ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 752/21536/20
Провадження № 51 - 7423 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, кримінальне провадження
щодо якої закрито, ОСОБА_6,
її захисника адвоката ОСОБА_7
в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010004497 від 03 жовтня 2020 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Камінь-Каширський Волинської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,
за ст. 309 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на неї покладено відповідні обов`язки.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1 307,60 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
У ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено, без мети збуту, у великих розмірах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено, у великих розмірах, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено, у великих розмірах - метадон (фенадон), у вигляді кристалоподібної речовини білого кольору,яка знаходилася в середині паперового конверту із написом "Нова Пошта" у предметі зовні схожому на ліхтарик та яку ОСОБА_6 незаконно придбала і зберігала при собі без мети збуту.
03 жовтня 2020 року близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, була затримана працівниками поліції, та в ході її обшуку було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон), масою 4,782 г, що є великим розміром, який знаходився в середині паперового конверту із написом "Нова Пошта" у предметі зовні схожому на ліхтарик і який ОСОБА_6 незаконно придбала та зберігала при собі без мети збуту.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 задоволено, скасовано вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2022 року щодо ОСОБА_6, а кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд матеріалів кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Не погоджується із висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6, оскільки апеляційний суд не зазначив яким чином та які права останньої були порушені під час її затримання, що стало підставою для визнання протоколу затримання недопустимим доказом. При цьому, на думку прокурора, апеляційний суд, закриваючи кримінальне провадження, безпідставно поклав в основу свого рішення лише показання обвинуваченої, яким дав власну оцінку, проте не перевірив її покази в повному обсязі. Прокурор вважає, що для перевірки показань ОСОБА_6 апеляційний суд мав допитати працівників поліції, які здійснювали її затримання та вилучення у неї наркотичної речовини, понятих ОСОБА_10, ОСОБА_11 та дослідити всі матеріали кримінального провадження. Посилаючись на вимоги ст. 87 КПК України, вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не мотивував та в ухвалі не зазначив, які конкретно права обвинуваченої ОСОБА_6 були порушені органом досудового розслідування при її затриманні та вилученні наркотичного засобу і дійшов до передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати. За таких обставин прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах кримінального процесуального закону.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
ОСОБА_6 та її захисник в судовому засіданні вважали касаційну скаргу необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "indubioproreo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах "Ірландія проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Кобець проти України").