ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 160/5820/23
адміністративне провадження № К/990/42681/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузякова Олександра Володимировича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року (суддя Кучма К.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (колегія у складі суддів Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області) від 14 лютого 2023 року №245-К в частині накладення на старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2023 року №77о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплатити йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2023 року до 11 липня 2023 року (включно) у розмірі 87 910,68 грн.
Наведені на обґрунтування цих вимог доводи зводяться до того, що (1) йому не було надано можливості скористатися правом на надання пояснень, (2) фактичною підставою звільнення стало вчинення позивачем дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладено у повідомлені про підозру, хоч за своєю суттю це лише формальне припущення органу, що проводить досудове розслідування, про причетність конкретної особи до вчинення злочину; висновки службового розслідування містять посилання лише на ті порушення, які ставляться позивачеві в провину у кримінальному провадженні і яким буде надано оцінку судом у межах саме цього провадження, водночас немає підстав вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку; (3) вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним судовим рішенням є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію", тому звільнення за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" є передчасним; (4) висновки службового розслідування не містять посилання на обставини, в чому саме полягало порушення службової дисципліни, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело; (5) у фабулі наказу від 14 березня 2023 року (ймовірно, ідеться про оспорюваний наказ від 14 лютого 2023 року) підставою для службового розслідування слугувало відкриття кримінального провадження, натомість в резолютивній частині указано інші обставини.
Заяв про зміну предмета чи підстав позову позивач до суду не подавав.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ґрунтується на самостійних правових підставах, наявність чи відсутність у діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовує факту вчинення ним дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з поліції останнього. У ході службового розслідування комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в його діях складу дисциплінарного проступку.
Стосовно забезпечення можливості надати пояснення, суд першої інстанції зазначив, що 08 лютого 2023 року позивачеві за адресою його проживання було направлено лист за вих.№604/103/03-2023 про необхідність прибути 10 лютого 2023 року о 12 годині 00 хвилин до службового кабінету №248 адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області. Цей виклик позивач отримав 09 лютого 2023 року, однак у зазначений в ньому час та протягом дня до управління не з`явився, інформації про існування поважних причин неприбуття не повідомив, тому, з урахуванням абзацу другого частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України), поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень про що складено відповідний акт від 10 лютого 2023 року.
Також суд не вбачав невідповідності Закону звільнення позивача у розглядуваному випадку за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) в контексті того, що вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним судовим рішенням є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 названого Закону.
Отже, за висновком суду, позивача законно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущене ним порушення службової дисципліни тому підстав для скасування наказів, які були прийняті за результатами службового розслідування, немає.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого адміністративного суду, погодився з його висновками, додавши, що наведені ОСОБА_1 доводи не підтверджено жодним належним та допустимим доказом. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, адже оцінка дій ОСОБА_1 була об`єктивно та безсторонньо проведена відповідачем на підставі матеріалів дисциплінарного провадження, в яких зафіксовані обставини, що свідчать про порушення позивачем вимог чинного законодавства.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення ним дисциплінарних проступків у вигляді грубого порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції, особиста недисциплінованість ОСОБА_1, нехтування вимогами чинного законодавства, що позивач спростувати не зміг.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі (уточненій) позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначив пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування своїх доводів і вимог зазначив, що згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №814/428/17 важливим аспектом судового розгляду є дослідження судом належного дотримання відповідачем процедури службового розслідування і рішення, прийняте без такого дослідження, є протиправним та передчасним. Також послався на позицію Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №826/6944/17 про те, що під час судового розгляду важливо встановити дотримання відповідачем у ході службового розслідування норми щодо отримання від позивача письмових пояснень з приводу подій, що розслідуються, або складено акт про відмову від надання таких пояснень. Всупереч цим висновкам, суд першої інстанції не перевірив на відповідність дотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України обставини щодо виклику поліцейського для надання пояснень, а суд апеляційної інстанції проігнорував цю обставину та не надав їй оцінки. Скаржник вважає, що відповідач грубо порушив право позивача бути запрошеним для надання пояснень дисциплінарній комісії, йому не було направлено виклик рекомендованим листом "належним" поштовим зв`язком. Водночас скаржник вважає неналежним доказом надану відповідачем інформацію щодо маршруту посилки, оскільки поштовий оператор йому не відомий, у скірншоті не відображено відомостей про зміст відправлення та відправника. За словами позивача, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки факту позбавлення його права на надання пояснень дисциплінарній комісії та порушенню вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виклику такої особи.
