ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 522/7058/19
провадження № 61-6246св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Форманюк Олена Миколаївна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року, ухвалене у складі судді Бондар В. Я., та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просила видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2, а саме: заборони останньому перебувати у місці спільного проживання (перебування) із заявником, наближатися на визначену відстань до місця роботи заявника, а також інших місць її постійного перебування, заборони особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватись із нею.
Заяву обґрунтовувала тим, що з 14 червня 2012 року перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2017 року розірвано.
Вказує, що починаючи з січня 2019 року ОСОБА_2, систематично застосовує фізичне насильство відносно неї та морально принижує її, у зв`язку з цим вона неодноразово зверталась до поліції.
Посилаючись на зазначене, заявник просила про задоволення заяви.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року заяву задоволено частково.
Видано обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2, поклавши на нього протягом шести місяців такі обов`язки: заборону наближатись на відстань один метр до місця роботи заявниці - салону краси " ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на АДРЕСА_1, заборону особисто або через третіх осіб розшукувати постраждалу особу - ОСОБА_1, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2, переслідування її та спілкування в будь-який спосіб з нею.
У іншій частині заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини та надавши оцінку доказам, поданими учасниками справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 та заборонив ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу - ОСОБА_1, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, а також заборонив ОСОБА_2 наближатись на відстань у один метр до місця роботи ОСОБА_1 - салону краси "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на АДРЕСА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2020 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Форманюк О.М., подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушення норм процесуального права, зазначаючи, що справу розглянуто за відсутності заінтересованої особи, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому послалась на безпідставність її доводів. Вказувала, що суди першої та апеляційної інстанції встановили фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надали належну оцінку зібраним у справі доказам, і ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення.
Також зазначала, що відповідно до статті 350-5 ЦПК України суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Частиною другою статті 211 ЦПК України передбачено, що про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. При цьому вказана норма процесуального права не містить посилань на спосіб повідомлення, а тому, зважаючи на обов`язок суду розглянути заяву протягом 72 годин, таке повідомлення могло бути шляхом надіслання судової повістки або телефонограмою, однак їй це невідомо.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 3 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Приморського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 522/7058/19.
Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 3 вересня 2020 року підставами відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, справу розглянуто за відсутності заінтересованої особи, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 14 червня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2017 року розірвано.
На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 червня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1927, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення магазину-офісу.
Також судами встановлено, що 18 січня 2019 року до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області надійшло три заяви від різних осіб за фактом, що мав місце у салоні краси " ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на АДРЕСА_1, а саме: заява, що колишній чоловік - ОСОБА_2 б`є власницю салону краси - ОСОБА_1, яка потрапила до лікарні; дзвінок лікаря на "102" Шевченківського відділення поліції, заява ОСОБА_2, який просив вжити заходи щодо колишньої дружини ОСОБА_1 з приводу конфлікту, що перейшов у бійку.
18 січня 2019 року ОСОБА_1 доставлено до "Міської клінічної лікарні № 11" і госпіталізовано; в епікризі виписному № 803зі слів хворої зазначено, що 18 січня 2019 року об 11 год у приміщенні салону краси "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на АДРЕСА_1, була побита колишнім чоловіком.
З висновку від 23 січня 2019 року дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Русєва С. П. за результатами розгляду матеріалів журналу єдиного обліку № 1030, 1039, 1051 від 18 січня 2019 року надано відповідь заявникам, проведено бесіду профілактичного характеру.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 1 липня 2019 року суди встановили, що 1 липня 2019 року до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2 про завдання йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 18 січня 2019 року біля салону краси "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на АДРЕСА_1; відкрито кримінальне провадження №12019161500001544 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми правата мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання та продидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Пунктом 6 цієї ж статті передбачено, що кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" зазначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").