ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/25118/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" - Розпаченюк В.А.,
Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 (суддя Комарова О.С.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (колегія суддів: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (далі - ТОВ "Київенерго-борг")
до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" (далі - ЖБК "Індикатор-13")
про стягнення 1 086 616,68 грн.
Суть спору
1. У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (згодом замінено на ТОВ "Київенерго-борг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Індікатор-13" про (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнення 574 276,54 грн заборгованості за Договором, 77 089,44 грн пені, 35 326,10 грн 3% річних та 399 924,60 грн інфляційних втрат.
2. Господарський суд міста Києва рішенням 03.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, позовні вимоги задовольнив повністю.
3. Вищий господарський суд України постановою від 13.04.2016 вказані рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність урахування остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Також вказав на необхідність встановити і зазначити в судових рішеннях, яку кількість теплової енергії спожито відповідачем протягом кожного розрахункового періоду і яка оплачена ним за кожний розрахунковий період, за яким тарифом нараховувалась вартість спожитої теплової енергії.
4. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, відмовив у задоволенні заяви ЖБК "Індикатор-13" про закриття провадження у справі; позов ТОВ "Київенерго-борг" задовольнив частково; стягнув з ЖБК "Індикатор-13" на користь ТОВ "Київенерго-борг" 574 276,54 грн заборгованості; відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
5. ЖБК "Індикатор-13" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 01.10.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (енергопостачальна організація) та ЖБК "Індикатор-13" (абонент) було укладено Договір №1640119 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1);
- при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п.2.1);
- енергопостачальна організація зобов`язана постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах, згідно з Додатком № 1 до Договору (п.2.2.1);
- абонент зобов`язаний додержуватись кількісного споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1);
- облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку розрахунковим способом (п.5.1);
- Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 (п.8.1);
- припинення дії Договору не звільняє абонента від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункти 8.3, 8.4).
8. Додатками до Договору сторони оформили обсяги постачання теплової енергії відповідачу, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, схему абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі відповідача, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, умови припинення подачі теплової енергії, довідку даних по будинку, довідку про теплові навантаження об`єктів теплопостачання.
9. Відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту №6, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
10. Сплату за вказаними в п.2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п.3 Додатку №4 до Договору).
11. Пунктом 3.5 Додатку №4 до Договору визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п.3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
12. ЖБК "Індикатор-13" звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про зобов`язання останнього провести перерахунок за теплову енергію за період з 01.12.2006 по 31.05.2015 включно відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) від 20.06.2002 №1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення".
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/11156/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017, у задоволенні позовних вимог ЖБК "Індикатор-13" відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2017 постанову Київського апеляційного господарського від 17.05.2017 залишено без змін.
14. У зазначеному рішенні суду встановлено відсутність у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" обов`язку здійснювати перерахунок за теплову енергію за період з 30.05.2008 по 31.05.2015 відповідно до тарифів, встановлених розпорядженням КМДА від 20.06.2002 №1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення", оскільки вказане розпорядження втратило чинність з 30.05.2008. Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку за період з 01.12.2006 по травень 2008 року, судом було застосовано наслідки спливу позовної давності та, відповідно, також відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
15. У постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017, прийнятій за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/11156/16, суд зазначив, що позов не підлягає задоволенню з огляду на неналежність обраного позивачем способу судового захисту.
16. В подальшому найменування Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було змінено на Акціонерне товариство "К.Енерго".
17. 25.08.2021 відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 відбувся електронний аукціон з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго", порушеній Господарським судом Донецької області у справі №905/1965/19.
18. Переможцем аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ".
19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" сплатило гарантійний внесок у розмірі 2 158 705,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25.08.2021 №10.
20. Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 Акціонерне товариство "К.Енерго" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" прийняло майно, що є предметом продажу на аукціоні №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, а саме, право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги (послуги теплової енергії, послуги центрального опалення, послуги гарячої води, послуги надання конденсату, послуги надання хімічного очищення води) на суму 241 900 394,18 грн.
21. У п.73 Додатку №1 до Акту про придбання майна зазначено про включення до загального переліку відступленої дебіторської заборгованості, заборгованості ЖБК "Індикатор-13" у розмірі 736 452,93 грн.
22. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" змінило найменування на ТОВ "Київенерго-борг" (протокол загальних зборів учасників від 14.09.2021 №1/2021).
23. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та постановою Верховного Суду від 28.09.2022, замінено позивача у справі - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - ТОВ "Київенерго-борг".
24. На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором з постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачу у період з жовтня 2012 року по травень 2015 року включно, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" надало облікові картки за особовим рахунком № НОМЕР_1, а також складені відповідачем відомості обліку споживання теплової енергії.
25. Відповідач у спірний період спожив 7843,39 Гкал теплової енергії. Між сторонами відсутній спір щодо обсягу спожитої теплової енергії.
26. Тариф на гаряче водопостачання та опалення у період з жовтня 2012 року по травень 2015 року встановлено відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в таких розмірах:
- 203,26 грн з ПДВ/Гкал. в період з 01.01.2011 по 30.06.2014 на підставі постанови НКРЕКП від 14.12.2010 №1729;
- 354,20 грн з ПДВ/Гкал. в період з 01.07.2014 по 31.03.2015 на підставі постанови НКРЕКП від 23.04.2014 №465;
- 637,32 грн з ПДВ/Гкал. в період з 01.04.2015 по 30.06.2015 на підставі постанови НКРЕКП від 03.03.2015 №613.
27. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 визнано нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 03.03.2015 №613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго".
28. Враховуючи розгорнуту таблицю суми заборгованості за спожиту теплову енергію, з урахуванням чинних у спірний період тарифів, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 574 276,54 грн.
29. Доказів оплати відповідачем спожитої теплової енергії за Договором матеріали справи не містять.
30. У зв`язку з укладенням між ТОВ "Київенерго-борг" та Акціонерним товариством "К.Енерго" правочину щодо відступлення права вимоги, право вимагати від ЖБК "Індикатор-13" виконання грошового зобов`язання за Договором в загальному розмірі 736 452,93 грн перейшло до ТОВ "Київенерго-борг".
31. Право вимоги Акціонерного товариства "К.Енерго" до ЖБК "Індикатор-13" в загальному розмірі 736 452,93 грн складається із заборгованості останнього з оплати спожитої теплової енергії за Договором у сумі 149 138,81 грн за період з 01.02.2006 по 01.02.2009 (є предметом позову у справі №7/195), у сумі 574 276,54 грн за період з 01.10.2012 по 01.06.2015 (є предметом позову у цій справі) та у сумі 13 037,58 грн за період з 01.06.2015 по 01.05.2016 (не є предметом судового розгляду).
32. Заборгованість ЖБК "Індикатор-13" з оплати спожитої теплової енергії за Договором за період з 01.11.2009 по 01.09.2012, яка була предметом судового розгляду у справі №5011-42/16078-2012, не включена до складу майнових вимог, які перейшли до ТОВ "Київенерго-борг".
33. До ТОВ "Київенерго-борг" перейшло право вимагати від ЖБК "Індикатор-13" сплати лише 736 452,93 грн основного боргу.
Короткий зміст позовних вимог
34. У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Індікатор-13" про (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнення 574 276,54 грн заборгованості за Договором, 77 089,44 грн пені, 35 326,10 грн 3% річних та 399 924,60 грн інфляційних втрат.
35. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідач не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.10.2012 до 01.06.2015 за Договором в загальному розмірі 574 276,54 грн, у зв`язку чим у нього виникла заборгованість; позивач просив стягнути також 77 089,44 грн пені, 35 326,10 грн 3% річних та 399 924,60 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
36. Господарський суд міста Києва рішенням 03.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, позовні вимоги задовольнив повністю; стягнув з ЖБК "Індікатор-13" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 574 276,54 грн основного боргу за теплову енергію, 77 089,44 грн пені, 35 326,10 грн 3% річних, 39 9924,60 грн інфляційних втрат.
