ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 215/4904/15-к
провадження № 51-6005км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника в інтересах засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12015040760001426, №12015040760001595, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Реуцел Фалештського району, Республіки Молдова, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на строк 2 роки.
ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_7 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначено покарання за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, на строк 3 роки.
Цивільний позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь Міністерства освіти і науки України матеріальну шкоду в розмірі 109 497 грн.
Вирішено питання щодо арешту майна, процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Згідно з вироком суду відповідно до контракту, укладеного 22 травня 2015 року між ОСОБА_7 та Міністерством освіти і науки України, перший був призначений на посаду директора Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" терміном з 01 липня 2014 року по 01 липня 2019 року.
Відповідно до п. 2.2 зазначеного контракту керівник ( ОСОБА_7 ) здійснює поточне і оперативне керівництво навчальним закладом, організовує його соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань навчального закладу, передбачених статутом та цим контрактом.
Згідно з указаним контрактом директор ОСОБА_7 наділений такими правами та обов`язками:
- розпоряджатися майном навчального закладу відповідно до законодавства України;
- розпоряджатися коштами навчального закладу в межах кошторису доходів і видатків, затвердженого в установленому порядку;
- укладати угоди, господарські та інші договори в межах і у спосіб, установлений законодавством;
- забезпечувати стійке фінансово-економічне становище навчального закладу;
- забезпечувати ефективне управління майном навчального закладу та його раціональне використання;
- забезпечувати виконання показників ефективності використання державного майна та його збереження, раціонального використання бюджетних коштів, а також показників майнового стану навчального закладу;
- забезпечувати цільове та ефективне використання коштів загального та спеціального фонду державного бюджету;
- забезпечувати дотримання у встановленому порядку обслуговування й використання бюджетних коштів;
- забезпечувати складання в установленому порядку річного кошторису доходів видатків навчального закладу та затвердження його Міністерством освіти і науки України, або Управлінням, а також своєчасне подання фінансової та статистичної звітності, відповідної інформації про майновий стан навчального закладу;
Крім цього, згідно з посадовою інструкцією директора, погодженого головою профкому та затвердженою директором ДПТНЗ "КЦПО", ОСОБА_7 здійснює керівництво навчальним закладом відповідно до його статуту і чинного законодавства України, рішень Уряду, Міністерства освіти і науки України та наділений наступними правами і обов`язками:
- самостійно вирішувати всі питання управління (керівництва) діяльністю КЦПО;
- визначати структуру управління КЦПО, штатний розклад, вирішувати наукові, навчально-методичні, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання;
- забезпечувати раціональне використання бюджетних асигнувань, а також коштів, що надходять з інших джерел.
Директор несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна (п. 6.12) відповідно до статуту навчального закладу.
ОСОБА_7, діючи на підставі зазначеного контракту, у період часу з 22 травня 2014 року по 31 грудня 2015 року займав керівну посаду директора ДПТНЗ "КЦПО", пов`язану з організаційно-розпорядчими, фінансово-економічними та адміністративно-господарськими обов`язками, будучи службовою особою згідно з приміткою 1 ст. 364 КК України, вчинив злочин за таких обставин.
16 серпня 2015 року ОСОБА_7, порушуючи свої повноваження і використовуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби, за усною домовленістю передав у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 металеві ворота, які перебували на балансі ДПТНЗ "КЦПО" і відповідно до порядку списання об`єктів державної власності від 08 листопада 2007 року № 1314 не списані з підзвіту закладу, а оприбутковані в 2014 році на рахунок 234 "Господарські матеріали і канцелярські приладдя" та оцінені в сумі 800 грн. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи впевненими в тому, що їхні дії правомірні, за допомогою газозварювальної техніки розрізали металеві ворота на чотири частини, завантажили їх до свого автомобіля та виїхали за територію закладу.
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України за ознаками розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Крім того, у серпні 2014 року у ОСОБА_7 виник корисливий умисел, спрямований на розтрату майна, яке було в його оперативно-господарському управлінні та перебувало на балансі ДПТНЗ "КЦПО".
Так, приблизно у серпні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до раніше йому невідомого ОСОБА_10, з яким домовився про те, що останній придбає в нього на металобрухт автомобільні ваги, інв. 10420001, та сіялку СЗТ-3,6, інв. 10420130, які були розташовані на території навчального господарства ДПТНЗ " КЦПО" на вул. Кона, 2 в Тернівському районі м. Кривого Рогу .
