ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 212/2923/22
провадження № 51-5223км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 4 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041730000378, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2008 року за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, звільненого 3 березня 2018 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 засуджено за пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, 28 квітня 2022 року приблизно о 18:00 ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_8, з якою протягом вечора вживали спиртні напої, після чого, приблизно о 20:50 приїхали до місця проживання ОСОБА_7
(м-н АДРЕСА_1 ), де продовжили вживати спиртне.
В подальшому, приблизно о 21:45 ОСОБА_7, під час вживання спиртних напоїв, відчув гостру неприязнь до ОСОБА_8, викликану станом алкогольного сп`яніння, і у нього виник умисел на заподіяння з особливою жорстокістю смерті потерпілій з мотивів гострої неприязні.
Тоді ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, взяв в приміщенні кухні ніж, таким чином підшукавши знаряддя вбивства, повернувся до кімнати і приблизно о 21:50 умисно завдав ОСОБА_8 клинком ножа не менше 17 ударів в ділянку грудної клітини (місце розташування життєво важливих органів), розуміючи, що потерпіла внаслідок отриманих численних ножових поранень відчуває особливі фізичні страждання.
Після чого ОСОБА_7 перетягнув потерпілу до приміщення ванної кімнати, де поклав її у ванну, та розуміючи, що ОСОБА_8 здатна відчувати фізичний біль, за допомогою іншого підшуканого в квартирі ножа, лезом клинка почав відрізати від обох плечових кісток верхні кінцівки потерпілої в проекції обох передплічь в місці ліктьових суглобів.
Під час вчинення засудженим зазначених протиправних дій потерпіла, продовжуючи відчувати особливі фізичні страждання, внаслідок нестерпного фізичного болю від відчленування верхніх кінцівок, в короткий проміжок часу померла на місці злочину. Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_8 було спричинено прижиттєві тілесні ушкодження.
Після вчинення умисного вбивства, з метою приховати злочин, в період часу приблизно з 22:00 28 квітня до 02:00 29 квітня 2022 року, ОСОБА_7 за допомогою ножа розчленував труп ОСОБА_8 на окремі фрагменти, відокремивши від тулубу обидві верхні кінцівки в проекції плечових суглобів та ліву нижню кінцівку на рівні кульшового суглобу, які упакував в поліетиленові пакети разом з частинами внутрішніх органів, випотрошених з трупу. Далі вказані пакети виніс з квартири на вулицю та викинув у сміттєвий бак і каналізаційний колодязь, де їх було виявлено та вилучено працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить змінити судові рішення, виправдати його за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК та призначити покарання за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років. Засуджений не оспорює той факт, що розчленував труп з метою приховати вчинене ним вбивство, однак вважає, що відсутні докази на підтвердження того, що він усвідомлював, що спричиняє страждання потерпілій, оскільки остання не подавала ознак життя і свідомості. Також вказує, що злочин вчинив у стані сильного душевного хвилювання і заперечує неприязнь до потерпілої та перебування в стані алкогольного сп`яніння під час скоєння злочину. Зазначає, що при призначенні покарання не враховані обставини, що його пом`якшують.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Як слідує з касаційної скарги засудженого, основним її доводом є те, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації його дій за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК.
Водночас, ОСОБА_7 не заперечує факт заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_8, однак вважає, що відсутні докази на підтвердження того, що він усвідомлював, що спричиняє їй страждання, оскільки остання не подавала ознак життя і свідомості. Проте, аналогічні доводи засудженого були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції, і не знайшли свого підтвердження.
