ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1851/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод"
про стягнення 2 072 938,38 грн.
У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Чоломбитько Ю. О.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (далі - позивач та/або ТОВ "ТБ "Новаагро" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (далі - відповідач та/або ТДВ "Салтівський хлібзавод") про стягнення 2 072 938,38 грн, з яких: 853 762,01 грн - інфляційні збитки, 816 667,87 грн - пені, 402 508,50 грн - відсотків річних.
1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки від 04.01.2021 № БПР040121 у частині своєчасної оплати товару.
1.3. 21.06.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТДВ "Салтівський хлібзавод" про зменшення розміру штрафних санкцій на 2/3.
1.4. Обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначав, що станом на момент розгляду справи ТДВ "Салтівський хлібзавод" сплатило повністю основну суму заборгованості. На переконання відповідача, значний розмір штрафних санкцій при одночасності наведених обставини є надмірним та несправедливим по відношенню до нього. Незважаючи на воєнний стан, відповідач продовжує працювати в складних умовах, сплачувати заробітну плату та податки, чим підтримує економіку країни. У свою чергу, завеликі штрафні санкції можуть привести виключно до неможливості продовження підприємницької діяльності відповідача та в результаті до неможливості виконання грошових зобов`язань.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі № 922/1851/23 (суддя Жельне С. Ч.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 (Мартюхіна Н. О. - головуючий, судді: Гетьман Р. А., Слободін М. М.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 853 762,01 грн інфляційних збитків, 571 667,50 грн пені, 402 508, 50 грн відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 27 362,16 грн; в іншій частині позову - відмолено.
2.2. Ураховуючи виконання відповідачем зобов`язання з оплати за договором поставки від 04.01.2021 № БПР040121, приймаючи до уваги строк прострочення та ступінь виконання зобов`язання відповідачем, недоведеність настання негативних наслідків спричинених простроченням оплати відповідачем, виходячи з загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про наявність підстав для зменшення нарахованої ТДВ "Салтівський хлібзавод" пені на 30 %.
При цьому суди попередніх інстанцій прийняли до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів понесення позивачем збитків та додаткових витрат внаслідок прострочення виконання ТДВ "Салтівський хлібзавод" зобов`язань з оплати поставленого товару, та зазначили, що з огляду на обставини даної справи, присудження до стягнення пені у зменшеному на 30 % розмірі, відповідає вимогам чинного законодавства України, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, способом стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань, а також засобом недопущення використання штрафних санкцій, як інструменту отримання безпідставних доходів.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі № 922/1851/23, ТОВ "ТБ "Новаагро" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та достягнути на користь позивача пеню у сумі 245 000,37 грн.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права, а саме положення статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 902/317/22, від 28.07.2022 у справі № 332/4439/19, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, від 10.06.2021 у справі № 910/6471/20, від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18.
Скаржник звертає увагу на те, що системний аналіз приписів статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України, а також висновків Верховного Суду щодо застосування положень цих статей свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин. При цьому обов`язковою обставиною для зменшення розміру штрафних санкцій є значне перевищення розміру штрафних санкцій збитків кредитора наявність та розмір яких презюмуються, а всі інші, зокрема: майновий стан сторін, інші інтереси стороні є додатковими обставинами та мають бути доведені поміж значного перевищення розміру штрафних санкцій збитків кредитора. При цьому доведення факту значного перевищення розміру збитків заявленому розміру пені покладається на особу, яка звертається з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).
Натомість, за твердженням скаржника, відповідачем під час розгляду цієї справи не було доведено, а судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено, що розмір неустойки перевищує розмір збитків понесених позивачем через неналежне виконання ТДВ "Салтівський хлібзавод" своїх обов`язків щодо оплати поставленого товару.
Додатково скаржник звертає увагу на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат ТОВ "ТБ "Новаагро" у зв`язку із касаційним оскарженням рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 у справі № 922/1851/23 складає 25 000,00 грн.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 04.01.2021 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (постачальник) та ТДВ "Салтівський Хлібзавод" (покупець) укладено договір поставки №Б ПР040121 (далі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити борошно пшеничне (далі - товар), ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджується сторонами в специфікації, що є додатком до договору. Строк поставки товару визначається в додатку (специфікації) до цього договору (пункт 1.2 договору поставки).
За умовами пунктів 3.1 - 3.3 договору поставки, поставка товару здійснюється на умовах EXW - ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Новопокровка, вул. ім. Вєсіча, 1 відповідно до Інкотермс 2010. В частині протиріччя умов Інкотермс 2010 з умовами договору, пріоритетним вважаються умови договору. Поставка товару відбувається автомобільним або/та залізничним транспортом чи в інший спосіб, що затверджений в договорі. Момент переходу права власності на товар та момент виконання зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються такими, що настали відповідно до умов поставки згідно з Інкотермс-2010, які затверджуються сторонами в договорі, але не пізніше підписання сторонами видаткових накладних.
У пункті 2.2 договору поставки, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 31.12.2021, сторони погодили, що покупець проводить оплату товару на умовах, які зазначені в договорі/специфікації на розрахунковий рахунок постачальника в строк, що затверджений сторонами в договорі/специфікації, але не пізніше ніж протягом 21 календарного дня з дати поставки товару, за умови реєстрації в ЄРПН у встановлений податковим законодавством строк податкових накладних. У разі не отримання оплати за попередню партію, постачальник має право призупинити відвантаження наступної партії до повного виконання своїх зобов`язань покупцем.
Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2021 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.
У межах виконання договору сторонами було узгоджено поставку товару на підставі специфікацій №№ 1- 22 за період з 04.01.2021 по 02.06.2022.
Відповідач наведений у специфікаціях товар у власність від позивача отримав на загальну суму 38 540 081,36 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а також ТТН від 16.05.2022 № НП160522-02, від 29.06.2022 № НП290622-10.
Також, на виконання пункту 2.2 договору поставки позивачем були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, у яких відображено проведення господарських операцій за вищевказаними видатковими накладними.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що за поставлений товар відповідач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями за період з 25.01.2021 по 28.10.2022, однак оплата відповідачем поставленого за видатковими накладними товару відбувалася з порушенням строків виконання зобов`язання, у зв`язку із чим позивачем здійснено нарахування (з урахуванням збільшених позовних вимог) 853 762,01 грн інфляційних збитків, 816 667,87 грн пені, 402 508,50 грн відсотків річних.
Наведені обставини стали підставою звернення ТОВ "ТБ "Новаагро" до Господарського суду Харківської області з позовом до ТДВ "Салтівський хлібзавод" про стягнення вищевказаних нарахувань.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги, а саме в частині зменшення пені на 30 %.
5.3. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами не заперечується факт проведення відповідачем повної оплати за поставлений за договором поставки товар. Разом із цим, оплата за товар була проведена відповідачем з порушенням строків, які визначені у пункті 2.2 договору поставки.
Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, який не спростовано відповідачем, господарські суди попередніх інстанцій, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 853 762,01 грн інфляційних збитків та 402 508,50 грн відсотків річних, встановили, що вказані нарахування є правомірними.
Водночас, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача на свою користь пеню у сумі 816 667,87 грн.
Суди попередніх інстанцій, здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені в сумі 816 667,87 грн, дійшли висновку про її обґрунтованість та правомірність, визнавши такою, що розрахована позивачем, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору поставки.
При цьому судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 2/3.
Відповідно до статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У частинах 2, 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.