ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 521/9056/20
провадження № 61-10482св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щоз січня 2005 року вона проживала з відповідачем однією сім`єю, а 18 вересня 2009 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_2 . Також в їхній сім`ї проживала та виховувалася її дочка від першого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказувала, що за час перебування у шлюбі сторонами було набуто право власності на таке майно:
- квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2006 року, вартістю 318 150,00 грн, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горлач Т. Г., зареєстрованого в реєстрі за № 2157;
- квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 107,5 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 847299051101, вартістю 738 815,00 грн на підставі договору про інвестування серія та номер 85ЧП, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ліберті Л" від 29 березня 2013 року;
- парко-місце № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 270 000,00 грн, на підставі договору про інвестування серія та номер 85ЧП від 29 березня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ліберті Л";
- автомобіль марки "Toyota Venza", 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 540 000,00 грн.
Зазначала, що квартиру АДРЕСА_1, придбано ними у період фактичних сімейних (шлюбних) відносин за грошові кошти, які були отримані за договором про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2006 року № 11065354000 та за договором про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2006 року № 11064589000/2, укладених між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк". 26 жовтня 2006 року ОСОБА_2 також уклав з банком іпотечний договір на забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань за договорами про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2006 року № 11065354000 та № 11064589000/2. Кредитні кошти, що були отримані на придбання квартири, повернуто банку у період фактичних шлюбних відносин за сумісні кошти. Придбана квартира перебувала у непридатному для проживання стані та за час фактичних шлюбних відносин та шлюбу вона та відповідач сумісно, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, зробили реконструкцію та капітальний ремонт квартири, внаслідок чого її вартість істотно збільшилась.
Вказані обставини підтверджуються висновком експерта (спеціаліста) № 27-05/2020, складеного 27 травня 2020 року спеціалістом ОСОБА_5, який має кваліфікацію експерта МРРБЖКГУ (сертифікат серія АЕ №001034), архітектора з розроблення містобудівної документації (сертифікат серія АА № 001440) та інженера з інвентаризації нерухомого майна (сертифікат серія АЕ № 002070), відповідно до якого вартість реконструкції та капітального ремонту квартири АДРЕСА_1, відповідно до кошторисного розрахунку становить 320 278,00 грн.
У зв`язку з вказаними обставинами, вважала, що вказана квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зазначала, що з 2017 року вони не підтримують сімейні відносини та не пов`язані спільним побутом. На час звернення до суду з цим позовом шлюб між ними не розірваний.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати спільним сумісним майном подружжя квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м;
- визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м;
- припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м;
- визнати за нею право власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 107,5 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 847299051101;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею 107,5 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 847299051101;
- припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати за нею право власності на 1/2 частини парко-місця № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини парко-місця № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 ;
- припинити право спільної сумісної власності на парко-місце № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 .
- визнати за нею право власності на 1/2 частини автомобіля марки "Тоуоtа Venza", 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини автомобіля марки "Тоуоtа Venza", 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2
- припинити право спільної сумісної власності на автомобіль марки "Тоуоtа Venza", 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2022 року, ухваленим у складі судді Леонова О. С., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано спільним сумісним майном подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м.
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,0 кв. м, житловою площею 30,3 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 право власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 107,5 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 847299051101.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 107,5 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 847299051101.
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини парко-місця № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини парко-місця № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 .
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на парко-місце № НОМЕР_1, загальною площею 15,5 кв. м, у приміщенні паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частки автомобіля марки "Тоуоtа Venza", 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, у розмірі 197 318,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 15 133,52 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що квартира АДРЕСА_2,парко-місце АДРЕСА_4 та автомобіль марки "Тоуоtа Venza", 2012 року випуску, придбані під час шлюбу сторін, а тому є спільним майном подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними.
Установивши, що автомобіль марки "Тоуоtа Venza" відчужений відповідачем, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частки його вартості.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач довела факт її проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбуз вересня 2006 року до вересня 2009 року, що підтверджується фотокартками та поясненнями свідків, а тому визнав квартиру АДРЕСА_1, яка придбана 26 жовтня 2006 року за кредитні кошти, спільним сумісним майном подружжя.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2022 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільним сумісним майном подружжя - квартири АДРЕСА_1, визнання права власності, припинення права спільної сумісної власності, судових витрат скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільним сумісним майном подружжя квартири АДРЕСА_1, визнання права власності на 1/2 частини квартири за кожним, припинення права спільної сумісної власності відмовлено.
Рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частини автомобіля залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_1 та її поділу, апеляційний суд виходив із того, що позивачка до 14 вересня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, що виключає можливість стверджувати, що позивачка та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2005 року (в цей же період часу), оскільки це суперечить вимогам статті 25 СК України. Наявні у справі спільні фотографії сторін, а також показання свідків, одним з яких є дочка позивача, яка є заінтересованою особою, не можуть свідчити про те, що сторони з 2005 року до 2009 року проживали як чоловік та жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Та обставина, що кредитні зобов`язання припинилися у відповідача у період перебування сторін у шлюбі, не є підставою для визнання права на майно, набутого до укладення шлюбу, оскільки спірна квартира є особистою приватною власністю відповідача, так як набута ним у власність до укладення шлюбу з ОСОБА_1 та за кошти, отримані відповідачем за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року, за яким у позивачки не виникло жодних зобов`язань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив, що саме з вересня 2006 року, тобто після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 14 вересня 2006 року, до вересня 2009 року, тобто до реєстрації шлюбу 18 вересня 2009 року, вона перебувала у фактичних сімейних відносинах з відповідачем без реєстрації шлюбу. У вказаний період вони проживали спільно, були пов`язані спільним побутом, мали спільні права та обов`язки, що підтверджується показаннями свідків та фотографіями.
Спірна квартира АДРЕСА_1 придбана 26 жовтня 2006 року, тобто після розірвання її першого шлюбу з ОСОБА_6 (14 вересня 2006 року), вже у період сумісного проживання з відповідачем.
Вказана квартира придбана за рахунок грошових коштів, отриманих за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ "УкрСиббанк".Кредит виплачений спільними коштами 01 лютого 2010 року.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона не довела факт спільного проживання з відповідачем однією сім`єю, не звернув уваги на те, що шлюб між сторонами зареєстрований 18 вересня 2009 року, а спільна дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджує факт проживання сторін однією сім`єю до реєстрації шлюбу.
Підставами касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц (провадження № 61-5296св19), від 14 липня 2020 року у справі № 552/5693/18 (провадження № 61-6203св20); відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 65, 74 СК України щодо регулювання правовідносин, що склалися на підставі укладених договорів в інтересах сім`ї чоловіком та жінкою, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, які створюють обов`язки для другого з подружжя, або стосуються майна, яке використане в інтересах сім`ї (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який розірваний 14 вересня 2006 року. У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилась дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року у справі № 521/9046/20.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_7 .
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2006 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2006 року вбачається, що на прохання ОСОБА_2 у зв`язку з отриманням ним грошових коштів у відділенні № НОМЕР_3 АКІБ "УкрСиббанк" цей договір посвідчено у приміщенні відділення банку за адресою: АДРЕСА_5 .
26 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк" укладений договір про надання споживчого кредиту № 11065354000 та договір про надання споживчого кредиту № 11064589000/2.
На забезпечення виконання грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 11065354000 від 26 жовтня 2006 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11064589000/2 від 26 жовтня 2006 року ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору передав в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки складає 410 868,00 грн.
Відповідно до листа АТ "УкрСиббанк" від 01 грудня 2021 року в рамках погашення заборгованості за кредитним договором №11065354000 від 26 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та банком, 01 лютого 2010 року надійшла сума коштів, достатня для повного погашення заборгованості за вказаним кредитним договором. Кредитний договір №11064589000/2 від 26 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та банком, з метою надання кредитних коштів на сплату страхових платежів, проте ОСОБА_2 послугою не скористався, кошти за даним кредитним договором не надавались клієнту і вказаний кредитний договір закрито 02 лютого 2010 року у зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором № 11065354000 від 26 жовтня 2006 року.
Відповідно до Витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису) на підставі повідомлення 138-1/8/37 від 12 березня 2010 року АТ "УкрСиббанк", бланк 034771, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горлач Т. Г. вилучено запис 3953109 у зв`язку з виконанням зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2006 року № 11065354000 та договору про надання споживчого кредиту від 26 жовтня 2006 року № 11064589000/2, укладених між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк".
Згідно з довідкою про склад сім`ї та реєстрацію, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: 04 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1, 26 травня 2010 року ОСОБА_7 .
Згідно зі звітом щодо обмірювання робіт та обстеження квартири АДРЕСА_1 виготовлено паспорт станом на 28 травня 2020 року та згідно з яким загальна площа вказаної квартири змінена шляхом збільшення з 48,0 кв. м до 53,4 кв. м.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (дочка позивачки), які допитані в судовому засіданні у суді першої інстанції, повідомили, що у січні 2005 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) познайомилась з ОСОБА_2 та з червня 2005 року вони почали жити спільно, були пов`язані спільним побутом, мали спільні права та обов`язки, однак свої стосунки вирішили не реєструвати в органах РАЦС. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 жили спільно в м. Одесі, працювали разом на ринку "Світ", мали свої два контейнери. Від власної справи мали гарний заробіток. Їх сімейні відносини будувалися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та фінансової підтримки. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 мали рівні права та обов`язки у сімейних стосунках, а тому прийняли рішення купувати квартиру АДРЕСА_1 у кредит спільно. Ремонт у вказаній квартирі робили разом та кредит також виплачували разом. Ремонт в квартирі довелось робити двічі, оскільки перший ремонт був неякісний. У 2009 році позивач та відповідач вирішили офіційно зареєструвати їх відносини. Всі зароблені гроші сім`ї витратили на оплату кредиту за квартиру. Кредит змогли виплатити лише в 2012 році. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 купували автомобіль "Toyota Venza" за спільно зароблені гроші, приблизно за 16 000,00 дол. США.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.