Постанова
Іменем України
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 641/683/23
провадження № 61-15387св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: відокремлений підрозділ Четвертої харківської міської державної нотаріальної контори, Харківська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: відокремлений підрозділ Четвертої харківської міської державної нотаріальної контори, Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій з урахуванням уточнень просила встановити факт її проживання однією сім`єю з 1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначала, що з 1998 року вона перебувала із ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах та проживала разом із ним і його сином ОСОБА_2 однією сім?єю у квартирі АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 .
Встановлення факту родинних відносин їй необхідне з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Комінтернівський районний суд м. Харкова рішенням від 19 червня 2023 року заяву задовольнив. Встановив факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, строком понад п`ять років, у період з 1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до дня його смерті.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту її проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнив. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовив.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована недоведеністю заявлених вимог. Враховуючи, що з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2, до звернення ОСОБА_1 до суду із цією заявою минуло менше 9 місяців, немає підстав уважати порушеним право Харківської міської ради на визнання спадщини відумерлою, а отже, спору про право не існує.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 26 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 та постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 644/5818/18, від 08 травня 2020 року у справі № 643/3240/17, від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18, від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21, від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19.
На обґрунтування касаційної скаргизазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної постанови.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір виходив із доведеності заявником факту проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини, у зв`язку із чим вона є спадкоємцем 4 черги. Суд дослідив і надав правову оцінку всім наданим нею письмовим доказам, показанням свідків, які пояснили та підтвердили факт її проживання однією сім`єю Із ОСОБА_2 з 1998 року до дня його смерті. Проте апеляційний суд здійснив переоцінку встановлених районним судом обставин та відмовив у задоволенні її заяви за апеляційною скаргою міської ради, яка не подавала заперечень на її заяву та не брала участі у судових засіданнях в суді першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
01 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, після смерті якого відкрилася спадщина.
12 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Четвертої харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Четвертої харківської міської державної нотаріальної контори Хлистун О. В. від 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2, 1978 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт проживання однією сім`єю заявника з померлим ОСОБА_2 .
Згідно з інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), сформованою державним нотаріусом Хлистун О. В., від 12 липня 2022 року № 69442419 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
ОСОБА_1 звернулася до суду із цією заявою, вказуючи, що встановлення факту її проживання з 1998 року однією сім`єю з ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 необхідне їй для отримання спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 .