Цього ж дня, ОСОБА_7 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10, будучи обізнаним про відповідальність за привласнення, розтрату, заволодіння майном навчального закладу, умисно, достовірно знаючи, що автомобільні ваги та сіялка перебували на балансі ДПТНЗ "КЦПО" і відповідно до порядку списання об`єктів державної власності від 08 листопада 2007 року № 1314 не списані з підзвіту закладу, а оприбутковані на рахунок 104 "Машини та обладнання", порушуючи свої повноваження і використовуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, всупереч інтересам служби за усною домовленістю з ОСОБА_10 продав останньому зазначене майно. Після цього, ОСОБА_10, будучи впевненим у тому, що його дії правомірні, демонтував вищевказані автомобільні ваги та сіялку і обернув вказане майно на свою користь, надалі розпорядившись ним на власний розсуд.
Крім того, у серпні 2014 року ОСОБА_7 продав раніше невідомому йому ОСОБА_11 трактор Т150Г, інв. 10420108, який був розміщений на території навчального господарства ДПТНЗ " КЦПО" та відповідно до порядку списання об`єктів державної власності від 08 листопада 2007 року № 1314 не списаний з підзвіту закладу, а оприбуткований на рахунок 104 "Машини та обладнання". Після цього ОСОБА_11, будучи впевненим у тому, що його дії правомірні, розібрав цей трактор на частини та обернув указане майно на свою користь, розпорядившись ним згодом на власний розсуд.
Крім того, приблизно у серпні 2015 року ОСОБА_7 за попередньою домовленістю із ОСОБА_12, достовірно знаючи, що прес-підбирач "Калігнані", інв. НОМЕР_1, перебуває на балансі ДПТНЗ "КЦПО", передав його в користування останньому. Після цього, ОСОБА_12, будучи впевненим у тому, що його дії є правомірними, почав використовувати вищевказаний прес-підбирач у власних інтересах у господарстві.
У вересні 2015 року ОСОБА_7, достовірно знаючи, що бричка, інв.10420135, перебуває на балансі ДПТНЗ "КЦПО" та відповідно до порядку списання об`єктів державної власності від 08 листопада 2007 року № 1314 не списана з підзвіту закладу, а оприбуткована у 2007 році на рахунок 104 "Машини та обладнання", привласнив її.
Під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ДПТНЗ "КЦПО" станом на 01 вересня 2015 року було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 190 649,47 грн.
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 191 КК України за ознаками розтрати, привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених повторно, у великих розмірах.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції або змінити судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом апеляційної інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, застосувавши до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК України і звільнити його від призначеного покарання з випробуванням.
Зазначає, що апеляційний суд, порушуючи положення ч. 4 ст. 401 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), безпідставно не викликав обвинуваченого ОСОБА_7 у підготовче судове засідання, яке відбулося 30 листопада 2022 року. Стверджує, що в матеріалах провадження відсутні докази належного повідомлення учасників судового розгляду про судовий розгляд в суді апеляційної інстанції на 31 січня та 08 лютого 2023 року. Вважає, що в матеріалах кримінального провадження немає доказів направлення та вручення судової повістки обвинуваченому ОСОБА_7 в судові засідання, які відбулися 23 березня, 20 квітня, 17 травня 2023 року. Захисник зауважує, що 17 травня 2023 року подав до апеляційного суду клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи, яке просив розглядати без участі сторони захисту. Як указує захисник, 05 липня 2023 року апеляційний суд провів розгляд справи без участі обвинуваченого ОСОБА_7, який не був належно повідомлений судом, усупереч заяві сторони захисту не проводити апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого, що, на думку скаржника, є порушенням КПК України та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зазначає, що у справі відсутні обставини, які б дозволяли проведення судового розгляду без участі обвинуваченого, у тому числі у виді спеціального судового розслідування. Вважає, що апеляційний суд під час підготовчого судового засідання безпідставно не ухвалив рішення про обов`язкову участь обвинуваченого ОСОБА_7 згідно з приписами ст. 401 КПК України. Вважає релевантними обставини, зазначені в рішеннях ЄСПЛ: від 05 жовтня 2017 року справа "Суханов проти України" (заява № 32598/07), від 15 квітня 2015 року "Чопенко проти України". Вважає, що, оскільки в суді були відсутні відомості про те, що обвинувачений хворіє, то без його участі апеляційний суд не мав права проводити судовий розгляд справи. Захисник посилається на надмірну суворість покарання, призначеного ОСОБА_7, та вважає, що суди не повною мірою урахували вік і стан його здоров`я, просить застосувати щодо нього положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.