Крім цього, у касаційній скарзі позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не врахували висновків Верховного Суду, викладених у справах №802/2004/17-а, №520/8550/18, №200/142/20-а. Стверджує, що висновок службового розслідування не містить обставин та відомостей, що були встановлені та перевірені комісією. Водночас вчинення працівником органів внутрішніх справ діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення" не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Більше того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою допущені дисциплінарною комісією порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України при розслідуванні відомостей про дисциплінарний проступок, з урахуванням того, що метою створення комісії була перевірка інформації щодо вчинення дисциплінарного проступку за фактом досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, натомість у резолютивній частині наведено висновки, які цього не стосуються.
Скаржник також зазначив, що у розглядуваному випадку відповідач порушив вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, тож, суди мали врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 липня 2020 року у справі №802/1767/17-а, за яким притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів поліції, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дій що порушують службову дисципліну.
Крім цього, указав, що Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2020 року у справі №804/8302/17 виклав висновок щодо протиправності невстановлення ступеня вини особи, обставин які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, проте суд першої інстанції наразі проігнорував надані позивачем докази і наведені у позові обґрунтування, залишивши поза увагою висновок, викладений у цій постанові Верховного Суду, вирішив, що наявність повідомлення про підозру є достатнім для визначення вини особи.
Позиція інших учасників справи
У відзиві представник відповідача просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Наведені на обґрунтування відзиву мотиви загалом відтворюють позицію судів попередніх інстанцій та надану ними оцінку обставинам справи.
Рух касаційної скарги
18 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г., судді Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року касаційну скаргу представника позивача залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням підстав на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою представником позивача касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 обіймав посаду старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
До Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація, що 30 січня 2023 року працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною прокуратурою, у межах кримінального провадження №42022040000000477, відкритого 27 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, задокументовано факт отриманням старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від громадянки "С" неправомірної вигоди в сумі 40 000 грн за невтручання в функціонування місця розпусти, яке остання збиралася організувати.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31 січня 2023 року №288 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою перевірки отриманої інформації.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 13 лютого 2023 року, в якому зафіксовано інформацію щодо обставин порушення кримінального провадження №42022040000000477, а також інші проступки ОСОБА_1, які виразились у: бездіяльності щодо надання інформації позивачем про обрання запобіжного заходу та перебування на лікарняному; введення в оману безпосереднього керівника - капітана поліції ОСОБА_2, про успішне складання тестування з функціональної, загально профільної, вогневої та тактичної підготовки за січень 2023 року; порушення порядку використання і зберігання транспортних засобів та не проходження передрейсових медичних оглядів та інструктажів; невиконання вимог керівництва УМП ГУНП, визначені підпунктами 2- 4 пункту 2 розділу ІІІ Протоколу від 04 листопада 2022 року.
Висновок також містить пропозицію застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14 лютого 2023 року №245к, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пунктів 1, 5 частини третьої статті 1, частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, абзацу 9 підпункту 1 пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2016 року №50, пунктів 9, 12, 13, 14 розділу III, пункту 10 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2017 року №757, пункту 2.2.1 наказу ГУНП від 10 січня 2023 року №55 "Про організацію службової підготовки в структурних та територіальних підрозділах ГУНП у 2023 навчальному році", пунктів 3.13, 7.10 Порядку експлуатації службового автотранспорту ГУНП в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП від 11 серпня 2021 року №1670, що виразилося у недотримані принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, не інформуванні керівництва про допущені порушення та обставини, що унеможливлюють виконувати поставлені завдання та обов`язки, не виконанні завдань керівництва, визначених протоколом УМП ГУНП від 04 листопада 2022 року №4/5-1596, не проходженні у листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року, перед виїздом на службовому автомобілі "DAEWOO LANOS", н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), передрейсових медичних оглядів та інструктажів, ненаданні даного транспортного засобу на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особі, а також неправильному веденні дорожніх листів за вказаний проміжок часу, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого оперуповноваженого першого відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1, дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2023 року №77 о/с старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегально міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 20 лютого 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За правилами частини другої статті 19 цього ж Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із частиною першою статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абзац 2 пункту 1 Правил).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Основні вимоги до поведінки поліцейського" названих Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
За визначенням, наведеним у статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із частинами першою та третьою статті 11 цього Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частинами першою та другою статі 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану". Вказані зміни набрали чинності 01 травня 2022 року.
Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
За правилами частин першої другої та третьої статті 27 цього ж Статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
За змістом пунктів 1, 2 розділу ІІ "Призначення службового розслідування" Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
Згідно з пунктами 1, 4, 7, 13, 14 розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.