ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 607/13583/17
провадження № 51-6816км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002521, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 та питання, які стосуються речових доказів.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
31 липня 2017 року приблизно о 15:30 старший слідчий-криміналіст СУ ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_8, прийшовши у фоє ГУНП в Тернопільській області, розташованого на вул. Валова, 11, побачив раніше невідомого йому чоловіка, який поводив себе агресивно, обурювався, що він довго чекає слідчого, на що ОСОБА_8 запитав його чи він є ОСОБА_7, з яким напередодні домовлявся про явку для допиту. При цьому ОСОБА_8 представився слідчим, назвавши своє прізвище, ім`я, побатькові. Почувши це та будучи у збудженому стані, ОСОБА_7 почав кричати до ОСОБА_8, не давав йому пройти на своє робоче місце, а коли останній спробував пройти через турнікет, в обвинуваченого ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, унаслідок чого він руками обхопив ОСОБА_8 за пояс та відштовхнув від турнікетів.
Усвідомлюючи значення своїх дій, розуміючи, що перед ним працівник поліції, обвинувачений ОСОБА_7 умисно завдав одного удару лівим кулаком у праву ділянку підборіддя потерпілого ОСОБА_9, після чого заподіяв ще один удар кульковою ручкою, яку тримав у лівій руці, у праву ділянку шиї останнього, унаслідок чого спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді рани правої половини шиї, а також легке тілесне ушкодження - садно на правій щоці.
У результаті злочинної діяльності обвинуваченого ОСОБА_7 порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, особисту недоторканість старшого слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області капітана поліції - потерпілого ОСОБА_8 під час виконання ним службових обов`язків.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому вказує на недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Також наголошує, що рішення суддів є необґрунтованими, оскільки ухвалені судами на підставі штучно створених доказів обвинувачення та умисно не з`ясованих судами обставин. Вважає, що матеріали провадження не містять жодних доказів заподіяння ним потерпілому будь-яких тілесних ушкоджень. Стверджує про неправдивість показань свідків. Зазначає, що також відсутні докази того, що потерпілий звертався за допомогою до будь-якої медичної установи. Вказував про його затримання з порушення норм кримінального процесуального закону.
На переконання засудженого, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та всупереч приписам ст. 419 зазначеного Кодексу в ній не надано належної оцінки доводам його апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечувала щодо її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду в касаційному суді. Разом з тим суд касаційної інстанції здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Мотиви Суду
Стосовно доводів засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст. 94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, указаних вимог закону під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 дотримано в повному обсязі.
У касаційній скарзі засуджений стверджує, що він не завдавав потерпілому тілесних ушкоджень. Разом з тим колегія суддів, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, доходить висновку, що судом першої інстанції належним чином довів винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Касаційний суд установив, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та правильність кваліфікації його дій за цією нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви. Зокрема, висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин суд першої інстанції обґрунтував показаннями:
- потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що станом на 31 липня 2017 року займав посаду старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Тернопільській області. Для проведення слідчої дії в іншому кримінальному проваджені був викликаний потерпілий ОСОБА_10 . Близько 16 години того дня він зайшов у приміщення ГУНП в Тернопільській області, і черговий, указавши на ОСОБА_10, повідомив що цей чоловік чекає на нього. Він представився ОСОБА_10, після чого у них розпочався конфлікт, оскільки той обурювався, що довго чекав на слідчого. ОСОБА_10 почав висловлюватися нецензурною лайкою, і поводив себе агресивно. Намагаючись уникнути конфлікту, він спробував пройти до свого робочого місця, однак ОСОБА_10 схопив його за верхній одяг та відштовхнув від турнікета. Далі ОСОБА_10 заподіяв йому один удар кулаком в обличчя зліва, потім ще один удар кулаком лівої руки, в якій стискав кулькову ручку, у праву частину шиї нижче вуха, від чого утворилася рана, що кривавила. Потерпілий відразу ж відправився до лікарні, де йому було проведено хірургічне втручання, під час якого із шиї вилучено металевий наконечник від стержня ручки;