Зокрема, засуджений ОСОБА_7 у суді першої інстанції частково визнав винуватість у скоєному та пояснив, що 28 квітня 2022 року він познайомився з компанією людей, серед яких була потерпіла, та вони разом вживали алкогольні напої. Потім він з ОСОБА_8 поїхав на таксі до себе додому, коли їхали він трохи протверезив і запропонував потерпілій повернутися додому, але вона запропонувала ще випити. Вдома вони пили віскі, він нарізав ковбасу і прийшов до зали, де була ОСОБА_8 майже гола та запропонувала вступити в статеві зносини. В нього була кохана жінка і ця пропозиція його обурила, він не хотів зраджувати. Так вийшло, що він завдав удар ножем в ліву частину грудної клітки потерпілої, однак скільки всього завдав ударів він не пам`ятає. ОСОБА_8 була непритомна, ознак життя не подавала, не кричала і він злякався, хотів приховати сліди злочину, переніс її в ванну, почав розчленовувати. Зазначив, що удар він завдав ножем (лезо приблизно 15 см), яким різав ковбасу, а розчленовував потерпілу іншим ножем, оскільки той був коротким. Також ОСОБА_7 пояснив, що він по професії кранівник, медичних знань немає, стверджувати, що після ударів потерпіла була мертвою, він не може. Пояснив, що спочатку він відрізав руки по ліктьовим суглобам, потім до плеча, послідовність не пам`ятає. Потім дістав внутрішні органи та відрізав ногу. Органи поскладав у пакети для сміття, щоб винести на смітник. Руки змотав скотчем і виніс на смітник, ногу теж викинув. Всі частини тіла розкидав по різних місцях. Все це відбувалось в період часу з 22:00 до 01:30. Десь у 02:00 він зупинився, коли повернувся додому не продовжував розчленовувати потерпілу, зрозумів, що це неправильно, у нього був важкий емоційний стан. Один ніж він вимив, а іншій ні, також кинув свої речі випрати, спати не лягав. Зранку пішов на роботу, склав там іспит, повернувся додому та пішов до кафе, подзвонив своїм близьким, а потім викликав поліцію, та повідомив, що вбив людину. Зізнатись у скоєному він вирішив ще вночі. Зазначив, що на досудовому розслідуванні до нього не застосовувався фізичний чи психологічний вплив, а показання він надавав добровільно. Вважав, що на момент розчленування потерпіла вже була мертвою, вона не рухалась і тому він вирішив, що остання померла і не могла відчувати біль. Швидку медичну допомогу потерпілій не викликав та чи вона ще жива не перевіряв.
Показання ОСОБА_7 в частині заподіяння смерті потерпілій і намагання приховати вчинений ним злочин, узгоджуються з даними, що містяться у протоколі обшуку від 29 квітня 2022 року. Так, вказану слідчу дію було проведено за місцем проживання засудженого, за участю останнього, спеціаліста та понятих. З протоколу вбачається, що в приміщенні ванної кімнати виявлено труп ОСОБА_8 (фрагментарно) з тілесними ушкодженнями. В пакеті поруч з ванною виявлено внутрішні органи. На тулубі жінки виявлено ніж (довжина клинка 190 мм) зі слідами РБК, інший ніж виявлено у кухонній кімнаті (довжина клинка 123 мм), також виявлено ізоленту чорного кольору та скотч прозорий. З протоколів огляду місця події від 29 квітня 2022 року вбачається, що в кузові для сміття сміттєвозу марки "МАЗ", а також на дні бетонного каналізаційного колодязя було виявлено фрагменти людського тіла, ймовірно жіночі.
Судом було безпосередньо досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 3 травня 2022 року, в ході якого ОСОБА_7, в присутності захисника, понятих і спеціаліста, перебуваючи на місці скоєння злочину, пояснив обставини вбивства ОСОБА_8, продемонстрував механізм завдання ударів в область грудної клітини ножем, вказавши, що ніж зайшов у тіло потерпілої до руків`я, але загальну кількість ударів він не пам`ятає. Показав місце розташування потерпілої на підлозі кімнати обличчям до гори після завдання ним ударів в грудну клітину, пояснивши, що після цього він пішов на кухню, помив ніж і залишив його там. Пояснив як переніс потерпілу до ванної кімнати, продемонстрував як поклав її у ванну обличчям вверх, іншим ножем відрізав руки, вскрив тіло знизу вверх та дістав нутрощі. Вказав, що не пам`ятає як саме відрізав серце і печінку, ребра зламав руками, щоб їх дістати. Пояснив як відрізав ногу до колінного суглобу, спробував її замотати, але не вийшло, і як поклав її у пакет для сміття. Зазначив, що почав виносити сміття у пакетах, яких було 5-6 штук, в яких також були руки, які він перемотав скотчем, а також окремо легені та серце, які він порізав і виніс у смітник через дорогу, а ногу в пакеті викинув в каналізацію.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_7 та, на підтвердження його винуватості в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_8, вчиненому з особливою жорстокістю, обґрунтовано послався на висновки експертиз, показання експерта та інші, наявні у справі докази.
