Постанова
Іменем України
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 206/1385/21
провадження № 51-7046км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040700000783 від 12 жовтня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України) через недоведеність вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим.
Згідно з цим вироком органами досудового розслідування (за обставин детально наведених у судовому рішенні) ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що на початку жовтня 2020 року у невстановлений час та в неустановленому в ході досудового розслідування місці, особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) розповів раніше знайомим йому ОСОБА_7 та особі (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) про раніше незнайомого їм ОСОБА_8, який впродовж 2020 року через соціальну мережу Instagram вів цинічні бесіди з малолітньою ОСОБА_9 на сексуальні теми та про заплановану зустріч з ОСОБА_8, після чого запропонував останнім допомогти йому в позбавлені волі ОСОБА_8 та спричиненні останньому тілесних ушкоджень.
У цей час, ОСОБА_7 та особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) погодилися на пропозицію іншої особи (матеріали відносно якої виділені в окремі кримінальні провадження) щодо позбавлення волі ОСОБА_8 та спричинення йому тілесних ушкоджень.
Так, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, 03 жовтня 2020 року о 10:40 ОСОБА_7 за попередньою змовою з особами (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження) на автомобілі ЗАЗ Таврія, д.н.з. НОМЕР_1, прибули на територію парку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де зупинились та стали чекати на зустріч ОСОБА_8 з малолітньою ОСОБА_9
03 жовтня 2020 року, приблизно об 11:00, малолітня ОСОБА_9, зустрілась з ОСОБА_8 . У цей же час, ці дії були помічені ОСОБА_7 та особами (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження), після чого останні направились у бік ОСОБА_8 .
В свою чергу, ОСОБА_8 помітивши, що до нього наближається троє чоловіків, побоюючись фізичної розправи, побіг у бік Паркового провулку.
У цей час, ОСОБА_7 та особи (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження) побігли за ОСОБА_8 та, наздогнавши його біля будинку 10, розташованого останнім в Парковому провулку в м. Дніпро, особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) застосовуючи фізичну силу, умисно схопила його своєю правою рукою за праве плече, а особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) завдала один удар лівою рукою в обличчя ОСОБА_8 . Від вказаного удару останній впав на землю на обидва коліна. Продовжуючи свою злочинну діяльність, особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) почергово обома ногами нанесла потерпілому не менше трьох ударів в обличчя.
Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_7 та особи (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження) зустріли ще одну раніше знайому їм особу (відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження), якій розповіли про зустріч ОСОБА_8 та малолітньої ОСОБА_9, після чого запропонували йому допомогти у вчиненні кримінального правопорушення, спрямованого на позбавлення волі ОСОБА_8 та спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень, на що вказана особа погодилась.
Після чого, ОСОБА_7 та особи (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження), реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, нанесли останньому кулаками та ногами не менше 8 ударів в ділянку тулубу, кінцівок та голови. Помітивши, що воля до опору ОСОБА_8 зломлена, наказали останньому, сісти на заднє сидіння дводверного автомобіля ЗАЗ Таврія, д.н.з. НОМЕР_1, на що той погодився.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 03 жовтня 2020 року приблизно об 11:20, особи (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження), на автомобілі ЗАЗ Таврія, д.н.з. НОМЕР_1, повезли ОСОБА_8, проти волі останнього, до лісосмуги, що знаходиться близько 300 - 400 метрів від садового товариства Зелений спуск, розташованого по АДРЕСА_4, куди також, окремо прибули ОСОБА_7 та особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження). В цей час та місці, ОСОБА_7 за попередньою змовою з особами (матеріали відносно яких виділені в окремі кримінальні провадження) наказали потерпілому вийти з салону зазначеного автомобіля та роздягнутись, що останній й зробив.
Надалі верхні та нижні кінцівки ОСОБА_8 були зв`язані пластиковими стяжками, чим позбавлено його можливості вільно пересуватись.
Після чого ОСОБА_7 разом з особами (матеріали відносно яких виділені в окремі кримінальні провадження) завдали потерпілому не менше 8 ударів в ділянку голови; не менше 30 ударів в ділянку тулубу; не менше 29 ударів в ділянку сідниць та верхніх і нижніх кінцівок ногами та руками.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 та осіб (матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження) настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 482/НЕ від 11 листопада 2020 року всі виявлені при дослідженні трупа тілесні ушкодження виникли зажиттєво, у своїй сукупності, крім синців і саден на кінцівках, перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті та є тяжким тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 21 серпня 2023 року виправдувальний вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, вказує на те, що суд першої інстанції прийняв безпідставне рішення про виправдання ОСОБА_7 .
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги також зазначає, що:
- суди в ході розгляду справи надавали перевагу позиції сторони захисту, чим порушили засади змагальності;
- показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є неправдивими та не узгоджується з висновком судово-медичної експертизи;
- суд першої інстанції критично поставився до показань свідка ОСОБА_12, хоча вони підтверджуються відеозаписом слідчого експерименту за участю виправданого;
- всупереч положень ч. 3 ст. 337 КПК України суди, не перевірили, чи наявні в діях ОСОБА_7 ознаки іншого кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ст. 396 КК України, та відповідно не забезпечили належного захисту прав потерпілої;
- місцевий суд неправомірно виділив матеріали стосовно ОСОБА_13 і ОСОБА_14 в окремі провадження, чим порушив приписи ст. 217 КПК України та позбавив сторону обвинувачення права на їх одночасний допит. Водночас зауважує, що цей суд мав прийняти рішення про зупинення кримінального провадження в цілому;
- знайдена під час обшуку житла ОСОБА_7 банківська картка, яка належала ОСОБА_8, свідчить про те, що виправданий добровільно брав участь у вчиненні злочину саме як виконавець;
- судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимим доказом протокол пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_15, оскільки цим судом не враховано, що останній міг змінити свій підпис під вигаданим прізвищем;
- суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив всіх доводів апеляційної скарги, зокрема, в частині застосування місцевим судом приписів ст. 87 КПК України, повторно не допитав свідків та постановив ухвалу, яка не відповідає статтям 370 та 419 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор касаційну скаргу підтримала частково, просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.