ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 487/6715/21
провадження № 61-14532св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Лівінського І. В., Ямкової О. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподiльної системи "Миколаївгаз", треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, ОСОБА_2, про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподiльної системи "Миколаївгаз" (далі - АТ "Миколаївгаз"), в якому просила суд визнати дії АТ "Миколаївгаз" з відключення
14 вересня 2021 року постачання газу до квартири
АДРЕСА_1 незаконними.
Позовні вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .
У березні 2008 року позивач уклала з ВАТ "Кредитпромбанк" кредитний договір, за умовами якого отримала 765 150 грн до 23 березня 2023 року, який було забезпечено порукою ОСОБА_3 та іпотекою вказаної квартири.
Центральний районний суд м. Миколаєва рішенням від 30 вересня 2009 року з позивача та поручителя стягнув на користь ВАТ "Кредитпромбанк" 861 163,58 грн заборгованості за кредитним договором.
У подальшому, належна їй на праві власності квартира була продана на аукціоні шляхом укладення договору купівлі-продажу від 24 квітня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" (правонаступник ВАТ "Кредитпромбанк") та переможцем аукціону - ОСОБА_2 .
У зв`язку з тим, що квартира була продана з чисельними порушеннями законодавства, а також прав неповнолітньої дитини, яка на момент продажу квартири також була зареєстрована та проживала в ній, електронний аукціон, як і договір купівлі-продажу квартири, що була продана на аукціоні, були оскарженні нею до Центрального районного суду м. Миколаєва (справа № 490/3925/19).
Незважаючи на наявність спору щодо права власності на спірну квартиру та оскарження результатів електронного аукціону в суді, АТ "Миколаївгаз" 14 вересня 2021 року відключило газопостачання до квартири позивача.
Посилаючись на те, що в акті про відключення неправильно зазначені підстави припинення газопостачання, квартира є єдиним місцем проживання позивача та її неповнолітнього сина, послуги з газопостачання нею оплачувалися належним чином, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заводський районний суд м. Миколаєва рішенням від 27 червня 2023 року під головуванням судді Нікітіна Д. Г. у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені дії відповідача, який отримав від власника квартири заяву про припинення надання послуг з газопостачання до придбаної ним квартири, відповідали вимогам закону, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Заводського районного суду
м. Миколаєва від 27 червня 2023 року скасував, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Миколаївгаз", треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, ОСОБА_2, про захист прав споживачів закрив.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що судовим рішенням у справі № 487/6245/19 вже вирішувалося питання законності дій відповідача, який отримав від власника квартири 11 червня 2019 року заяву про припинення надання послуг з газопостачання до придбаної ним квартири та можливість в односторонньому порядку припинення надання цих послуг за відповідною заявою споживача.
Апеляційний суд вважав, що посилання у позовній заяві на зміст акта про відключення від 14 вересня 2021 року не змінює предмету судового захисту у цій справі, а позовні вимоги у ній є тотожними вимогам, щодо яких судом вже ухвалювалося рішення раніше.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Васильєв С. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду
м. Миколаєва від 27 червня 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі представник заявника зазначає, що постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі апеляційний суд не застосував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) та від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-225цс19).
Вказує, що предметом позову у справі № 487/6245/19, тобто матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача є дії відповідача з відключення від газопостачання квартири, що відбулись 05 липня 2019 року.
Разом із тим предметом позову у цій справі є зовсім інші дії відповідача щодо відключення від газопостачання квартири, які мали місце 14 вересня 2021 року на підставі рішення апеляційного суду, отже підставами позову є інші обставини, якими позивач обґрунтував незаконність дій АТ "Миколаївгаз", а не заяви ОСОБА_2 .
Помилкове ототожнення судом апеляційної інстанції предмету та підстав позову свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2023 року.
Відкрив касаційне провадження на ухвалу Миколаївського апеляційного суду
від 18 вересня 2023 року та витребував справу № 487/6715/21 з місцевого суду.
21 листопада 2023 року справа № 487/6715/21 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 березня 2008 року ОСОБА_1 та ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", уклали кредитний договір № 23/032/08-ZKLN, за умовами якого позичальник отримала 765 150 грн під 15,30 % річних до 25 березня 2023 року.
Повернення кредиту було забезпечено договором поруки, укладеним між
ОСОБА_3 та ВАТ "Кредитпромбанк" 26 березня 2008 року № 23/032/2/08-ZKLN та договором іпотеки, укладеним цього ж дня між ОСОБА_1 та ВАТ "Кредитпромбанк".
