ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 219/5438/21
провадження № 51-4743 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052150000368 та 12021052150000515, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок місцевого суду змінено в частині кваліфікації дій обвинувачених та призначеного покарання. Виключено з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку "проникнення у сховище".
Перекваліфіковано дії ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч.2 ст.185 КК України. Постановлено вважати засудженим ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч.2 ст. 185 КК України. Постановлено вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Відповідно до вироку встановлено, що ОСОБА_6 20 жовтня 2020 року приблизно о 22:00 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, через відчинені ліві задні двері проник в салон автомобіля марки ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1, звідки таємно викрав музичний підсилювач марки "JBL" моделі "Grand touning GT-075.2", вартістю 1500 грн., чим заподіяв власнику автомобіля ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, 19 квітня 2021 року приблизно 01:30 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через відчинені праві передні двері проник в салон автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_2, звідки таємно викрав відеореєстратор вартістю 1565,86 грн. та гроші у сумі 1000 грн., чим спричинив власнику автомобіля ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2565,86 грн.
Також, 19 квітня 2021 року у нічний час (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через відчинені праві передні двері проник в салон автомобіля ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_3 та відкрив капот, потім із підкапотного простору таємно викрав акумулятор марки "FORSE original 60" вартістю 1341 грн., спричинивши власнику автомобіля ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 27 квітня 2021 року приблизно о 02:00 год., ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7, побачивши біля будинку № 130 м. Світлодарськ Донецької області припаркований автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_4, ОСОБА_7 через відкриті ліві передні двері проник в салон автомобіля, де ручкою для відкривання капоту відкрив його. У цей час ОСОБА_6 чекав біля капоту. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із підкапотного простору автомобіля таємно викрали акумулятор марки "FORSE 60" вартістю 1352 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі з доповненнями просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 й ОСОБА_7 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд всупереч норм ч. 2 ст. 394 КПК України, не маючи повноважень на перегляд встановлених місцевим судом фактичних обставин, необґрунтовано встановив, що ОСОБА_6 шляхом вільного доступу вчинив крадіжки майна з автомобілів належних ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Також, вийшов за межі апеляційних вимог, оскільки прокурор просив перекваліфікувати з ч.3 на ч. 2 ст.185 КК України лише епізоди крадіжок акумуляторів з-під капотів авто, а суд безпідставно перекваліфікував решту дій засудженого, виключивши кваліфікуючу ознаку "проникнення у сховище".
На переконання прокурора, салон автомобіля, навіть не закритого на замок, є сховищем тому, що для вчинення крадіжки слід відкрити двері, тобто долати технічні перешкоди.
Внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, засудженому призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі через м`якість.
Крім того, в порушення норм ч. 1 ст. 337 КПК України вийшов за межі обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7, та додатково зазначив кваліфікуючу ознаку вчинення ним крадіжки "повторно", яка органом досудового розслідування не інкримінувалася.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала та просила задовольнити.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви Суду
Доводи прокурора про те, що апеляційний суд всупереч норм ч. 2 ст. 394 КПК України, не маючи повноважень на перегляд встановлених місцевим судом фактичних обставин, додатково встановив, що обвинувачений ОСОБА_6 шляхом вільного доступу вчинив крадіжки майна з автомобілів належних ОСОБА_9 та ОСОБА_8, не заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 394 КПК України передбачено, що судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Із матеріалів кримінального провадження слідує, що судовий розгляд здійснювався відповідно до правил ч. 3 ст. 349 КПК України. Апеляційний суд, в ході розгляду апеляційної скарги прокурора, дотримався вимог кримінального процесуального закону, не встановлював нових фактичних обставин, а виходив виключно з тих обставин, які були встановлені місцевим судом та ніким не оспорювались. Водночас констатував, що за викладених у вироку фактичних обставин місцевий суд дав неправильну юридичну оцінку діям обвинувачених, які вчиняли крадіжки шляхом вільного доступу за всіма епізодами злочинної діяльності, тому перекваліфікував дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ч. 3 на ч.2 ст.185 КК України, виключивши із вироку кваліфікуючу ознаку "проникнення у сховище".