ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 522/10139/17
провадження № 61-5274 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач-ОСОБА_1 ,відповідач-Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, прийняту колегією суддів у складі Колеснікова Г. Я., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" (далі - ГО "ВМСОТРЛ"), в якому, після уточнення позовних вимог, просила визнати незаконним та скасувати наказ директора ГО "ВМСОТРЛ" від 24 березня 2015 року № 15 про звільнення її з посади начальника причалу № 114 "Бугово" (далі - Спірний наказ), поновити її на роботі на цій посаді, стягнути з останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2015 року по день ухвалення рішення суду на її користь.
2. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у 2011 році вона була призначена на посаду начальника причалу № 114 "Бугово" ГО "ВМСОТРЛ". А рішенням Ради ГО "ВМСОТРЛ" від 15 квітня 2014 року її було звільнено з цієї посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.
3. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року у справі № 522/6832/14-ц її було поновлено на роботі на відповідній посаді.
4. На підставі цього рішення суду ГО "ВМСОТРЛ" був виданий наказ від 24 лютого 2015 року № 8 про поновлення її на відповідній роботі та в цей же день був виданий наказ № 9 про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника причалу № 114 "Бугово" ГО "ВМСОТРЛ" на підставі пункту 6 частини першої статті 40 (у зв`язку поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (в актуальній редакції далі - КЗпП України).
5. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2015 року у справі № 501/899/15-ц ОСОБА_3 поновлений на відповідній роботі, у зв`язку з чим 24 березня 2015 року виданий Спірний наказ, який передбачав звільнення позивачки також на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України, з яким позивачка ознайомилась 20 квітня 2015 року.
6. Остаточні аргументи позивачки зводяться до того, що директор ГО "ВМСОТРЛ" не мав повноважень на прийняттяСпірного наказу про звільнення позивачки без попереднього прийняття відповідного рішення Радою ГО "ВМСОТРЛ".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
7. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22 червня 2018 року ОСОБА_2 залучений у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у цій справі.
8. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18 квітня 2019 року, з урахуванням ухвал цього суду від 22 та 25 квітня 2019 року про виправлення описок, суд першої інстанції вирішив задовольнити позов та ухвалив: визнати незаконним та скасував Спірний наказ; поновив ОСОБА_1 на роботі на відповідній посаді, допустивши негайне виконання свого рішення у цій частині.
9. Це рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Спірний наказ прийнятий одноособово директором ГО "ВМСОТРЛ", а не її Радою, як це передбачено Статутом ГО "ВМСОТРЛ".
10. У мотивувальній частині цього рішення містяться доводи щодо права ОСОБА_1 на стягнення з ГО "ВМСОТРЛ" середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 26 лютого 2015 року по 18 квітня 2019 року, але при цьому відповідний розрахунок не проведений, резолютивна частина рішення суду першої інстанції висновку щодо стягнення зазначеного середнього заробітку за час вимушеного прогулу не містить.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
11. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 квітня 2019 року прийнята до провадження - розгляд справи призначений на 17 серпня 2021 року. Також апеляційний суд ухвалив повідомити осіб, які беруть участь у цій справі, про час та місце її судового розгляду.
12. У судове засідання 17 серпня 2021 року ОСОБА_4 не зʼявилася.
13. В судове засідання, призначене на 23 вересня 2021 року, учасники судового процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення справи з поважних причин не подавали, що відповідно до правил Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
14. Апеляційний суд акцентував у своїй оскаржуваній постанові, що із змісту довідки кур`єрської служби доставки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВАДЦЯТЬ П`ЯТЬ ГОДИН" (далі - ТОВ "ДВАДЦЯТЬ ПʼЯТЬ ГОДИН") від 01 вересня 2021 року випливає, що ОСОБА_1, яка проживає у будинку АДРЕСА_1, відмовилась від отримання судової повістки про виклик до суду, про дату судового засідання повідомлена. А 17 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 прийняла від секретаря судового засідання Одеського апеляційного суду телефонограму про те, що розгляд цієї справи призначений в апеляційному суді на 13 годину 30 хвилину.
15. Постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 - зазначене рішення суду першої інстанції скасоване, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
16. Апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України є помилковим, але її позов не підлягає задоволенню через сплив позовної давності, підстави для поновлення якої відсутні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. Наказом виконуючого обов`язки директора ГО "ВМСОТРЛ" від 15 квітня 2014 року №24 на підставі рішення Ради цієї організації звільнена ОСОБА_1 з посади начальника причалу №114 "Бугово" за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України (зокрема, відповідно до обставин, встановлених судами у справі № 501/899/15-ц, враховуючи відсутність документа у цій справі).