37. Вищий господарський суд України постановою від 13.04.2016 касаційну скаргу ЖБК "Індикатор-13" задовольнив, рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
38. Господарський суд міста Києва рішенням від 14.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, відмовив у задоволенні заяви ЖБК "Індикатор-13" про закриття провадження у справі; позов ТОВ "Київенерго-борг" задовольнив частково; стягнув з ЖБК "Індикатор-13" на користь ТОВ "Київенерго-борг" 574 276,54 грн заборгованості; відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
39. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- на підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором у період з жовтня 2012 року до травня 2015 року включно, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" надало облікові картки за особовим рахунком № НОМЕР_1 та складені відповідачем відомості обліку споживання теплової енергії;
- у період з жовтня 2012 року до травня 2015 року відповідач спожив 7 843,39 Гкал теплової енергії; між сторонами відсутній спір щодо обсягу спожитої теплової енергії, спірним питанням є тариф, який має застосовуватися для визначення її вартості;
- з огляду на ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та наявність такого, що набрало законної сили, судового рішення у справі №910/11156/16, яким встановлено відсутність у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" обов`язку здійснювати перерахунок за теплову енергію за період з 30.05.2008 до 31.05.2015 відповідно до тарифів, встановлених розпорядженням КМДА від 20.06.2002 №1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення", суд відхиляє заперечення відповідача щодо незастосовності постанов НКРЕКП для визначення вартості спожитої ним теплової енергії у період з жовтня 2012 року до травня 2015 року включно;
- Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 визнав нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 03.03.2015 №613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго"; отже, у сторін у справі відсутній обов`язок виконувати рішення про встановлення тарифу на теплову енергію, яке в судовому порядку визнано нечинним, з моменту його прийняття, а тому з квітня до травня 2015 року включно до спірних правовідносин варто застосовувати тариф, встановлений постановою НКРЕКП від 23.04.2014 №465;
- за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 574 276,54 грн за період з жовтня 2012 року до травня 2015 року; в матеріалах справи відсутні докази оплати спожитої теплової енергії за Договором у спірний період;
- у зв`язку з укладенням ТОВ "Київенерго-борг" та Акціонерним товариством "К.Енерго" в процесі ліквідації останнього правочину щодо відступлення права вимоги, право вимоги в загальному розмірі 736 452,93 грн перейшло до ТОВ "Київенерго-борг";
- право вимоги Акціонерного товариства "К.Енерго" до ЖБК "Індикатор-13" в загальному розмірі 736 452,93 грн складається із заборгованості останнього з оплати спожитої теплової енергії за Договором у сумі 149 138,81 грн за період з 01.02.2006 до 01.02.2009 (є предметом позову у справі №7/195), у сумі 574 276,54 грн за період з 01.10.2012 до 01.06.2015 (є предметом позову у цій справі) та у сумі 13 037,58 грн за період з 01.06.2015 до 01.05.2016 (не є предметом судового розгляду).
- відмінність періодів, за які виникла заборгованість, унеможливлює проведення взаємозаліку, тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 448 882,29 грн за період з 01.10.2012 до 01.06.2015, оскільки між сторонами існує спір саме в цій частині;
- до ТОВ "Київенерго-борг" перейшло право вимагати від ЖБК "Індикатор-13" сплати тільки основного боргу, а тому вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період прострочки виконання грошового зобов`язання, виходять за межі обсягу прав, що перейшли до ТОВ "Київенерго-борг".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
40. 30.10.2023 ЖБК "Індикатор-13" через систему Електронний суд звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині постанову: 1) про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості (основного боргу) в сумі 448 882,29 грн; 2) про направлення справи на новий розгляд в частині вимоги про стягнення решти суми заборгованості (основного боргу); постанову суду апеляційної інстанції змінити, вказавши про повернення позивачу його апеляційної скарги без розгляду.
41. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що:
- стягуючи з відповідача на користь правонаступника позивача заборгованість за поставлену теплову енергію суди посилаються на встановлені у справі №910/11156/16 обставини, застосовуючи ч.4 ст.75 ГПК, в той час як: 1) обставини встановлювалися стосовно Публічного акціонерного товариства "Київенерго", а не щодо позивача у цій справі; 2) відсутність у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" обов`язку здійснювати перерахунок за теплову енергію, пропуск позовної давності позивачем ЖБК "Індикатор-13", неналежність обраного останнім способу судового захисту є правовими оцінками, наданими судами у справі №910/11156/16, а не обставинами, встановленими щодо сторін;
- застосування судами попередніх інстанцій ч.4 ст.75 ГПК не відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 (п.32), Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 (пункти 34-44) щодо преюдиції;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію на підставі актів індивідуальної дії в розмірах, зазначених в оскаржених судових рішеннях;
- суди попередніх інстанцій не встановили нормативно-правових актів, на підставі яких в спірний період підлягала стягненню заборгованість за поставлену теплову енергію, та встановлених тарифів, що було однією з підстав для скасування судових рішень у цій справі постановою Вищого Господарського суду України від 13.04.2016 з направленням справи на новий розгляд;
- недослідження зібраних у справі доказів (пункти 1, 3 ч.3 ст.310 ГПК), та встановлення обставин застосування актів індивідуальної дії замість нормативно-правових актів, що має суттєве значення для визначення суми заборгованості, тобто встановлення суми заборгованості на підставі недопустимих доказів і правових оцінок з інших справ (п.4 ч.3 ст.310 ГПК) є визначеною п.4 ч.2 ст.287 ГПК підставою касаційного оскарження;
- постанова №1729 втратила чинність на підставі постанови №883, тобто ніяк не могла регулювати тарифи в період до 01.07.2014, на що безпідставно посилаються суди;
- всупереч висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.04.2021 у справі №9901/104/20 (пункти 7.49-7.51), про адресування актів індивідуальної дії конкретно енергопостачальній організації (Публічному акціонерному товариству "Київенерго"), суди оскаржуваними рішеннями поклали обов`язки за актами індивідуальної дії також і на відповідача (особу, якої ці акти взагалі не стосуються);
- згідно наявної у матеріалах справи Довідки (т.4, а.с.256, т.5, а.с.11) станом на 01.10.2012 основний борг складає 424 294,11 грн (207 189,81 грн + 217 104,30 грн), і він разом із задоволеними у справі №5011-42/16078-2012 похідними вимогами (24 588,18 грн) не підлягає стягненню у цій справі як відступлена сума дебіторської заборгованості, оскільки таке стягнення вже було предметом розгляду у справах №7/195 (в якій закрито провадження) і №5011-42/16078-2012 (фактично стягнуто);
- у порушення пунктів 3, 5 ч.4 ст.238 ГПК оскаржуване рішення не містить висновку про те, що обставини, відображені поданою відповідачем про закриття провадження заявою з доповненням, визнаються спростованими; мотивованої оцінки наданим відповідачем у заяві аргументам щодо відсутності підстав для задоволення позову і закриття провадження в цій частині не надано;
- суд оперує незрозумілими сумами заборгованості відповідача: 149 138,81 грн за період з 01.02.2006 до 01.02.2009, а також 13 037,58 грн за період з 01.06.2015 до 01.05.2016; вказані судом суми штучно сформовані під розмір спірної суми заборгованості для створення видимості законності її нарахування саме у спірний період з 01.10.2012 до 01.06.2015; ці суми є абстрактними і не відповідають наявним у матеріалах справи доказам: Довідці та розрахункам заборгованостей, зробленим первісним позивачем в інших справах з судовими рішеннями за наслідками їх розгляду;
- провадження підлягало закриттю згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК (відсутність предмета спору) в частині 6 399,36 грн, сплачених під час розгляду цієї справи поза межами спірного періоду, що визнано позивачем;
- суди попередніх інстанцій проігнорували, що нарахована позивачем з 01.11.2015 дебіторська заборгованість у сумі 19 436,94 грн включена до загальної суми 736 452,93 грн, право вимоги якої відступлене; позовні вимоги про стягнення цієї суми не заявлені, спірного періоду ці сальдо/нарахування не стосуються;
- суди попередніх інстанцій не встановили причини розбіжностей між Довідкою та розрахунками заборгованостей у цій та інших справах, а також розбіжностей між цими документами та наведеними судом абстрактними цифрами 149 138,81 грн і 13 037,58 грн;
- суди попередніх інстанцій без дослідження доказів встановили, що нібито відповідач взагалі не сплачував за поставлену теплову енергію; недослідження умов переходу прав вимоги до правонаступника позивача, тобто структури виникнення конкретної суми заборгованості в різні періоди, а не лише у спірний період, є унеможливленням встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (ч.3 ст. 310 ГПК);
- внаслідок пропуску строку на подачу апеляційної скарги, яку доставлено в Електронний кабінет позивача 15.03.2023, у суду апеляційної інстанції не було підстав поновлювати строк і відкривати апеляційне провадження за цією скаргою з її подальшим вирішенням по суті; ухвала суду апеляційної інстанції від 05.06.2023 про поновлення строку не підлягає оскарженню, а тому заперечення на неї включені до цієї скарги.
