ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 822/991/18
касаційне провадження № К/9901/61516/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Граб Л.С., Гонтарук В.М.) у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Капучіно-8" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Житлово-будівельний кооператив "Капучіно-8" (далі - Кооператив, позивач, платник) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 18.08.2017 за формою "Р" №0006361209.
Позовні вимоги обґрунтовані хибністю висновків контролюючого органу про порушення платником вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження платником об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у сумі 1320608,00 грн в результаті ненарахування податкового зобов`язання на суми операції з нецільового використання коштів неприбуткової установи всього в сумі 237710,00 грн з підстав того, що до 12.08.2015 включно чинне на той момент законодавство не містило підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України та, відповідно, не передбачало правових наслідків за порушення зазначеної норми. Також, позивач посилається на правомірність визначення ним податкових зобов`язань з податку на прибуток за рахунок господарських операцій з ТОВ "Валіо Груп", які мають реальний характер, підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку. Зазначив, що господарські операції із зазначеним контрагентом фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань Кооперативу, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються лише на припущеннях, наявності негативної інформації відносно контрагента позивача, не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2018 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що статутом Кооперативу передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, тому перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 3523986,04 грн проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності позивача та є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи, а відтак відповідачем доведено порушення платником вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України і оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 16.08.2018 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 18.08.2017 за формою "Р" №0006361209 на суму 237710,00 грн.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що контролюючим органом не надано достатньо належних доказів на підтвердження фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ "Валіо Груп", а також тієї обставини, що оплата позивачем коштів ТОВ "Валіо Груп" за проведені роботи є нецільовим використанням коштів, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без достатніх на те підстав і підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник доводить, що статутом Кооперативу передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, тому перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 3523986,04 грн проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності позивача, є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи, що свідчить про порушення платником вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України та, як наслідок, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У доводах касаційної скарги відповідач стверджує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою непідтвердження господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом з підстав наявності негативної податкової інформації відносно зазначеного вище контрагента позивача, наявності недоліків у первинних документах, відсутності деяких первинних документів в підтвердження таких господарських операцій. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку наявності в межах кримінальних проваджень №32015100020000162, №32016100070000026, №32017100070000002 протоколу допиту засновника та директора TOB "Валіо Груп" ОСОБА_1, який підписував первинні документи від імені Кооперативу, про його непричетність до діяльності Кооперативу. Скаржник зауважує, що надані позивачем первинні документи не відображають зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не підтверджують фактичне виконання будівельних робіт. Відповідач вважає, що судами не досліджено і не надано оцінку змісту господарських операцій між позивачем та його контрагентом, доводам відповідача стосовно лише документального оформлення первинних документів без фактичного здійснення господарської діяльності, відсутності достатньої кількості виробничих та трудових ресурсів, необхідних для виконання будівельних робіт у обсягах, наведених у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актах приймання виконаних робіт, що, на думку відповідача, спростовує реальність таких взаємовідносин.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.08.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.04.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 10.04.2024.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Кооперативу з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Валіо Груп" (ПН 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складений акт від 09.08.2017 №1574/22-01-14-06/39349913 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 237710,00 грн, в тому числі: за серпень 2015 року в сумі 77846,00 грн; за ІІІ квартали 2015 року в сумі 85610,00 грн; за IV квартал 2015 року в сумі 74254,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 форми "Р" №0006361209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 237710,00 грн.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували висновки контролюючого органу про нецільове використання коштів позивачем як неприбутковою установою, нереальність і непідтвердження господарських операцій між позивачем і зазначеним вище контрагентом з підстав відсутності належних первинних документів в підтвердження виконання будівельних робіт, виробничих потужностей, найманих працівників, наявності кримінальних проваджень відносно директора і засновника контрагента позивача за фактом фіктивного підприємництва, що виключало можливість виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 133.4 статті 134 ПК України визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій латі - Реєстр).
Відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України обов`язковою умовою для неприбуткових організацій, є те, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Згідно з підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов`язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
Відповідно до вимог пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.