ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 354/508/15-к
провадження № 51-6844 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у кримінальному провадженні № 42014090110000015 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням 20% із суми заробітку засудженої в дохід держави.
На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного їй покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Постановлено стягнути з Яремчанської центральної міської лікарні (Комунального некомерційного підприємства "Яремчанська центральна міська лікарня" Яремчанської міської ради Івано-Франківської області) на користь ОСОБА_8 44 940,75 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченої залишені без задоволення, апеляційну скаргу представника цивільного відповідача задоволено частково.
Вирок районного суду в частині вирішення цивільного позову скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Врешті вирок залишено без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7, будучи акушеркою пологового відділення Яремчанської центральної міської лікарні, тобто будучи медичним працівником, неналежно виконувала свої професійні обов`язки, визначені в посадовій інструкції, внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило потерпілій ОСОБА_8 тяжкі наслідки.
Так, 17 вересня 2014 року, приблизно о 19:00 год. до пологового відділення звернулася вагітна ОСОБА_8 зі скаргами на біль і злиття навколоплідних вод. В цей час на чергуванні знаходилася акушерка ОСОБА_7, яка будучи медичним працівником, неналежно виконуючи покладені на неї обов`язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, в порушення п. 14 розділу 2 своєї посадової інструкції та Примірного положення про акушерку акушерського стаціонару, після огляду вагітної не повідомила про факт її звернення до пологового відділення і про стан її здоров`я лікарю-акушеру-гінекологу, завідуючому відділенням, лікуючому чи черговому лікарю, вказала ОСОБА_8, що остання може йти додому, оскільки в неї на момент огляду низька родова діяльність і народжувати їй рано.
Таке неуважне виконання акушеркою ОСОБА_7 своїх професійних обов`язків призвело до розвитку у вагітної ОСОБА_8 ускладнення, яке в подальшому призвело до смерті її плода.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи, якщо би вагітній ОСОБА_8 був своєчасно встановлений діагноз передчасного злиття навколоплідних вод, це дозволило б надати медичну допомогу в повному об`єму, що в свою чергу дало б можливість уникнути настання смерті плода.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить вмотивованих відповідей на доводи сторони захисту стосовно недоведеності винуватості ОСОБА_7, адже з посадовою інструкцією вона ознайомлена не була, в її обов`язки не входило відібрання письмової відмови пацієнтки від госпіталізації, відсутній причинний зв`язок між її діями та смертю плода, оскільки потерпіла протягом 5 днів не зверталася за медичною допомогою. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, чим порушив вимоги ст. 404 КПК України.
Крім того, під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції була здійснена заміна судді-доповідача, однак матеріали справи не містять ухвали суду про відсутність необхідності починати судовий розгляд спочатку, що є порушенням процесуального закону та вимоги щодо незмінності складу суду, на що не відреагував апеляційний суд.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав доводи скарги в повному обсязі і просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги та просила залишити судове рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і цепокладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
Тобто, суд апеляційної інстанції має перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та дати на кожен доречний і важливий аргумент сторони вичерпну відповідь у своєму рішенні. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою (стаття 419 КПК України).
Цих вимог апеляційний суд дотримався.
Як убачається з апеляційних скарг, сторона захисту просила скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеністю винуватості ОСОБА_7 .
Відхиляючи доводи скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_8 та свідків у справі, а також копію консультативної довідки лікаря про погіршення стану здоров`я ОСОБА_8 після пологів, копію виписки з історії хвороби потерпілої, де зазначено діагноз вагітної та вказані проведені дослідження, копію обмінної карти пологового будинку із зафіксованою особливістю перебігу пологів, копію наказу від 07 жовтня 2014 року головного лікаря Яремчанської Центральної міської лікарні, де констатовано грубе порушення функціональних обов`язків акушеркою ОСОБА_7 та відсторонено її від роботи до з`ясування всіх деталей даного випадку.
Згідно витягу з наказу № 56-к від 31 березня 1993 року ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ) зараховано на посаду завідувача ФАП с. Вороненка, а відповідно до наказу № 70-к від 03 травня 1993 року її переведено на посаду акушерки родильного (пологового) відділення Яремчанської ЦМЛ . Згідно копії посадової інструкції № 34 від 2006 року акушерка пологового відділу зобов`язана: готувати породіль до рентгенологічних, функціональних, лабораторних досліджень; приймати і розміщувати по палатах хворих роджениць, які поступили; вести і зберігати потрібну звітну медичну документацію; повідомляти лікуючому і черговому лікарю про стан здоров`я породіллі. Акушерка пологового відділу несе відповідальність за недоліки, а також бездіяльність і неприйняття рішень, які входять у сферу її обов`язків і компетенцію.