За умовами договору іпотеки, кредитодавцю в іпотеку передано належну позичальнику на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2006 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Центральний районний суд м. Миколаєва рішенням від 30 вересня 2009 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку стягнув на користь банку
861 183,58 грн заборгованості за кредитним договором та по 976 грн судових витрат з кожного.
24 квітня 2019 року квартира АДРЕСА_1 була продана на аукціоні шляхом укладання договору купівлі-продажу між ПАТ "Дельта Банк", який є правонаступником ВАТ "Кредитпромбанк" та переможцем аукціону -
ОСОБА_2 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. за № 323.
24 квітня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрацію обтяжень право власності на квартиру
АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі вказаного договору купівлі-продажу.
Миколаївський апеляційний суд, постановою від 20 червня 2019 року, наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ "Дельта Банк", ТОВ " ОСОБА_4" про визнання недійсним електронного аукціону, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу квартири (справа № 490/3925/19).
Судове рішення по суті спору за вказаним позовом не ухвалене.
На час розгляду цієї справи підстави виникнення права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 у судовому порядку не скасовані.
У спірній квартирі, до теперішнього часу, зареєстровані ОСОБА_1, як колишній власник, та її неповнолітній син ОСОБА_5, 2006 року народження.
Послуги з газопостачання до квартири АДРЕСА_1 надавались АТ "Миколаївгаз". Особовий рахунок № НОМЕР_1 був відкритий на ім`я ОСОБА_1 .
Після придбання спірної квартири ОСОБА_2, 08 серпня 2019 року між ним та АТ "Миколаївгаз" був укладений договір споживача про надання послуг з розподілу природного газу до квартири АДРЕСА_1, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .
11 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до АТ "Миколаївгаз" про припинення газопостачання до вказаної квартири.
05 липня 2019 року було здійснено відключення газопостачання до квартири АДРЕСА_1 .
Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 16 серпня 2019 року звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до АТ "Миколаївгаз"", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2, Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської області, про захист прав споживача (справа № 487/6245/19).
В позовній заяві ОСОБА_1 оспорила порядок та процедуру припинення газопостачання до квартири АДРЕСА_1, яке відбулося в односторонньому порядку на підставі письмової заяви ОСОБА_2 від 11 червня 2019 року. Просила визнати незаконними дії відповідача щодо припинення газопостачання до вказаної квартири, посилаючись на те, що вселилася і проживає у ній на законних підставах, є споживачем послуг, які надаються відповідачем.
Одночасно ОСОБА_1, у справі № 487/6245/19, подала заяву про забезпечення позову.
Заводський районний суд м. Миколаєва ухвалою від 22 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив. Поклав обов`язок на АТ "Миколаївгаз" відновити газопостачання до квартири
АДРЕСА_1 .
На підставі вказаної ухвали, відповідач відновив розподіл газу до квартири АДРЕСА_1 до ухвалення рішення у справі № 487/6245/19.
У подальшому, за наслідками вирішення позову ОСОБА_1 по суті спору у справі № 487/6245/19, Заводський районний суд м. Миколаєва 17 серпня 2020 року ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав неправомірними дії АТ "Миколаївгаз" з припинення газопостачання до квартири АДРЕСА_1 .
Миколаївський апеляційний суд постановою від 28 грудня 2020 року, яку залишив без змін Верховний Суд постановою від 17 червня 2021 року, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 серпня 2020 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 Скасував заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Заводського районного суду
м. Миколаєва від 22 серпня 2019 року.
У зв`язку з ухваленням остаточного судового рішення у справі № 487/6245/19, на його виконання, та враховуючи, що заходи забезпечення позову були скасовані, АТ "Миколаївгаз" 14 вересня 2021 року відновив становище, яке існувало до ухвалення рішення у вказаній справі, тобто припинив газопостачання до спірної квартири на підставі раніше поданої заяви від 11 червня 2019 року нового власника квартири - ОСОБА_2, про що складено відповідний акт (а. с. 53, том 1).
Апеляційний суд встановив та вказував у оскарженій ухвалі, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просила визнати незаконними дії відповідача щодо відключення 14 вересня 2021 року квартири АДРЕСА_1 від газопостачання. У позовній заяві посилалася на те, що припинення газопостачання до квартири відбулося в односторонньому порядку на підставі письмової заяви ОСОБА_2, у квартирі вона проживає з родиною, як колишній власник і особа, що вселилася у квартиру на законних підставах, є споживачем послуг, що надаються відповідачем, зазначала, що право власності на спірну квартиру ОСОБА_2 оспорюється нею в судовому порядку.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.