1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 754/5500/19

провадження № 61-16768вно23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Андрієнка Сергія Володимировича та представника ОСОБА_2 - адвоката Мостовенка Юрія Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення у справіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП", третя особа - ОСОБА_2, про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" (далі - ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП"), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. Груп" на квартиру АДРЕСА_1, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. 25 січня 2019 року.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" на квартиру АДРЕСА_1, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. 25 січня 2019 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" на квартиру АДРЕСА_1, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:45218100 від 25 січня 2019 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. про скасування державної реєстрації права власності скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., третя особа - ОСОБА_2, про скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП", третя особа - ОСОБА_2, про скасування державної реєстрації права власності змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у цій справі.

У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Андрієнка С. В. про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн у зв`язку з розглядом заяви ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року. Представник позивача вказує, що позивачу надано правничу допомогу на загальну суму 7 000,00 грн, що документально підтверджено. Сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.

У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Мостовенка Ю. В. про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник третьої особи просить поновити строк на подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 050,00 грн у зв`язку з розглядом заяви ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року. Сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.

Також представник ОСОБА_1 - адвокат Андрієнко С. В. та представник ОСОБА_2 - адвокат Мостовенко Ю. В. просили поновити строк на подання доказів понесення судових витрат на правову допомогу та заяв про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.


................
Перейти до повного тексту