1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 620/6019/23

адміністративне провадження № К/990/31075/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Смоковича М. І.,

суддів: Загороднюка А. Г., Мацедонської В. Е.,

секретар судового засідання Борисевич О. Ю.,

за участі:

представника позивача Вдовиченка Т. В.,

представника відповідача Черноштан В. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Чернігівської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з участю третьої особи: ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрите

за касаційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року (судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М., Кузьменко В. В.), та

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року Чернігівська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС) від 21 квітня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про накладення штрафу.

Позовні вимоги аргументовані, з-поміж іншого, тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 (в частині поновлення на посаді, яке було допущено до негайного виконання) виконане ще до відкриття виконавчого провадження. З погляду позивача (боржника у виконавчому провадженні), накладення штрафу, відповідно до статті 75 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), стосується тих випадків, коли судове рішення не виконується без поважних причин; проте у ситуації з поновленням ОСОБА_1 (на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21) вимога державного виконавця не могла бути виконана, адже на той час позивач [ ОСОБА_1 ] уже був поновлений (згідно з наказом від 04 лютого 2022 року № 27к).

Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, а також мотиви звернення з цим позовом до суду, стисло можна викласти так.

За наслідками розгляду справи № 620/4901/21 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними, скасування рішення та наказу, Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 17 серпня 2021 року (залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року), яким задовольнив позовні вимоги; визнав протиправним і скасував рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 березня 2021 року № 2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації; визнав протиправним та скасував наказ Чернігівської обласної прокуратури від 22 квітня 2021 року № 272к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновив ОСОБА_1 з 23 квітня 2021 року у Чернігівській окружній прокуратурі Чернігівської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області; стягнув з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2021 року по 17 серпня 2021 року в сумі 25874,94 грн.

Рішення суду першої інстанції [у справі № 620/4901/21] в частині поновлення ОСОБА_1 у Чернігівській окружній прокуратурі Чернігівської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області, та про стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - допущено до негайного виконання.

На виконання цього судового рішення Чернігівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист від 18 серпня 2021 року № 620/4901/21.

На підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 Чернігівська обласна прокуратура видала наказ від 04 лютого 2022 року № 27к, яким, поміж іншого, поновила ОСОБА_1 з 23 квітня 2021 року в органах прокуратури на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області.

Проте згодом, на підставі виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року № 620/4901/21 державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС постановою від 10 червня 2022 року відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 про зобов`язання Чернігівської обласної прокуратури поновити ОСОБА_1 з 23 квітня 2021 року у Чернігівській окружній прокуратурі Чернігівської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області.

07 липня 2022 року державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС виніс [першу] постанову про накладення штрафу [на Чернігівську обласну прокуратуру] в розмірі 5100,00 грн за невиконання боржником без поважних причин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21.

Боржник оскаржив її до суду і за наслідками розгляду цього позову (справа № 620/4972/22) Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. Проте Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 жовтня 2022 року скасував рішення суду першої інстанції (у справі № 620/4972/22) і ухвалив нове, яким визнав протиправною і скасував постанову державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС про накладення штрафу від 07 липня 2022 року ВП № НОМЕР_1.

Після того, державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС виніс [другу] постанову від 21 квітня 2023 року у ВП № НОМЕР_1, якою наклав на Чернігівську обласну прокуратуру штраф у розмірі 5100,00 грн.

У цій постанові, серед іншого, зазначено, що наказом Чернігівської обласної прокуратури від 27 січня 2023 року № 25к ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області, отже перешкод для виконання рішення суду у справі № 620/4901/21 немає, тож це рішення залишається невиконаним без поважних причин.

Щодо наказу від 27 січня 2023 року № 25к, то зі змісту постанови апеляційної інстанції можна зрозуміти, що він виданий на підставі рішення кадрової комісії за наслідками атестації позивача, яку він [знову] проходив після того, як був поновлений на посаді згідно з наказом від 04 лютого 2022 року № 27к.

Чернігівська обласна прокуратура не погодилася з правомірністю постанови державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС від 21 квітня 2023 року про накладення штрафу, відтак звернулася з цим позовом до суду.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 15 червня 2023 року позовні вимоги задовольнив повністю; визнав протиправною і скасував постанову державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС від 21 квітня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 серпня 2023 року скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволені позовних вимог Чернігівської обласної прокуратури.

Зі змісту рішення суду першої інстанції можна зрозуміти, що цей суд, коли задовольняв позовні вимоги, спирався на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 620/4972/22 (про оскарження [першої] постанови державного виконавця від 07 липня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про накладення штрафу), якою, з погляду цього суду, встановлено, що поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області ще до відкриття виконавчого провадження є поважною причиною невиконання судового рішення у строк, зазначений у постанові державного виконавця ВПВР від 10 червня 2022 року.

