ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/21780/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" - Чернобай О.В. - адвокат (ордер від 25.12.2023 серія АІ № 1517728),
відповідача-1 - державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій - Запорожець Л.Г. (у порядку самопредставництва),
відповідача-2 - ОСОБА_1: Сопільняк В.Ю. - адвокат (ордер від 25.01.2024 серія АІ № 1535241); Сопільняк О.Ю. - адвокат (ордер від 26.01.2024 серія АІ 1537238); Ярошевської Я.Ю. - адвокат (ордер від 03.04.2024 серія АІ № 1582750),
відповідача-3 - ОСОБА_2: Сопільняк В.Ю. - адвокат (ордер від 25.01.2024 серія АІ № 1535235); Сопільняк О.Ю. - адвокат (ордер від 26.01.2024 серія АІ 1537229); Ярошевської Я.Ю. - адвокат (ордер від 03.04.2024 серія АІ № 1582742),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (далі - Організація)
на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023
(суддя Джарти В.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023
(головуючий - суддя Поляков Б.М., судді: Копитова О.С. і Доманська М.Л.)
у справі № 910/21780/21
за позовом Організації
до: 1) державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - Відповідач-1);
2) ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2);
3) ОСОБА_2 (далі - Відповідач-3);
про визнання недійсними прав інтелектуальної власності на винахід.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2024, у зв`язку із відпусткою судді Колос І.Б., визначено колегію суддів у складі Булгакова І.В. (головуючий), Жайворонок Т.Є. і Малашенкова Т.М.
Короткий зміст позовних вимог
Організація звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про:
визнання недійсним повністю права інтелектуальної власності на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1", який охороняється патентом України № НОМЕР_1;
зобов`язання державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відповідні відомості стосовно визнання недійсними прав інтелектуальної власності на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1", який охороняється патентом України № НОМЕР_1 і здійснити публікацію про це в його офіційному бюлетені.
Позовні вимоги мотивовані невідповідність винаходу, захищеного даним патентом, умовам патентоздатності, зокрема, умові "винахідницький рівень".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Зазначені судові рішення мотивовані недоведенням Організацією належними та допустимими доказами права на звернення до суду з даним позовом з підстав, викладених у ньому.
У підготовчому засіданні 29.11.2022 господарським судом міста Києва задоволено заяву позивача про заміну Відповідача-1 його правонаступником та у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснено заміну державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" на його правонаступника - Відповідача-1.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Організація просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд; покласти на Відповідача-2 та Відповідача-3 судові витрати у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає:
- про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 287, 290 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, які скаржник зазначає у скарзі та застосування висновків Верховного Суду і судові рішення у справах, які не є судовими рішеннями у подібних правовідносинах;
- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 4 ГПК України у подібних правовідносинах;
- не дослідження судами зібраних у справі доказів, а також необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про призначення експертизи.
Доводи інших учасників справи
Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не обґрунтував наявність у нього будь-якого охоронюваного законом права або інтересу, порушених внаслідок видачі патенту України № НОМЕР_1 на винахід, просить касаційну скаргу Організації залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-3 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність, необґрунтованість та суперечливість дійсним обставинам справи про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
Організація здійснює свою діяльність в сфері реалізації міжнародних проектів головним чином в галузі фармакології, медицини і впровадження комплексних проектів з профілактики та нерозповсюдження інфекційних та неінфекційних захворювань, що мають соціальне значення, а також забезпечення отримувачів благодійної допомоги якісними і доступними лікарськими засобами і терапевтичними послугами. Позивач посилається на те, що реалізує міжнародний проект "Використання гнучких положень ТРІПС для розширення доступу до лікування ВІЛ та інфекції ВІЛ/СНІД в країнах з середнім рівнем доходу" та "Подолання патентних бар`єрів щодо лікарських засобів проти туберкульозу та COVID-19 з метою розширення доступу до лікування туберкульозу та COVID-19" за фінансової підтримки Міжнародної коаліції з готовності до лікування (International Treatment Preparedness Coalition (ІТРС). На думку позивача, однією із пріоритетних задач діяльності позивача є подолання патентних бар`єрів щодо лікарських засобів проти туберкульозу та COVID-19. Позивач також стверджує, що у процесі дослідження лікарських засобів, які застосовуються для лікування COVID- 19 та артриту та які стосуються специфіки лікування від COVID-19 та артриту осіб, які одночасно хворіють на ВІЛ/СНІД, а також з метою з`ясування наявності патентної охорони таких препаратів та/або способів їх виготовлення чи застосування позивачем встановлено, що одним із таких лікарських засобів є лікарський засіб з міжнародною непатентованою назвою "ТОЦИЛІЗУМАБ" (також відомий, як атилізумаб). Позивач зазначив, що люди, які живуть з ВІЛ/СНІД знаходяться в групі ризику щодо COVID-19 та ревматоїдного артриту.
