ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 423/3591/17
провадження № 61-11767св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Попаснянська комунальна установа "Дитяча юнацько-спортивна школа",
третя особа -відділ культури, молоді, спорту та освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 20 травня 2021 року у складі судді Луньової Д. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів:Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Попаснянської комунальної установи "Дитяча юнацько-спортивна школа" (далі - Попаснянська ДЮСШ)про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що з 12 січня 2011 року був прийнятий на роботу на посаду сторожа Попаснянської ДЮСШ.
Відповідно до наказу відповідача № 49 від 14 листопада 2017 року його звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату сторожів.
Його звільнення було незаконним через порушення процедури звільнення, а саме йому не була запропонована інша робота при звільненні та було порушено порядок проведення засідання профспілкового комітету з розгляду питання про надання згоди на звільнення.
Просив суд:
визнати незаконним та скасувати наказ № 49 "Про звільнення з роботи з зв`язку зі скороченням штату працівників" від 14 листопада 2017 року;
поновити його на посаді сторожа Попаснянської ДЮСШ;
стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов необґрунтований, оскільки відповідачем було дотримано усіх вимог законодавства. Так, на час прийняття рішення про скорочення штатних одиниць, на підприємстві були три одиниці посади сторожа, на яких працювали ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Всі ці штатні посади були скорочені. Інші вакантні посади в установі були відсутні. Підстав для переважного права у ОСОБА_1 на залишення на роботі при вивільненні працівників судом не встановлено.
З відповіді на запит суду голова первинної профспілкової організації Попаснянської ДЮСШ повідомила, що первинна профспілкова організація надала попередню згоду на проведення скорочення чисельності обслуговуючого персоналу - посад сторожів в кількості трьох чоловік, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідно до вимог закону. Посилання позивача на порушення процедури проведення засідання профспілкового комітету в частині участі в ньому ОСОБА_5, яка не була членом профспілкової організації та проведення засідання без його особистої участі, суд вважає необґрунтованими Матеріалами справи підтверджується особиста участь позивача, члена профспілкової організації, в засіданні комітету профспілки від 04 вересня 2017 року, а згідно виписки з протоколу профспілкового засідання від 19 грудня 2016 року ОСОБА_6 обрано її членом, згідно довідки вона виконує обов`язки заступника голови профспілки.
Вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 від 14 листопада 2017 року № 49, яка визнана судом необґрунтованою, та у задоволенні якої відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у Попаснянській ДЮСШ дійсно було скорочення штату. Про вказане скорочення позивача завчасно попереджено. Також йому було повідомлено про те, що відсутні вільні посади за відповідною професією чи спеціальністю позивача, та доводи апеляційної скарги даного факту не спростовують.
Посилання ОСОБА_1 про те, що він, як член профспілки, міг бути звільнений лише за згоди профспілкового органу, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з протоколу № 10 засідання комітету профспілки Попаснянської ДЮСШ від 04 вересня 2017 року (т. 1, а. с. 10) та витягу з протоколу (т. 1, а. с. 45), на якому були присутні 4 члена профспілкового комітету - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, вбачається, що профспілковий комітет дав згоду на проведення скорочення чисельності обслуговуючого персоналу ("за" - три члена, "проти" - нуль членів, ОСОБА_1 не приймав участі у голосуванні, покинув зал засідання, не дослухавши до кінця). Тобто згода на звільнення була надана.
Доводи апеляційної скарги про те, що у штатному розписі станом на 01 грудня 2017 року у відповідача була вакантна посада підсобного робітника, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки саме одночасно з попередженням про звільнення (13 вересня 2017 року) у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Посилання ОСОБА_1 на те, що сторожа ОСОБА_4 було переведено на посаду підсобного робітника з 14 листопада 2017 року, а не його, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки відповідач пояснив це тим, що ОСОБА_4 раніше працював підсобним робітником, а тому саме він мав в силу статті 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі, надавши відповідні докази (т. 2, а. с. 180-181, 182, 183, 184).
Аргументи учасників справи
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити в нове рішення про задоволення позову. Стягнути з Попаснянської ДЮСШ на користь ОСОБА_1 усі понесені у справі судові витрати.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що із наданого відповідачем штатного розпису станом на 01 вересня 2017 року (тобто до скорочення посад сторожів) вбачається, що в цій установі на посаді підсобного робітника працював ОСОБА_9, який був звільнений з займаної посади 06 жовтня 2017 року відповідно до наказу № 45 від 06 жовтня 2017 року, про що свідчить запис № 5 у трудовій книжці ОСОБА_9 . Зазначена обставина свідчить про те, у період з 06 жовтня 2017 року та до 14 листопада 2017 року в Попаснянській ДЮСШ була вакантна посада підсобного робітника, але відповідач не запропонував її позивачу та не перевів позивача на цю посаду за його згодою, чим порушив вимоги статей 40, 49-2 КЗпП України.
Місцевий суд під час розгляду цієї справи не прийняв до уваги наявність зазначеної обставини та не надав їй належної правової оцінки, помилково стверджуючи про відсутність у відповідача вакантних посад на момент звільнення позивача. При цьому, апеляційний суд фактично погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідачем під час звільнення позивача були дотриманні вимоги діючого законодавства про працю.
