ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 753/16875/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Крапивної Л. В., Руденко М. А., Пономаренка Є. Ю.,
від 22 листопада 2023 року (повний текст складено 11 грудня 2023 року)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"
про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
за участю представників:
від позивачки: Лісковська О. А.
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення вихідної допомоги у розмірі 378 044,10 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 15 травня 2020 року по день винесення судового рішення включно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" від 14 травня 2020 року № 14-к позивачка з 14 травня 2020 року була звільнена з посади заступника голови правління Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на підставі пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України у зв`язку з припиненням повноважень. Господарський суд міста Києва рішенням від 15 грудня 2022 року у справі № 753/10990/20 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її позову про визнання незаконним та скасування зазначеного наказу, про поновлення на посаді, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди повністю. З огляду на викладене, за твердженням позивачки, вона відповідно до статей 44, 116, 117 Кодексу законів про працю України має право на виплату їй вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Короткий виклад процесуальних обставин справи.
Дарницький районний суд міста Києва ухвалою від 11 жовтня 2021 року прийняв зазначену позовну заяву до розгляду та відкрив за цією позовною заявою провадження у цивільній справі № 753/16875/21, а рішенням від 22 лютого 2022 року у справі № 753/16875/21 відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний суд постановою від 30 серпня 2022 року у справі № 753/16875/21 скасував рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року та закрив провадження у справі, а ухвалою від 09 вересня 2022 року за заявою ОСОБА_1 скерував справу № 753/16875/21 до Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесений розгляд цього спору.
Справа № 753/16875/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні надійшла до Господарського суду міста Києва 22 вересня 2022 року.
Господарський суд міста Києва рішенням від 15 грудня 2022 року у справі № 753/16875/21 відмовив у задоволенні позову з підстав того, що роботодавець провів повний розрахунок з ОСОБА_1 та виплатив їй вихідну допомогу у квітні 2020 року.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2022 року у справі № 753/16875/21, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, мотиви її постановлення.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22 листопада 2023 року скасував рішення Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2022 року та закрив провадження у справі № 753/16875/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 753/16875/21 повернув до Господарського суду міста Києва.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у цій справі, предметом якого є окрема вимога про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що не поєднана з вимогою про визнання незаконним наказу про звільнення, не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а належить до юрисдикції цивільних судів.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивачка - ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2023 року у справі № 753/16875/21 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржниця послалася на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначили про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, а саме: абзац 2 частини другої статті 231 та частину першу статті 281 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржниці суд апеляційної інстанції:
- не взяв до уваги положення абзацу 2 частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та не врахував, що господарський суд позбавлений можливості прийняти рішення про закриття провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у разі, якщо первісно справа надійшла до суду після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, залишив поза увагою постанову Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у цій справі про закриття провадження у цій справі № 753/16875/21 з підстав того, що розгляд справи віднесений до юрисдикції господарського суду;
- в порушення абзацу 1 частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України не роз`яснив позивачці, до юрисдикції якого суду віднесений розгляд цієї справи та не роз`яснив про наявність у позивачки права протягом десяти днів з дня отримання оскаржуваної ухвали на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією;
- в порушення частини першої статті 281 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалив судове рішення у формі ухвали, а не постанови.
6. Вирішення процесуальних питань.
Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2023 року у справі № 753/16875/21, призначив розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 29 лютого 2024 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду та надав відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22 лютого 2024 року.
23 лютого 2024 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" адвоката Кулика С. А. надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки.
03 березня 2024 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" від позивачки - ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення відзиву відповідача на касаційну скаргу без розгляду з огляду на те, що цей відзив був поданий відповідачем, який не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
У частині першій статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов`язки учасників справи. Зокрема учасники справи мають право одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також зобов`язані, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на дату подання представником відповідача відзиву на касаційну скаргу) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Наведена норма передбачає обов`язок, зокрема юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі по тексту - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії саме в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України. При цьому, реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі.
У статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог.
За змістом пункту 1 частини першої цієї статті Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, крім іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно з абзацом 2 частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Однак, з відповідей, сформованих засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", від 03 березня 2024 № 571913, що була надана суду касаційної інстанції позивачкою, та від 04 квітня 2024 року № 673415, отриманою судом касаційної інстанції за запитом судді, вбачається, що відповідач у цій справі - Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (кодом ЄДРПОУ: 36716128) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Враховуючи зазначені вимоги процесуального закону з огляду на невиконання Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (відповідачем у цій справі) вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС та відсутністю у відзиві на касаційну скаргу відомостей про наявність у відповідача електронного кабінету, Верховний Суд, керуючись положеннями абзацу 2 частини шостої статті 6 та частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про наявність підстав для задоволення клопотання позивачки про залишення відзиву відповідача на її касаційну скаргу без розгляду та залишає відзив відповідача на касаційну скаргу позивача без розгляду.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглянувши касаційну скаргу, дослідивши наведені у ній позивачкою доводи та підстави касаційного оскарження, а також доводи відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.