18. Наказом виконуючого обов`язки директора ГО "ВМСОТРЛ" від 15 квітня 2014 року № 25 на підставі рішення Ради цієї організації від 15 квітня 2014 року ОСОБА_3 призначений на посаду начальника причалу № 114 "Бугово" з випробувальним терміном 3 місяці.
19. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року у справі № 522/6832/14-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 серпня 2014 року у цій справі скасоване, ухвалено нове рішення, яким визнаний незаконним Спірний наказ, ОСОБА_1 поновлена на посаді начальника причалу №114 "Бугово", вирішено стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
20. Зазначене рішення апеляційного суду у справі № 522/6832/14-ц в частині поновлення на роботі позивачки виконане - наказом директора ГО "ВМСОТРЛ" від 24 лютого 2015 року № 9 ОСОБА_3 звільнений з посади начальника причалу №114 "Бугово" з 24 лютого 2015 року на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на цій посаді (підстава - рішення апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року у справі №522/6832/14-ц).
21. Розпорядженням ГО "ВМСОТРЛ" від 27 лютого 2015 року ОСОБА_1 відсторонена від посади начальника причалу № 114 "Бугово" на період службового розслідування фактів необлікованого отримання коштів від членів ГО "ВМСОТРЛ" (зокрема, відповідно до обставин, встановлених судами у справі № 501/899/15-ц, враховуючи відсутність документа у цій справі).
22. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2015 року у справі № 501/899/15-ц, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року, позов ОСОБА_3 задоволений: визнаний незаконним та скасований зазначений наказ директора ГО "ВМСОТРЛ" від 24 лютого 2015 року № 9 про звільнення ОСОБА_3 ; поновлено ОСОБА_3 поновлений на посаді начальника причалу № 114 "Бугово" з допущенням негайного виконання судового рішення у цій частині.
23. Наказом директора ГО "ВМСОТРЛ" від 24 березня 2015 року № 15 ОСОБА_1 звільнена з посади начальника причалу № 114 "Бугово" 24 березня 2015 року на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з поновленням на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2015 року у справі № 501/899/15-ц на цій посаді ОСОБА_3 .
24. Наказом директора ГО "ВМСОТРЛ" від 15 серпня 2017 року № 31 ОСОБА_2 призначений на посаду начальника причалу № 114 "Бугово" з випробувальним терміном.
25. Згідно із пунктом 4.6 Статуту ГО "ВМСОТРЛ" призначення та звільнення начальників причалів та підрозділів ГО "ВМСОТРЛ" за клопотанням загальних зборів членів причалу та підрозділів відноситься до компетенції Ради ГО "ВМСОТРЛ".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26. Згідно із штампом Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
27. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року після усунення недоліків касаційної скарги задоволене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - поновлений цей строк, відкрите касаційне провадження у справі.
28. У звʼязку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Бурлакова С. Ю. до Вищої ради правосуддя здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого 26 січня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.
29. 20 березня 2024 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М.
30. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 рокусправа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із пʼяти суддів.
31. 28 березня 2024 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
32. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_1 оскаржує зазначене судове рішення на підставі пункту4 (пункт 5 частини першої статті 411) частини другої статті 389 ЦПК України.
33. ОСОБА_1 вказує на те, що не отримувала жодних судових повісток, зокрема про виклик до суду, від апеляційного суду щодо розгляду цієї справи 23 вересня 2021 року. Документ від курʼєрської служби доставки ТОВ "ДВАДЦЯТЬ ПʼЯТЬ ГОДИН", яка до того ж, на думку позивачки, не зареєстрована як офіційний оператор поштового звʼязку, не може бути доказом належного її відповідного інформування згідно із вимогами законодавства України.
34. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, у тому числі у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція інших учасників справи
35. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
36. Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1); 2) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3).
37. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (частина перша статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція)).
38. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
39. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
40. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).
41. Частина перша статті 43 ЦПК України визначає, що учасники справи мають, зокрема, право: 1) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам (пункт 2); 2) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
42. Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.
43. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
44. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).
45. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 80 ЦПК України).
46. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша статті 81 ЦПК України).
47. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина перша статті 128 ЦПК України).
48. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частини друга статті 128 ЦПК України).
49. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (частина третя статті 128 ЦПК України), а судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частина четверта статті 128 ЦПК України).
50. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).
51. Судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (частина шоста статті 128 ЦПК України).
52. Згідно із частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
53. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина тринадцята статті 128 ЦПК України).
54. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (відповідно до частин першої та другої статті 130 ЦПК України).
55. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (частини третя та четверта статті 130 ЦПК України).
56. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою (частина дев`ята статті 130 ЦПК України).
57. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).