ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/436/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Тарасовець М. П., Марченко Н. І.,
відповідача - Осмоловська Е. В.,
третіх осіб - Святецький М. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полікомбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 (судді: Демидова А. М. - головуючий, Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2023 (суддя Федоренко Ю. В.)
за позовом Акціонерного товариства "Полікомбанк"
до Військової частини НОМЕР_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Чернігівська обласна військова адміністрація,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України,
про визнання незаконними та скасування наказів,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У липні 2022 року Акціонерне товариство "Полікомбанк" (далі - АТ "Полікомбанк") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом (з урахуванням змін) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ) про: 1) визнання незаконним і скасування наказу командира В/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.06.2022 № 208 "Про примусове відчуження приватного майна" зі змінами та доповненнями (далі - наказ від 06.06.2022 № 208); 2) визнання незаконним і скасування наказу командира В/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.07.2022 № 324 "Про скасування наказу № 321 від 29.06.2022, внесення змін до наказу від 06.06.2022 № 208 та визначення суб`єкта оціночної діяльності" (далі - наказ від 04.07.2022 № 324); 3) визнання незаконним і скасування наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 09.08.2022 № 381 "Про примусове відчуження приватного майна" (далі - наказ від 09.08.2022 № 381); 4) визнання незаконним і скасування наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 11.08.2022 № 384 "Про визначення місця та часу підписання акта про примусове відчуження майна" ( далі - наказ від 11.08.2022 № 384).
На обґрунтування позову позивач посилався на незаконність оспорюваних наказів та порушення у зв`язку з їх прийняттям прав банку як власника примусово відчуженого нерухомого майна. Зокрема він стверджував, що оспорювані накази видані з перевищенням повноважень, передбачених Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та порушують принцип пропорційності втручання в мирне володіння майном; вони не передбачають компенсації за майно, що примусово відчужується, а роз`яснення власнику майна про його права на отримання компенсації не вирішує цього питання по суті, оскільки не містить умов та порядку її отримання; виконання наказів призведе до порушення прав позивача та можливого припинення його діяльності.
1.2. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Разом із тим у додаткових поясненнях відповідач вказував зокрема, на те, що в період із 01.06.2022 по 30.06.2022 та із 01.08.2022 по 31.08.2022 Чернігівська область була визначена як район ведення воєнних (бойових) дій, що дає право військовому командуванню самостійно здійснювати відчуження або вилучення майна без будь-яких погоджень з Чернігівською обласною військовою адміністрацією; підставами вибору спірного об`єкта нерухомості слугувало те, що він знаходиться в центральній частині міста зі стратегічно зручною транспортною розв`язкою стосовно можливих у майбутньому наступальних дій ворога, має відповідну площу та умови, які би задовольнили потреби з розміщення всього особового складу підрозділу; відповідач дотримався вимог законодавства та отримав висновку про вартість примусово відчуженого майна на дату його оцінки, що дає право позивачеві після скасування правового режиму воєнного стану звернутися з заявою про отримання компенсації за примусово відчужене майно. Крім того, за доводами відповідача, право власності на спірне майно перейшло до Міністерства оборони України, а тому визнання незаконним та скасування оспорюваних наказів не поновить прав позивача, а отже, ним обрано неефективний спосіб захисту. Крім того, накази від 06.06.2022 № 208, від 04.07.2022 № 324 вже скасовані, що свідчить про відсутність предмета спору в цій частині.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недопущення відповідачем при прийнятті оспорюваних наказів вимог закону та зазначив, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин (видачі оспорюваних наказів) Чернігівська область згідно з відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України була визначена як район ведення бойових дій, то, за висновком суду, відповідач у наведеному випадку міг самостійно, без погодження з обласною військовою адміністрацією прийняти рішення про примусове відчуження або вилучення майна, яке перебуває у приватній або комунальній власності, для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видати про це відповідні документи встановленого зразка.
