ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/691/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Приватного підприємства "Ліс-М" - не з`явився,
Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" - не з`явився,
Приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу
Красовської Наталії Вікторівни - не з`явився,
Головного управління Державної податкової служби
у Хмельницькій області - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ліс-М"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (у складі колегії суддів: Маціщук А.В. (головуючий), Грязнов В.В., Петухов М.Г.)
у справі № 924/691/22
за позовом Приватного підприємства "Ліс-М"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське", Приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Наталії Вікторівни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області,
про скасування державної реєстрації та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Приватне підприємство "Ліс-М" (далі - ПП "Ліс-М") звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову та заяви про залучення співвідповідача) до Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" (далі - ТзДВ "Олешинське"), Приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Наталії Вікторівни (далі - Приватний нотаріус), в якому просило суд:
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТзДВ "Олешинське" від 10.01.2017 № 185114216, припинивши право власності ТзДВ "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна - хімсклад, загальною площею 1 104,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1144333868250), що розташований на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;
- скасувати рішення Приватного нотаріуса від 12.10.2022 № 65114662 про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ТзДВ "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна - хімсклад, загальною площею 1 104,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1144333868250), що розташований на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТзДВ "Олешинське" не мало жодних підстав для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно (хімсклад) та реєстрації припинення права власності у зв`язку зі знищенням цього майна, оскільки не відповідач, а ПП "Ліс-М" є його власником.
Ухвалю Господарського суду Хмельницької області від 23.11.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.03.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 заяву ТзДВ "Олешинське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ПП "Ліс-М" на користь ТзДВ "Олешинське" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ТзДВ "Олешинське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ПП "Ліс-М" на користь ТзДВ "Олешинське" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у лютому 2024 року ПП "Ліс-М" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 в частині прийняття нового рішення, яким заяву ТзДВ "Олешинське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто з ПП "Ліс-М" на користь ТзДВ "Олешинське" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалити нове рішення, яким повернути заяву ТзДВ "Олешинське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 924/691/22 без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А. від 22.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 924/691/22 за касаційною скаргою ПП "Ліс-М" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.03.2024.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 справу № 924/691/22 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С., у зв`язку з перебуванням судді Багай Н.О. у відпустці.
25.03.2024 представник ПП "Ліс-М" адвокат Сергійчук Ю.В. через електронну пошту подав клопотання, у якому зазначив про підтримання касаційної скарги в повному обсязі та просив Суд проводити розгляд касаційної скарги без участі представника скаржника.
Учасники справи в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, наявність заяви ПП "Ліс-М" про розгляд касаційної скарги без участі його представника, відсутність заяв інших учасників справи щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Суд апеляційної інстанції установив, що ПП "Ліс-М" звернулося до суду з позовом до ТзДВ "Олешинське" про скасування державної реєстрації речового права власності на нерухоме майно, припинивши право власності ТзДВ "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна (хімсклад).
ТзДВ "Олешинське" подало відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти позову. Також відповідач у відзиві заявив про відшкодування за рахунок позивача витрат на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір яких наведено в сумі 9 000,00 грн.
Відзив ТзДВ "Олешинське" надісланий ПП "Ліс-М", що підтверджується листом з описом вкладення.
13.12.2022 ПП "Ліс-М" подало заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просив суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТзДВ "Олешинське" від 10.01.2017 № 185114216, припинивши право власності ТзДВ "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна - хімсклад, загальною площею 1 104,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1144333868250), що розташований на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та скасувати рішення Приватного нотаріуса від 12.10.2022 № 65114662 про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ТзДВ "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна - хімсклад, загальною площею 1 104,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1144333868250), що розташований на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Перед судовими дебатами 30.03.2023 ТзДВ "Олешинське" подало письмову заяву, у якій зазначило, що розмір судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи № 924/691/22 становить 20 000,00 грн. Також відповідач заявив, що відповідні докази, а саме: копія договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022, копія додаткової угоди від 20.12.2022 до договору, копія рахунків до договору та додаткової угоди, копія акта виконаних робіт, копія розрахункових документів будуть подані відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі.
Представник як позивача, так і представник відповідача були присутні в судовому засіданні 30.03.2023 під час проголошення рішення суду, яким у задоволенні позову відмовлено.
04.04.2023 ТзДВ "Олешинське" подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/691/22, відповідно до якої просив стягнути з ПП "Ліс-М" витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем додано копію договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022, копію додаткової угоди до договору від 20.12.2022, рахунок від 24.10.2022 № 1 на суму 7 000,00 грн, рахунок від 20.12.2022 № 2 на суму 13 000,00 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2023, акт приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2023 та платіжні доручення від 04.11.2022 № 1710 на 7 000,00 грн, від 09.03.2023 № 1807 на 13 000,00 грн. Докази надсилання такої заяви іншим учасникам справи відсутні.
Суд першої інстанції додатковим рішенням від 10.04.2023 заяву ТзДВ "Олешинське" задовольнив, стягнув з позивача на користь відповідача витрати за надання правничої допомоги в сумі 20 000,00 грн та мотивував таке рішення тим, що надані відповідачем докази є належними та доводять, що відповідачу на підставі договору надано професійну правничу допомогу у цій справі адвокатом Барилюк А.О., а відповідач прийняв та оплатив надані послуги на загальну суму 20 000,00 грн, що свідчить про обґрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Суд апеляційної інстанції додаткове рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву ТзДВ "Олешинське" задовольнив частково, стягнув з позивача на користь відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн. Керуючись принципами реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, застосувавши критерій розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача ТзДВ "Олешинське", визнавши обґрунтованими доводи ПП "Ліс-М" про те, що розмір відшкодування 20 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У поданій касаційній скарзі ПП "Ліс-М" послалося на те, зокрема, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував додаткове рішення суду першої інстанції про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки місцевим судом було порушено порядок ухвалення додаткового рішення, передбачений статтею 244 ГПК, проте суд апеляційної інстанції не мав права ухвалювати нове судове рішення про часткове задоволення заяви відповідача, а повинен був залишити таку заяву без розгляду відповідно до частини 4 статті 170 ГПК з огляду на те, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. При цьому судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду щодо зазначеного питання, викладених у постановах від 12.04.2024 у справі № 626/133/21, від 31.012024 у справі № 750/14000/21, від 21.09.2022 у справі № 725/1301/21 та в ухвалах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 у справі № 759/1303/14-ц, від 27.03.2023 у справі № 756/820/20. Також скаржник послався на безпідставне застосування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 2033/5916/12.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
У статті 2 ГПК передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 зазначеної норми).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.