Судами не було враховано, що інший сторож ОСОБА_4, який, як і позивач, теж був попереджений про своє майбутнє звільнення, на час видачі такого попередження, крім посади сторожа, одночасно обіймав посади двірника (0,25 ставки посадового окладу) та слюсаря-сантехника (0,25 ставки посадового окладу), що підтверджується відомостями, зазначеними в наданому відповідачем штатному розписі станом на 01 вересня 2017 року. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_4, навіть будучи в подальшому звільненим з посади сторожа у зв`язку із скороченням штату, все одно залишився у трудових відносинах з відповідачем, продовжуючи після 14 листопада 2017 року обіймати посади двірника та слюсаря-сантехника, що підтверджується відомостями, зазначеними в наданому відповідачем штатному розписі станом на 01 грудня 2017 року. Однак ще до видання наказу № 49 від 14 листопада 2017 року "Про звільнення у зв`язку із скороченням штату сторожів" ОСОБА_4 був безпідставно переведений відповідачем на вакантну посаду підсобного робітника відповідно до наказу № 50 від 13 листопада 2017 року.
При цьому, апеляційним судом безпідставно та помилково застосовані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 333/4222/19 (провадження № 61-2971св21) щодо тлумачення статті 42 КЗпП України в частині наявності переважного права у ОСОБА_4 на залишення на роботі, оскільки:
відповідач взагалі приховував від позивача та інших сторожів факт наявності в установі вакантного робочого місця підсобного робітника, у зв`язку з чим питання щодо наявності у будь-кого з сторожів переважного права на залишення на роботі адміністрацією установи не розглядалось, порівняльний аналіз серед таких працівників не проводився та ніяких рішень з цього приводу адміністрацією не приймалося;
сама по собі посада підсобного робітника згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників не потребує наявності будь-якої спеціальної освіти та досвіду і стажу роботи, у зв`язку з чим лише один факт того, що ОСОБА_4 раніше вже працював в установі на посаді підсобного працівника, не створювала для нього переважного права на залишення на роботі;
застосування відносно сторожа ОСОБА_4 . статті 42 КЗпП України та визначення за ним переважного права на залишення на роботі при звільненні в цьому випадку є неправильним та таким, що заздалегідь ставить ОСОБА_4 в нерівне становище по відношенню до позивача, так як ОСОБА_4, навіть після звільнення з посади сторожа, не втратив право на працю в цій установі, залишаючись працювати на двох інших посадах. На відміну від позивача, який після свого звільнення взагалі втратив свою роботу.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17).
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судивстановили, що ОСОБА_1 з 12 січня 2011 року прийнятий на посаду сторожа до Попаснянської ДЮСШ.
З подання № 24 від 26 червня 2017 року, № 25 від 27 червня 2017 року та № 61 від 01 вересня 2017 року вбачається, що директор Попаснянської ДЮСШ звертався до профспілкового комітету та начальника відділу освіти з проханням розглянути питання про внесення змін до штатного розпису, а саме скоротити 3 одиниці сторожів: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та перейти на послуги охоронної фірми.
Попаснянською ДЮСШприйнято рішення про внесення змін до штатного розпису, а саме скорочення трьох одиниць посад сторожів та укладення договору на послуги охорони (який був укладений 14 листопада 2017 року з ТОВ "Охоронне агентство "Броня мега люкс"") з метою економії бюджетних коштів та розширення штату викладачів.
Наказом № 93а від 04 вересня 2017 року "Про попередження про скорочення ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4" попереджено, зокрема, ОСОБА_1 - сторожа про скорочення штату і вивільнення працівників з 13 листопада 2017 року. З цим наказом позивач ознайомлений під підпис.
Згідно з протоколом № 10 засідання комітету профспілки ПКУ "Дитяча юнацько-спортивна школа" від 04 вересня 2017 року та витягу з указаного протоколу, на якому були присутні 4 члена профспілкового комітету - ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_1, профспілковий комітет дав згоду на проведення скорочення чисельності обслуговуючого персоналу ("за" - три члена, "проти" - нуль членів, ОСОБА_1 не приймав участі у голосуванні, покинув зал засідання, не дослухавши до кінця).
Попередженням про скорочення штату сторожів від 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до статті 49 КЗпП України повідомлений під підпис про майбутнє звільнення із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України - 13 листопада 2017 року та повідомлено про відсутність у Попаснянській ДЮСШвакантних посад.
Наказом № 104 від 13 листопада 2017 року уповноважено бухгалтера внести відповідні зміни до штатного розпису Попаснянської ДЮСШ з 14 листопада 2017 року, скоротити три штатних одиниці сторожів та наказом № 85а від 30 серпня 2017 року внести додатково з 01 вересня 2017 року одну штатну одиницю ставки тренера з баскетболу.
Штатним розписом Попаснянської ДЮСШ станом на 01 вересня 2017 року передбачено три штатні одиниці сторожа.