Місцевий господарський суд зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами ймовірність припинення діяльності банку за наслідками виконання оспорюваних наказів, натомість у позивача наявне інше нерухоме майно, а також позивач не довів того, що визначена суб`єктом оціночної діяльності ринкова вартість вилученої спірної нежитлової будівлі в сумі 63 751 000 грн станом на дату оцінки 09.08.2022 є заниженою та позивач несе надмірний тягар.
Суд першої інстанції урахував і те, що оспорювані накази прийняті відповідачем у зв`язку з тим, що в результаті бойових дій усі військові частини з дислокацією у м. Чернігові були знищені або частково знищені; вимогами закону передбачено умови зокрема наступного повного відшкодування вартості примусово відчуженого майна, а також порядок отримання компенсації за примусово відчужене майно.
Отже, за висновком суду першої інстанції, відповідачем дотримано баланс інтересів держави, суспільства і позивача: необхідність розміщення військової частини, на яку відповідно до Конституції України покладено оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності; визначено розмір компенсації вилученого майна, порядок отримання якого встановлено Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. АТ "Полікомбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2023 у справі, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Також скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 1 частин 1 статті Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", безпідставно не застосували частину 1 статті 3 цього ж Закону та статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах.
Зокрема, скаржник стверджує про те, що оспорювані накази прийняті одноособово, без погодження з Чернігівською обласною військовою адміністрацією та/або органом місцевого самоврядування; встановлення обставин приналежності міста Чернігів до "місцевості, де ведуться бойові дії" на дату видання оспорюваних наказів має першочергове значення для вирішення питання, чи діяв командир в/ч НОМЕР_1 в межах своїх повноважень при їх видачі. При цьому скаржник наголошує на тому, що відсутність бойових дій у м. Чернігові станом на червень-серпень 2022 року є загальновідомим фактом, а також підтверджується нормативними документами. Серед іншого, у Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169) були визначені територіальні громади в межах Чернігівської області, які перебували в зоні бойових дій в період із 01.06.2022 по 31.08.2022, і поміж них територіальна громада м. Чернігова не значилася. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було видано наказ від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, яким всю територію Чернігівської області віднесено до території активних бойових дій лише в період із 24.02.2022 по 03.04.2022. Отже, згідно із зазначеними нормативними документами станом на дати видачі відповідачем оскаржуваних наказів м. Чернігів не було розташовано в районі проведення воєнних (бойових) дій. Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновок експерта в галузі права, поданий ним одночасно з апеляційною скаргою, щодо тлумачення змісту терміну "місцевість, де ведуться бойові дії". Водночас, за доводами скаржника, суди попередніх інстанцій необґрунтовано послалися у судових рішення на накази Головнокомандувача Збройних Сил України як нормативні документи, що визначають місцевість, де велися воєнні (бойові) дії, щодо правовідносин із суб`єктами приватного права, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; ці накази доводилися до відома лише особового складу Збройних Сил України, не проходили процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції України, а отже, в силу статті 57 Конституції України, не є нормативними актами, які можуть стосуватися прав осіб приватного права.
Крім того, як наголошує скаржник ні відповідачем, ні Міністерством оборони України не розглядалося і не вирішувалося питання щодо можливості або неможливості попереднього відшкодування позивачеві вартості примусово відчужуваної будівлі, та відповідним доводам позивача у цій частині не було дано правової оцінки в оскаржуваних рішеннях судів. Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано, що для банку спірна будівля є необхідною для здійснення його статутної діяльності; у позивача відсутні інші аналогічні приміщення, які би могли забезпечити весь спектр необхідних банківських операцій. Скаржник також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо втручання у право на мирне володіння майном.
3.2. У поясненнях у справі Чернігівська обласна військова адміністрація просить врахувати аргументи і міркування стосовно цього спору, викладені нею у поясненнях на позовну заяву від 05.08.2022 № 05-07/4088 та здійснювати розгляд справи без участі її представника.
3.3. Міністерство оборони України у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначає, що рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
3.4. В/ч А1624 у відзиві на касаційну скаргу також заперечила проти її задоволення та просила оскаржені судові рішення у цій справі залишити без змін.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023 касаційне провадження у цій справі зупинялося до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/10009/22.