Зокрема, з дослідженого судом висновку судово-медичної експертизи № 1083 від 25 травня 2022 року убачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран № 5-21 прижиттєві, що підтверджується загоюваними змінами в ушкоджених тканинах. Вони виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу, який становить від десятків секунд до хвилин, від дії плоского клинкового предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, та має гостре лезо та "П" подібний обушок.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1083 від 30 квітня 2022 року смерть ОСОБА_8 настала 28 квітня 2022 року внаслідок нападу з метою вбивства чи нанесення ушкодження. Судово-медичним експертом ОСОБА_9 на підставі огляду трупа (розтину) визначена послідовність патологічних процесів, що призвели до смерті: гостра крововтрата, множинні відкриті рани грудної клітини, S 27.7 множинні травми органів грудної клітини, X99.0 напад з використанням предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 1083/1 від 10 червня 2022 року, виявлено відсутність: лівої верхньої кінцівки, правої верхньої кінцівки, лівої нижньої кінцівки, частково відсутні фрагменти гортані, трахеї, стравоходу, правої легені, серцевої сумки, серця, правої частини діафрагми, печінки, селезінки, підшлункової залози, шлунка, кишечника, сечового міхура. Беручи до уваги ступінь розвитку загоюваних змін в ушкоджених тканинах в місцях відчленування, виявлені ознаки прижиттєвості в проекції обох передпліч в місці ліктьових суглобів - місця відчленування від плечових кісток, тобто відчленування проводилося прижиттєво. Беручи до уваги ступінь розвитку загоюваних змін в ушкоджених тканинах, виявлені ознаки прижиттєвості в області грудної клітки в проекції колото-різаних ран № 5-21, в проекції різаних ран відчленування обох передпліч від плечей.
Беручи до уваги анатомічну локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень, відсутність внутрішніх органів, можна припустити, що після спричинення потерпілій ОСОБА_8 виявлених тілесних ушкоджень, вона могла здійснювати самостійні дії, пересуватися до настання моменту втрати свідомості, на протязі незначного часу, який становить від секунд до десятків секунд. Беручи до уваги анатомічну локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень в області колото-різаних ран № 5-21, у момент спричинення їй тілесних ушкоджень, потерпіла могла знаходитися у вертикальному, горизонтальному або близьких до них положеннях.
Також судом було досліджено висновок додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 1083/2 від 17 червня 2022 року, в якому зазначено, що беручи до уваги анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень, характер тілесних ушкоджень, ступінь виразності загоюваних змін в ушкоджених тканинах - ушкодження в області відокремлених лівого предпліччя та правого передпліччя, виявлені ознаки прижиттєвості заподіяння тілесних ушкоджень, можна дійти висновку, що під час розчленування тіла потерпілої ОСОБА_8 могла відчувати фізичний біль до настання моменту втрати свідомості.
Допитаний у суді першої інстанції експерт ОСОБА_9 підтвердив той факт, що розчленування потерпілої ОСОБА_8 здійснювалось прижиттєво, про що свідчив стан загоюваних змін в ушкоджених тканинах на момент проведення експертизи. Експерт також пояснив, що відчленування обох передплічь потерпілої, тобто в місці ліктя, були прижиттєві, а відчленування в плечових суглобах та нижніх кінцівок - були заподіяні після настання смерті. Таким чином, враховуючи ступінь загоюваних змін, можна зробити висновок, що розчленування трупа, яке проводилось прижиттєво, відбулось незадовго до настання смерті, це міг бути агональний період. Не виключено, що потерпіла під час дій по відчленуванню верхніх кінцівок могла відчувати біль, а втрата свідомості не свідчить однозначно про повну втрату відчуттів.
З урахуванням наведеного суд встановив, що ОСОБА_7 в короткий проміжок часу від десятків секунд до хвилин, завдав потерпілій ОСОБА_8 один за одним не менше сімнадцяти ударів клинком ножа у місце розташування життєво важливих органів - ліву частину грудної клітки, після чого не зупинившись на досягнутому злочинному результаті своїх насильницьких дій, продовжив заподіювати їй додаткові тяжкі фізичні страждання, здійснивши прижиттєве відчленування обох її передплічь.
Разом з цим, відповідно до висновків експерта, після спричинення всіх зазначених прижиттєвих тяжких тілесних ушкоджень, потерпіла могла здійснювати самостійні дії - пересуватися до настання моменту втрати свідомості протягом незначного часу, який становить від секунд до десятків секунд, а під час відчленування лівого та правого передплічь потерпіла могла відчувати фізичний біль до настання моменту втрати свідомості. До того ж, роз`яснюючи у суді свій висновок, експерт не виключав, що потерпіла під час дій по відчленуванню верхніх кінцівок незадовго до настання смерті могла відчувати біль, а втрата свідомості не свідчить однозначно про повну втрату відчуттів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_7, які полягали у відчленуванні обох кінцівок потерпілої в місцях правого та лівого передплічь об`єктивно були надмірними для досягнення бажаного злочинного наслідку у вигляді позбавлення її життя з огляду на кількість нанесених перед цим ножових поранень в грудну клітину, а отже потерпіла відчувала додаткові страждання, які не були необхідними для настання її смерті, що переконливо свідчить про особливу жорстокість вчиненого засудженим злочину.