ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня2024 року
м. Київ
справа № 686/25454/21
провадження № 61-4273 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2022 року у складі судді Павловської А. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Позовна заява обґрунтована тим, що вони є спадкоємцями за законом після смерті сестри ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 1975 року і до дня смерті ОСОБА_3 проживала у АДРЕСА_1, загальною площею 29, 1 кв. м. Вказана квартира перебувала на балансі Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького.
Вказували, що за життя, користуючись правом на приватизацію квартири, ОСОБА_3 разом з сином, який помер 15 жовтні 2009 року, звернулись до уповноваженого органу з відповідною заявою про приватизацію квартири. Заява містить резолюції: "БТІ. Прошу оформити документи по приватизації квартири на КЕВ м. Хмельницький" підписано начальником КЕВ м. Хмельницького та начальником БТІ м. Хмельницького і скріплено печатками. Будь-яких перешкод у приватизації квартири у ОСОБА_3 не було.
Разом з тим, у зв`язку зі смертю процес приватизації не був завершений, право власності на спірну квартиру не було оформлено за померлою ОСОБА_3, у зв`язку з чим вони не можуть оформити свої спадкові права на вказану квартиру і змушені звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд визнати в порядку спадкування право власності за кожним з них на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
Протокольною ухвалою від 08 лютого 2022 року у справі замінено первісного відповідача Хмельницьку міську раду на належного відповідача - квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький (далі - КЕВ м. Хмельницький).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 в рівних частках за кожним право на закінчення приватизації квартири АДРЕСА_3 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суди виходили із того, що за життя ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації квартири АДРЕСА_3 ; доказів, які б свідчили про те, що у неї не виникло право на приватизацію спірного житла, матеріали справи не містять, а тому до позивачів, як спадкоємців, перейшло право вимоги у порядку спадкування на завершення приватизації вказаної квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року КЕВ м. Хмельницький звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 686/25454/21 із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Зазначає, що КЕВ м. Хмельницький не отримував ухвалу суду першої інстанції про заміну неналежного відповідача - Хмельницької міської ради на належного відповідача - КЕВ м. Хмельницький та ухвалу суду про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим судом було порушено принцип відкритості інформації щодо справи.
Вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що починаючи з набрання чинності Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а саме з 01 липня 2015 року, КЕВ м. Хмельницький не має права розпоряджатись вищевказаною квартирою.
Вважає, що КЕВ є неналежним відповідачем у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а. с. 8). Після її смерті спадкоємцями за законом є позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які оформили свої спадкові права на грошові вклади у банківських установах та нерухоме майно - гараж, про що отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 113-115).
13 березня 1975 року начальником КЕВ Хмельницького району прапорщику ОСОБА_5 та членам його сім`ї - ОСОБА_3, ОСОБА_6 було видано ордер на квартиру АДРЕСА_3 і з того часу ОСОБА_3 постійно проживала за вказаною адресою (а. с. 11, 12, 221).
Згідно з інвентарною карткою № 1013224249 обліку основних засобів, житловий будинок АДРЕСА_4, 1970 року забудови, який знаходиться на території військового містечка № НОМЕР_1, перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницький (а. с. 231-232).
Скориставшись своїм правом на приватизацію квартири, відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 345 ЦК України, ОСОБА_3 звернулась до органу приватизації з відповідною заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_3 (а .с. 9). Проте, розпочатий процес приватизації квартири за життя ОСОБА_3 не був завершений.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга КЕВ м. Хмельницький задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.