42. Також скаржник просить повернути суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 584,24 грн, оскільки судовий збір відповідач сплатив без урахування коефіцієнту 0,8 і це питання не вирішено судом апеляційної інстанції.
43. 12.01.2024 надійшов відзив ТОВ "Київенерго-борг", у які просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Позивач, зокрема, зазначає:
- усі заперечення та міркування скаржника, викладені в касаційній скарзі, вже були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій; жодних підстав, визначених ГПК, які б зумовили необхідність перегляду рішень судів попередніх інстанцій, скаржник не навів;
- заборгованість за спожиту теплову енергію за Договором за період з 01.10.2012 по 01.06.2015 у сумі 574 276,54 грн підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії (тими даними, які надаються безпосередньо відповідачем), обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію;
- право вимоги, яке набуло ТОВ "Київенерго-борг" за Договором на загальну суму 736 452,93 грн, складається із заборгованості за період 01.06.2015 по 01.05.2016 та інших трьох різних періодів;
- у всіх судових справах, які перебували/перебувають на розгляді в судах, різний період виникнення боргу, а, отже, різний предмет спору; твердження скаржника про стягнення з нього у цій справі суми боргу у розмірі 207 189, 81 грн, яка була предметом розгляду у справі №7/195 та суми боргу у розмірі 217 104,30 грн, яка була предметом розгляду у справі №5011-42/16078-2012, не відповідає дійсності;
- на момент придбання позивачем боргу за Договором заборгованість за період з 01.02.2006 по 01.02.2009 у справі №7/195 становила 149 138,81 грн, у зв`язку з частковою оплатою боргу відповідачем, а заборгованість за період з 01.11.2009 по 01.09.2012 у справі №5011-42/16078-2012 взагалі була відсутня, що підтверджується Довідкою про надходження коштів;
- кошти у розмірі 19 436,94 грн - це заборгованість за спожиту теплову енергію, яка виникла у відповідача за Договором за період з 01.06.2015 по 01.05.2016; кошти у розмірі 6 399,36 грн - це оплати, здійсненні відповідачем та враховані позивачем в погашення заборгованості за період з 01.06.2015 по 01.05.2016, у зв`язку з чим така заборгованість станом на 01.05.2016 зменшилась з 19 436,94 грн до 13 037,58 грн;
- спірний період у цій справі - з 01.10.2012 по 01.06.2015, а отже заборгованість за період з 01.06.2015 по 01.05.2016 не стосується спірного періоду;
- тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими; у відносинах із споживачами теплової енергії постачальник може застосовувати виключно регульовані ціни (тарифи), які на той час встановлювались органами місцевого самоврядування; ані постачальник, ані відповідач не мають впливу на визначення чи зміну тарифів;
- Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов`язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів;
- відповідно до указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" дія цього Указу не поширюється на рішення НКРЕ в частині встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення та на рішення НКРЕ щодо функціонування ринків, що регулюються НКРЕ, згідно з указом Президента України від 21.04.1998 №335/98; аналогічне викладено в листі Міністерства юстиції України;
- постачальник правомірно застосував до спірних правовідносин тарифи, затверджені постановами НКРЕ та НКРЕКП.
44. 29.02.2024 надійшло клопотання ЖБК "Індикатор-13" про врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, ухвалених після подання касаційної скарги, у якому зазначає:
- з посиланням на положення ч.4 ст.75 ГПК постановою від 19.12.2023 у справі №910/2847/22 сформовано висновок, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (аналогічні висновки містять постанови від 08.11.2023 у справі №918/1174/20, від 31.10.2023 у справі №902/670/22, від 31.10.2023 у справі №924/232/22 (924/201/22));
- обставинами, що їх встановлено у справі №910/11156/16, є: 1) договірні відносини відповідача з первісним позивачем; 2) обсяг поставленої позивачем в певний період теплової енергії у Гкал; 3) сума коштів, сплачених у цей період відповідачем на користь позивача); 4) календарні дати прийняття розпоряджень КМДА, актів національних комісій (НКРЕ, Нацкомпослуг), законодавства (вибірково) у сфері теплопостачання тощо; 5) календарні дати набрання законної сили судових рішень про незаконність і нечинність з моменту прийняття нормативно-правових актів КМДА (у т. ч. у сфері теплопостачання); 6) подання у червні 2016 позову про перерахунок вартості поставленої теплової енергії;