ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/27509/23-ц
провадження № 61-17974св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач:Печерська районна в місті Києві державна адміністрація;
третя особа: ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Печерська РДА), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що він та ОСОБА_2 є батьками двох неповнолітніх синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З січня 2020 року діти постійно проживають разом з ним та перебувають на його утриманні, натомість ОСОБА_2 перестала проживати разом з ним та дітьми, а також - виконувати свої батьківські обов`язки, тобто фактично самоусунулась від забезпечення та догляду за дітьми.
01 вересня 2020 року відбулося засідання комісії з питань захисту дітей Печерської РДА, на якому розглядалося питання участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за результатами якого органом опіки та піклування Печерської РДА було прийнято розпорядження від 04 вересня 2020 року № 444, яким визначено участь ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 .
Він неодноразово повідомляв відповідача про те, що ОСОБА_2 умисно та безпричинно не виконує зазначене розпорядження, що є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Зокрема в заяві від 08 травня 2023 року він повідомив Печерську РДА про невиконання 01 травня 2023 року ОСОБА_2 вищевказаного розпорядження, однак відповідач не вчинив жодних дій з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не склав відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення та не направив його до суду.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- визнати незаконною бездіяльність Печерської РДА як органу опіки та піклування щодо не складання протоколів про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі його заяви від 08 травня 2023 року про невиконання ОСОБА_2 01 травня 2023 року розпорядження Печерської РДА від 04 вересня 2020 року № 444 "Про визначення участі матері у вихованні дитини" та не сформування протоколів та інші матеріалів, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і не надіслання справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом не пізніше ніж через три робочі дні з дати складення протоколу до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення;
- зобов`язати Печерську РДА скласти протоколи про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі його заяви від 08 травня 2023 року про невиконання ОСОБА_2 01 травня 2023 року розпорядження Печерської РДА від 04 вересня 2020 року № 444 "Про визначення участі матері у вихованні дитини", сформувати протоколи та інші матеріали, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і надіслати справу про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу його право звернутися з позовом до відповідного адміністративного суду.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявлені позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності органу опіки та піклування щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення стосуються здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Тому цей спір не може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 6 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що судами порушено норми процесуального права. Також касаційна скарга містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, та мотивована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 693/1140/16, від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15 тощо, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва.
15 лютого 2024 року справа № 757/27509/23-ц надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що предметом позову в цій справі є бездіяльність органу опіки та піклування Печерської РДА та зобов`язання вчинити визначені законом дії - скласти протоколпро адміністративне правопорушення, але не притягнути до відповідальності.
Дії органу опіки та піклування Печерської РДА, її працівників і посадових осіб, щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, спрямовані на реалізацію приписів сімейного законодавства та впливають, насамперед, на особисті немайнові права батьків дитини. Тому характер спірних правовідносин в цій справі є цивільно-правовим, не має ознак публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Підготовка органом опіки та піклування протоколу про адміністративне правопорушення та передача його матеріалів до суду не є публічно-правовою діяльністю, оскільки органи опіки та піклування не наділені повноваженнями притягати до відповідальності, натомість справи про адміністративні правопорушення вони зобов`язані передати для розгляду до суду загальної юрисдикції, а не адміністративного суду.
Наведене підтверджується висновком науково-правової експертизи від 05 грудня 2023 року № 126/198-е, складеним Інститутом держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, в якому зазначено, що справи про визнання незаконною бездіяльності органу опіки та піклування, який згідно статті 255 КУпАП зобов`язаний складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 5 та 6 статті 184 КУпАП, мають бути предметом розгляду у судах загальної юрисдикції, оскільки вони виникають із правовідносин, що регулюються статтями 141, 155, 157, 158 Сімейного кодексу України і є приватноправовими.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи
Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просив визнати незаконною бездіяльність Печерської РДА як органу опіки та піклування щодо не складання протоколів про адміністративне правопорушення та зобов`язати Печерську РДА скласти протоколи про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі його заяви від 08 травня 2023 року про невиконання ОСОБА_2 01 травня 2023 року розпорядження Печерської РДА від 04 вересня 2020 року № 444 "Про визначення участі матері у вихованні дитини", сформувати протоколи та інші матеріали, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і надіслати справу про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки вважав, що між сторонами виник спір, який не може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 7 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.