ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 734/1232/21
провадження № 61-8507св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Орган опіки та піклування при Кіптівській сільській раді Козелецького району Чернігівської області,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Сікачов Сергій Юрійович, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Орган опіки та піклування при Кіптівській сільській раді Козелецького району Чернігівської області звернувся з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_2, про позбавлення батьківських прав.
Позов обґрунтовано тим, що з 16 травня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 3 грудня 2018 року розірвано. У цьому шлюбі народилось троє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 2018 року діти проживають разом з матір`ю - ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 та перебувають на її повному утриманні.
Відповідач протягом тривалого часу не цікавиться дітьми, не бере участі у їх вихованні, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріальної допомоги не надає, що свідчить про самоусунення від виконання батьківських обов`язків.
Позивач вважає, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а також від сплати аліментів, тому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року, ухваленим у складі судді Бараненко С. М., позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави 908 грн судового збору.
Задовольняючи позов та позбавляючи ОСОБА_1 батьківських прав відносно дочок, суд першої інстанції виходив з того, що з 2018 року відповідач не бере участі у вихованні дітей, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомо ухиляється від виховання та утримання дітей, не виявляє бажання щодо виконання батьківських обов`язків, не проявляє інтересу до внутрішнього світу дітей та їх подальшої долі, що свідчить про нехтування покладеними на нього обов`язками з виховання та утримання дітей.
Встановивши зазначене, суд першої інстанції вважав, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Крім того, суд першої інстанції також вказував на те, що постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 4 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпА (вчинення домашнього насильства).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2022 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року скасовано з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі, дав їм оцінку і, з урахуванням вимог статей 12, 81 ЦПК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, так як достатніх і допустимих доказів свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків не надано.
Також судом апеляційної інстанції зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно застосовувати як виключний і надзвичайний вплив на недобросовісних батьків.
Апеляційний суд попередив ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, і поклав на орган опіки та піклування при Кіптівській сільській раді Козелецького району Чернігівської області контроль за виконанням ним батьківських обов`язків по відношенню до дітей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У серпні 2022 року третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Сікачов С.Ю., подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, не надав належної оцінки поданим доказам, що призвело до неправильного вирішення справи.
Також зазначала, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21), відповідно до якого батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини або жорстоко поводиться з дитиною. Позбавляючи батьківських прав у справі, суди попередніх інстанцій вказували на те, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками батька, не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, не створює умов для нормального спілкування з нею. Крім того, відповідач жорстоко поводився з дочкою, що полягає у фізичному та психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини.
На думку заявника, апеляційний суд залишив поза увагою те, що відповідач жорстко поводився зі старшою дочкою та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання трьох дочок.
Також заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції і норм процесуального права, зазначаючи, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Посилаючись на зазначене, заявник просила про задоволення касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 7 листопада 2022 року підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме застосування норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21).
Також підставами для відкриття касаційного провадження були доводи заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме недослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 16 травня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 3 грудня 2018 року розірвано.
У цьому шлюбі народилось троє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З судового наказу від 31 серпня 2018 року, виданого Козелецьким районним судом Чернігівської області, судами встановлено, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 серпня 2018 року, до досягнення дітьми повноліття.
З довідки Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 12 березня 2021 року суди встановили, що з 1 вересня 2020 року до 1 серпня 2020 року ОСОБА_2 аліменти не отримувала.
Матеріали справи містять копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 аліментів, а саме від 10 грудня 2021 року в сумі 445 грн та 25 січня 2022 року в сумі 321,61 грн.
22 березня 2021 року орган опіки та піклування при Кіптівській сільській раді Козелецького району Чернігівської області надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дочок - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З довідки від 28 травня 2021 року № 134, виданої Козелецькою центральною районною лікарнею, судами встановлено, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку при Козелецькому психоневрологічному кабінеті не перебуває. На диспансерному обліку при наркологічному кабінеті поліклінічного відділення Козелецької центральної районної лікарні ОСОБА_1 не перебував та не перебуває, що підтверджується довідкою Козелецької центральної районної лікарні від 28 травня 2021 року № 79.
Згідно довідки-характеристики, виданої Кіптівською сільською радою 26 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 проживає на АДРЕСА_2 ; за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується як добра та добросовісна людина, завжди допомагає односельцям, приймає активну участь у суспільному житті громади; скарг від жителів села відносно ОСОБА_1 не надходило.
З характеристики, виданої настоятелем (священником) Свято-Михайлівського храму с. Чемер, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 разом з сім`єю не проживає, однак з дітьми спілкується, приділяє їм належну увагу, піклується про них. ОСОБА_1 доброзичливий, відвертий, врівноважений, чесний; серед односельців користується повагою та багато фізично працює. Прагне завжди допомогти тому, хто цього потребує. Товариський, володіє почуттям відповідальності, добросовісний. Толерантно відноситься до людей, з якими спілкується.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчаються у Чемерському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кіптівської сільської ради та є учнями 4, 7 та 10 класів відповідно. Батько - ОСОБА_1 цікавиться шкільним життям дітей, що підтверджується довідкою від 25 травня 2021 року № 20, виданою Чемерським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кіптівської сільської ради.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 4 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпА (вчинення домашнього насильства) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт. Зі змісту постановити суди встановили, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дочки ОСОБА_3 насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав ОСОБА_3 та ображав нецензурною лайкою. Відповідно до довідки філії державної установи "Центр пробації" в Чернігівській області ОСОБА_1 відпрацював 30 годин громадських робіт на території Чемерської сільської ради Козелецького району Чернігівської області та знятий з обліку.
З листа служби у справах дітей Центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 9 червня 2021 року № 01-15/186 судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у період з 16 вересня 2019 року до 15 листопада 2019 року перебували у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. Діти направлені службою у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації за клопотанням служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації. Причиною направлення дітей до центру стали складні життєві обставини (батьки дітей ухилялися від виконання батьківських обов`язків, зловживали спиртними напоями, в будинку був незадовільний санітарний стан). Протягом перебування дітей в центрі батько відвідував їх 29 вересня 2019 року, 6 жовтня 2019 року та 20 жовтня 2019 року; крім того діти спілкувались з батьками засобами мобільному зв`язку. З дітьми в центрі постійно працював практичний психолог, у картці психолого-педагогічного вивчення та індивідуальної роботи з дітьми зазначено, що діти мають бажання спілкуватись з батьками, емоційний зв`язок зберігся до матері.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.