Як стверджує позивач, йому стало відомо про те, що речовина "тоцилізумаб", яка є активною діючою речовиною лікарського засобу "Актемра", захищена патентом України № НОМЕР_1 на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1", державна реєстрація якого здійснена Відповідачем-1 у 2014 році. Дата публікації відомостей про видачу зазначеного патенту 10.01.2014.
Позивач вважає, що патент України № НОМЕР_1 підлягає визнанню недійсним через невідповідність винаходу, захищеного даним патентом, умовам патентоздатності, зокрема умові "винахідницький рівень". Крім того, Організація стверджує, що такий винахід не є новим, а реєстрація зазначеного патенту, який не відповідає, на думку Організації, умовам надання правової охорони, порушують права та законні інтереси позивача.
Володільцями патенту України № НОМЕР_1 на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1" є Відповідачі 2 та 3.
На момент пред`явлення позову формула винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 виглядала так:
"1. Стабільна антитіловмісна рідка композиція, що містить антитіло в концентрації принаймні 100 мг/мл, 40-1000 мМ аргінін і 10-200 мМ метіонін.
2. Композиція за п. 1, яка додатково містить гістидиновий буферний агент.
3. Композиція за п. 2, яка додатково містить поверхнево-активну речовину.
4. Композиція за п. 3, яка містить антитіло в концентрації щонайменше 120 мг/мл.
5. Композиція за будь-яким з пп. 1-4, де антитіло являє собою антитіло до рецептора IL-6.
6. Композиція за будь-яким з пп. 1-4, що має рН в діапазоні від 4 до 8.
7. Композиція за п. 6, де антитіло являє собою гуманізоване антитіло або антитіло людини.
8. Композиція за п. 6, де антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6, концентрація поверхнево-активної речовини складає від 0,0001 до 10 % (м/о), концентрація розчину гістидинового буфера складає від 1 до 500 мМ, і концентрація антитіла складає від 100 до 300 мг/мл.
9. Композиція за п. 6, де антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6 MRA, концентрація аргініну складає від 50 до 700 мМ, концентрація метіоніну складає від 10 до 100 мМ, концентрація полісорбату 80 як поверхнево-активної речовини складає від 0,005 до 3 % (м/о), концентрація гістидинового буфера складає від 5 до 100 мМ, і концентрація антитіла складає від 100 до 300 мг/мл.
10. Композиція за п. 8 або 9, яка додатково містить триптофан.
11. Композиція за п. 8 або 9, яка має в`язкість від 2 до 15 мПа·с.
12. Композиція за п. 8 або 9, яка стабільна при 22-28 °С протягом щонайменше 6 місяців.
13. Композиція за п. 8 або 9, яка відрізняється тим, що димеризація молекул антитіл інгібується.
14. Композиція за п. 8 або 9, яка відрізняється тим, що деамідування молекул антитіл інгібується.
15. Композиція за п. 8 або 9, яка призначена для підшкірного введення. 16. Композиція за п. 8 або 9, яка не зазнавала ліофілізації під час приготування цієї композиції.
17. Спосіб інгібування деамідування молекул антитіла в рідкій композиції, що містить антитіло в концентрації принаймні 100 мг/мл, який передбачає додання аргініну і метіоніну до цієї рідкої композиції.
