ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 814/1291/16
адміністративне провадження № К/9901/38236/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник, Головне управління ДПС у Миколаївській області)
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 року (Суддя: Марич Є.В.),
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року (Судді: Бітов А.І., Милосердний М.М., Ступакова І.Г.),
у справі № 814/1291/16,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Логистическая Компания"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Логистическая Компания" (далі- позивач, ТОВ "ЮЛК") звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2016 року №0000811405, №0000821405 (т. 1 а.с. 4-10).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року адміністративний позов задоволено (т. 3 а.с. 94-101, 136-138).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки в частині завищення позивачем показника рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування" та заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток в 2015 року на суму витрат зі страхування у розмірі 5 355 000 грн, оскільки ТОВ "ЮЛК" згідно звіту про власний капітал за 2015 рік не здійснювалося коригування або виправлення помилок при складанні фінансової звітності у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року №137, враховуючи вимоги п. 4.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. За доводами скаржника, внаслідок самостійно допущеної позивачем помилки в обліку страхових платежів за 2015 рік, позивачем необхідно було скоригувати у фінансовій звітності за 2015 рік виявлену помилку і розкрити таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, але в податковій звітності такі дані відсутні. Також скаржник посилається на безпідставне завищення позивачем витрат по господарським операціям з придбання маркетингових послуг від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, внаслідок недоліків актів виконаних робіт (ФОП ОСОБА_1 ), фотозвітів (ФОП ОСОБА_2 ), які на думку контролюючого органу не розкривають зміст господарських операцій, що в сукупності свідчить про відсутності економічної мети отриманих маркетингових послуг, доказів доцільності їх придбання, використання у власній господарській діяльності. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 3 а.с.145-147).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем у період з 23.03.2016 р. по 05.05.2016 р документальної планової перевірки ТОВ "ЮЛК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2013 р. по 31.12.2015 р., складено акт перевірки від 13.05.2016 року №13/14-29-14-01/ НОМЕР_1, на підставі якого відповідачем 27.05.2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
-№ 0000811405 від 27.05.2016 р., яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 1346737 грн. за податковим зобов`язанням та застосовано штрафні санкції на суму 42867,25 грн. (т. 1 а.с. 12);
-№ 0000821405 від 27.05.2016 р., яким позивачу було збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 166483 грн. за податковим зобов`язанням та застосовані штрафні санкції на суму 41620,75 грн. (т. 1 а.с. 14)
Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи вищенаведені податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій, за результатами оцінки наданих позивачем первинних документів, дійшли висновку про документальне підтвердження реальності господарських операцій на виконання укладених договорів по придбанню товару у ТОВ "Фан-Чай", а також отриманню маркетингових послуг від ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4, які в сукупності підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем за наслідками господарських операцій. З наведених підстав суди попередніх інстанцій відхилили посилання контролюючого органу на інформацію із баз даних контролюючого органу щодо не встановлення походження товару, придбаного у ТОВ "Фан-Чай", а також відсутність в первинних документах деталізації отриманих маркетингових послуг. Доводи контролюючого органу про завищення позивачем показника рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування" та заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток в 2015 року на суму витрат зі страхування у розмірі 5 355 000 грн суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими із посиланням на те, що в ході складання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ "ЮЛК" виправило помилки в бухгалтерському обліку страхових платежів по рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", про що оформлено бухгалтерську довідку від 29.01.2015 р., а також скорегувало об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 5355000 грн, шляхом подання 24.02.2016р. до ДФС України нової звітної податкової декларації з податку на прибуток, яку надано ДПІ у Центральному p-ні м. Миколаєва ГУ ДФСУ у Миколаївській області 24.02.2016 р. (т. 3 а.с. 94-101, 136-138).
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно п.138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно пп.39.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
До того ж, пунктом 44.1 статті Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.44.2. ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, та вбачається з акту перевірки, в ході перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем показника рядка 2180 "Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" за 2015 рік та рядку 02 "Фінансовий результат до оподаткування" (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 5 355 000 грн. В складі інших операційних витрат (рядок 2180) Звіту про фінансові результати за 2015 рік позивачем відображено суму страхування в розмірі 5355000 грн, але у відповідності до поданих до перевірки документів за 2015 рік, а також рахунків бухгалтерського обліку, операції із страхування та перерахування коштів страховим компаніям не відображені (т. 1 а.с. 101).
Враховуючи викладене, посилаючись на не надання позивачем до перевірки документів за 2015 рік, які свідчили про укладання договорів страхування, перерахування коштів страховим компаніям, позивачем в порушення вимог п. 44.2 статті 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України завищено показник у рядку 2180 Звіту про фінансові результати за 2015 рік та відповідно рядку 02 "Фінансовий результат до оподаткування", визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 5 355 000 грн, що спричинило донарахування податку на прибуток та збільшення значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в 2015 (18% - 963 900 грн)(т. 1 а.с. 101, т. 2 а.с. 16).
Так, відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року №137 (далі - П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"), виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (пункт 5 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах").
Пунктом 20 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" передбачено, що у примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах: зміст і суму помилки; статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації; факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
Також, у відповідності до п. 4.3, 4.4., 4.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, із акту перевірки, відповідно до Генерального договору про співпрацю в галузі страхування від 30.09.2013 року з ПрАТ "СК "Золотий вік" позивачем протягом перевіряємого періоду, а саме в 2013-2014 рр. були укладені договори страхування фінансових ризиків. В 2015 р. позивачем операції зі страхування не здійснюватися. Так, перелік укладених договорів страхування контролюючим органом наведено у Додатку 2.6 (договори страхування фінансових ризиків) (т. 1 а.с. 175-183) та Додатку 2.7 (договори добровільного страхування наземного транспорту) (т. 1 а.с. 184-192) .