- свідка ОСОБА_11, начальника відділення охорони будинків ГУНП в Тернопільській області, з яких видно, що у вказаний вище час він перебував на посту № 1 ГУНП в Тернопільській області й до нього підійшов ОСОБА_10 та повідомив, що прибув до слідчого ОСОБА_8 на допит. Оскільки останнього не було на місці, то до нього вийшов інший слідчий, вони з ним пройшли в його робочий кабінет, потім ОСОБА_10 повернувся й очікував у фоє. Коли прийшов слідчий ОСОБА_8, свідок повідомив йому, що на нього очікує чоловік. Той підійшов і представився, після чого ОСОБА_10 почав кричати, лаятися, погрожувати. Свідок бачив, як розвивався конфлікт між ОСОБА_10 та потерпілим, оскільки перебував на відстані близько двох метрів від них, і засвідчив, що ОСОБА_10 заподіяв рукою, в якій тримав ручку, удар у шию потерпілому;
- свідка ОСОБА_12, котрий ствердив, що в момент, коли відбувався конфлікт між обвинуваченим та потерпілим, він був біля стійки чергового офіцера у фоє ГУНП в Тернопільській області й бачив, як старший чоловік, який голосно кричав, а потім вдарив іншого чоловіка в обличчя, а останній відразу ж схопився за шию.
Крім показань свідків, в основу вироку було покладено й письмові докази:
- дані протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 серпня 2017 року, згідно з якими свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 серед пред`явлених ним для впізнання за фотознімками осіб, упізнали ОСОБА_10 як особу, яка спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження;
- дані протоколу вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 31 липня 2017 року, за яким лікар ОСОБА_14 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції металевий стержень від кулькової ручки зі слідами речовини бурого кольору (ймовірно кров), який був загорнутий у марлеву тканину білого кольору і який вилучений лікарем із рани на шиї ОСОБА_8 ;
- дані протоколу вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 02 серпня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_7 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції кулькову ручку білого кольору із синіми малюнками, на якій були потьоки кулькового чорнила;
- дані протоколу огляду предметів від 01 вересня 2017 року, згідно з якими слідчий СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області оглянув сейф-пакет № 1125338 із металевим стержнем від кулькової ручки зі слідами речовини бурого кольору, загорнутим у марлеву тканину білого кольору, який добровільно видав лікар ОСОБА_14, та поліетиленовий пакет (типу файл) із корпусом кулькової ручки білого кольору з написами голубого кольору, який добровільно видав ОСОБА_7, та зафіксував їх ознаки;
- дані протоколу огляду предмета від 01 серпня 2017 року, відповідно до якого слідчий СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області оглянув відеофайл під назвою "camera027_1501505100|1800mp4", збережений на диску DVD-R, 4,7 GB, із камер відеоспостереження фоє ГУНП в Тернопільській області, де міститься інформація за фактом спричинення ОСОБА_7 31 липня 2017 року тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу ОСОБА_8 ;
- висновок судово-медичної експертизи від 01 вересня 2017 року № 1128, згідно з яким на підставі медичних документів у ОСОБА_8, який 31 липня 2017 року звернувся в травмпункт Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, було виявлено рану правої половини шиї та садно правої щоки. У висновку зазначено, що лінійний характер садна і його розміри властиві для його утворення від кінця чи краю гострого предмета або ж гострокінцевого виступу тупого предмета, їх утворення від ударів кульковою ручкою, а саме її стрижнеподібною частиною, на що вказував ОСОБА_8 під час судово-медичної експертизи, виключити не можна. Зазначені вище ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою в травмпункт Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, про що свідчить відсутність даних стосовно їх загоєння. Виявлені в ОСОБА_8 рана на правій половині шиї за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я, садно на правій щоці - до легких тілесних ушкоджень.