Відповідно до ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 поновлено провадження у цій справі із визначенням дати судового засідання 09.04.2024.
З метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає з огляду на таке.
4.3. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, 06.06.2022 командир В/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) видав наказ № 208 "Про примусове відчуження приватного майна", згідно з яким здійснено примусове відчуження нежитлової будівлі (приватної форми власності), позначеної літ. А-7, загальною площею 4597,0 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, номер запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 12655078, належної Публічному акціонерному товариству "Полікомбанк" (далі - ПАТ "Полікомбанк", наразі - АТ "Полікомбанк") (юридична адреса: вул. О. Молодчого, 46, м. Чернігів, 14013, Україна), код ЄДРПОУ 19356610, ІНП 193566125264. У пункті 2 цього наказу зазначено про необхідність проведення головою правління ПАТ "Полікомбанк" або уповноваженою особою відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" оцінки майна вказаної нежитлової будівлі та надання звіту про оцінку майна в строк до 20.06.2022, а у пункті 4 - здійснення підписання акта про відчуження майна та передачу будівлі в строк до 04.07.2022.
29.06.2022 командир В/ч НОМЕР_1 видав наказ № 321 "Про визначення місця та часу підписання акта про примусове відчуження або вилучення майна".
04.07.2022 згідно з наказом № 324 командира В/ч НОМЕР_1 "Про скасування наказу від 29.06.2022 № 321, внесення змін до наказу від 06.06.2022 № 208 та визначення суб`єкта оціночної діяльності" залучено до проведення оцінки майна нежитлової будівлі (приватної форми власності) позначеної літ. А-7 загальною площею 4597,0 м2, розташованою за адресою; АДРЕСА_1, номер запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 12655078, що належить ПАТ "Полікомбанк", суб`єкта оціночної діяльності - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київський, Черкаській та Чернігівській областях (Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області) відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". У пунктах 2- 5 цього наказу зазначено про проведення оцінки майна Регіональним відділення Фонду державного майна України по Київський, Черкаській та Чернігівській областях (Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області) у строк до 11.07.2022. У разі відсутності згоди власника майна на проведення оцінки суб`єкту оціночної діяльності провести таку оцінку самостійно; вважати таким, що втратив чинність наказ від 29.06.2022 № 321; внести зміни до пункту 4 наказу від 06.06.2022 № 208 замість слів: "в строк до 04.07.2022" читати: "в строк до 15.07.2022".
09.08.2022 командир В/ч НОМЕР_1 видав, зокрема, наказ № 380 "Про скасування наказів", згідно з яким, враховуючи неможливість реалізації наказів від 06.06.2022 № 208, від 29.06.2022 № 321, від 04.07.2022 № 324, від 15.07.2022 № 338 у викладених редакціях, було вирішено скасувати накази від 06.06.2022 № 208, від 29.06.2022 № 321, від 04.07.2022 № 324, від 15.07.2022 № 338 як нереалізовані.
09.08.2022 командир В/ч НОМЕР_1 видав наказ № 381 "Про примусове відчуження приватного майна", в якому зазначено про здійснення примусового відчуження нежитлової будівлі (приватної форми власності) позначеної літ. А-7 загальною площею 4597,0 м2, розташованої за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Молодчого Олександра, буд.46, номер запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 12655078, що належить ПАТ "Полікомбанк"; залучення до проведення оцінки цього майна суб`єкта оціночної діяльності (суб`єкта господарювання), а у разі відсутності згоди власника майна на проведення оцінки, вказано про необхідність суб`єкту оціночної діяльності провести таку оцінку самостійно. Також у цьому наказі вказано, що ПАТ "Полікомбанк" має визначити коло осіб уповноважених на підписання акта про примусове відчуження майна (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998). Згідно з пунктом 4 названого наказу роз`яснено власнику майна, що компенсація та порядок її отримання за примусово відчужене майно визначена статтями 10, 11 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" від 17.05.2012 № 4765-VI та постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998. Водночас у пункті 5 наказу від 09.08.2022 № 381 вказано про підписання акта про примусове відчуження майна в строк до 15.08.2022.