На думку суду першої інстанції, обставини, встановлені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 620/4972/22 (щодо поважності (не)виконання рішення суду у справі № 620/4901/21), мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи, тому доказуванню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції не погодився з цими висновками суду першої інстанції, у зв`язку з чим зауважив, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 боржник не виконав. У цьому контексті продовжив, що Чернігівська обласна прокуратура сповістила державного виконавця про поновлення ОСОБА_1 згідно з наказом від 04 лютого 2022 року № 27к в органах прокуратури на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області з 23 квітня 2021 року. Проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21, ОСОБА_1 треба було поновити в Чернігівській окружній прокуратурі Чернігівської обласної прокуратури на посаді, яка рівнозначна посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області.

З погляду апеляційного суду, вчинення боржником інших дій, аніж тих, які передбачені у згаданому рішенні суду, зокрема поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області (згідно з наказом від 04 лютого 2021 року № 27к), не свідчить про повне фактичне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21.

Щодо висновків суду першої інстанції про преюдиційність обставин, встановлених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року № 620/4972/22, суд апеляційної інстанції (в цій справі) - у відповідь на аргументи про видання наказу від 04 лютого 2022 року № 27к про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області як перешкоди для виконання рішення суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 - зазначив, що відповідно до наказу Чернігівської обласної прокуратури від 27 січня 2023 року № 25к ОСОБА_1 [вдруге] звільнений з посади прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області, тому, вважає апеляційний суд, станом на дату, коли державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС виніс постанову про накладення штрафу від 21 квітня 2023 року, вже не було перешкод, зумовлених приписами частини першої статті 18 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), для виконання рішення суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 (в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді).

Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Чернігівська обласна прокуратура просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року і залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року.

Касаційну скаргу її автор подав з підстави, яка передбачена в пункті 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим зазначив, що поки немає висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статей 63, 65 Закону № 1404-VIII у зіставленні з приписами статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) і пункту 18 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-IX).

У цьому зв`язку Чернігівська обласна прокуратура пояснила, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 видала - задовго до відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 згідно з постановою державного виконавця від 10 червня 2022 року - наказ від 04 лютого 2022 року № 27к, яким скасувала наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури від 22 квітня 2021 року № 272к (який оскаржувався у справі № 620/4901/21), та поновила його на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області з 23 квітня 2021 року.

Позивач зауважив, що ОСОБА_1 ознайомився з наказом від 04 лютого 2022 року № 27к, приступив до фактичного виконання своїх обов`язків, отримував заробітну плату, а також взяв участь у продовженні атестації як прокурор місцевої прокуратури.

За наслідками повторної атестації ОСОБА_1 кадрова комісія ухвалила рішення про неуспішне її проходження, на підставі якого Чернігівська обласна прокуратура видала ["другий"] наказ від 27 січня 2023 року № 25к, яким звільнила ОСОБА_1 з посади прокурора Чернігівської місцевої прокуратури. Утім, Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 11 квітня 2023 року у справі № 620/1477/23 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та, серед іншого, поновив його на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області з 27 січня 2023 року (у цій частині судове рішення підлягає негайному виконанню).

Отож, підсумував позивач, станом на 11 квітня 2023 року існувало два судових рішення у справах за позовами про поновлення ОСОБА_1 : у справі № 620/4901/21 (про поновлення на посаді прокурора в Чернігівській окружній прокуратурі) та у справі № 620/1477/23 (про поновлення на посаді прокурора в Чернігівській місцевій прокуратурі Чернігівської області), які суперечили одне одному; водночас останнє судове рішення (у справі № 620/1477/23) якраз підтверджувало, що Чернігівська обласна прокуратура не помилилася, коли видала згадуваний наказ від 04 лютого 2022 року № 27к.

Та незважаючи на це, державний виконавець виніс спірну постанову від 21 квітня 2023 року ВП № НОМЕР_1, позаяк вважав, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 620/4901/21 - без будь-яких для того перешкод - залишилося невиконаним.

Крім цього, позивач, з покликанням на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 620/4972/22, наголосив на тому, що відповідач зневажив обставинами, які встановив цей суд, й безпідставно констатував невиконання судового рішення (у справі № 620/4901/21) без поважних причин.

У цьому зв`язку позивач зупинився також на окремих положеннях розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, які стосуються умов, за яких прокурор може бути переведений на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора (зокрема, пункт 18 названого розділу), спираючись на які пояснив, що призначення (поновлення) ОСОБА_1 на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора (без успішного проходження атестації) суперечило б вимогам Закону, а також приписам частини першої статті 235 КЗпП України, відповідно до яких незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на попередній роботі.


................
Перейти до повного тексту