18. Спосіб за п. 17, де антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6, і композиція містить антитіло в концентрації від 100 до 300 мг/мл, від 1 до 500 мМ гістидинового буферного агента, від 0,0001 до 10 % (м/о) поверхнево-активної речовини і має рН від 4 до 8, і де аргінін доданий в композицію до концентрації від 40 до 1000 мМ, і метіонін доданий в композицію до концентрації від 10 до 200 мМ.
19. Спосіб за п. 17, де антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6 MRA, і композиція містить антитіло в концентрації від 100 до 300 мг/мл, від 5 до 100 мМ гістидинового буферного агента, від 0,005 до 3 % (м/о) полісорбату 80 і має рН від 4 до 8, і де аргінін доданий в композицію до концентрації від 50 до 700 мМ, і метіонін доданий в композицію до концентрації від 10 до 100 мМ".
Вказане підтверджується описом до патенту України № НОМЕР_1 на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Відповідачами-2 та 3 було реалізоване право на часткову відмову від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу за патентом України № НОМЕР_1, передбачене частиною першою статті 32 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", шляхом подання заяви від 09.08.2022 № 10735/1.
Часткова відмова від прав здійснена шляхом (1) внесення змін до незалежних пунктів 1, 17 формули, а саме шляхом внесення до незалежних пунктів 1,17 формули ознак, наявних у підпорядкованих ним залежних пунктах 5, 7, 8 та 18, 19 формули, відповідно, (2) виключення залежних пунктів 2-8, 10-12, 15, 16, 18 формули, та (3) уточнення кількісних ознак в незалежних пунктах 1, 17 та залежних пунктах 9, 19 формули до конкретних значень в межах вказаного діапазону. Вказане підтверджується службовою запискою №Вн-3680-С/2022 від 26.08.2022 та випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо патенту України № НОМЕР_1.
На момент розгляду справи по суті чинною є наступна редакція формули винаходу за патентом України № НОМЕР_1:
"1. Стабільна антитіловмісна рідка композиція, що містить 180 мг/мл антитіла, 100 мМ аргініну і 30 мМ метіоніну, причому антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6 MRA.
2. Композиція за п. 1, яка додатково містить 0,5 мг/мл полісорбату 80, 20 мМ розчину гістидинового буфера і має рН 6,0.
3. Композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що димеризація молекул антитіл інгібується.
4. Композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що деамідування молекул антитіл інгібується.
5. Спосіб інгібування димеризації молекул антитіла в рідкій композиції, що містить антитіло, який включає додавання аргініну і метіоніну до цієї рідкої композиції, причому композиція містить 180 мг/мл антитіла, і де аргінін доданий в композицію у кількості 100 мМ, і метіонін у кількості 30 мМ, і причому антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6 MRA.
6. Спосіб за п. 5, в якому композиція додатково містить полісорбат 80 у кількості 0,5 мг/мл, розчин гістидинового буфера з концентрацією 20 мМ, та має рН 6,0".
Вказане підтверджується випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо патенту України № НОМЕР_1 на винахід.
На момент розгляду справи по суті аналізу на відповідність винаходу умовам патентоздатності підлягає саме формула винаходу за патентом України № НОМЕР_1 у новій редакції.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав висновок експерта № 11 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності складений 28.01.2022, судовим експертом Жихаревим О.С., відповідно до якого експерт дійшов висновку, що винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоздатності "новизна" та "винахідницький рівень" відповідно до наданих матеріалів.
Крім того, позивачем було надано висновок експерта № 251/21 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2022, складеного судовим експертом Чабанець Т.В.
За результатами вищевказаного дослідження експерт дійшла наступних висновків:
- незалежний пункт 1 формули винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 не відповідає умові патентоздатності "новизна" відповідно до матеріалів справи, незалежний пункт 17 формули винахіду "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 відповідає умові патентоздатності "новизна" відповідно до матеріалів справи;
- незалежні пункти 1, 17 формули винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 10.01.2014 не відповідають умові патентоздатності "винахідницький рівень" відповідно до матеріалів справи.
Судом встановлено, що дослідження у вказаних висновках експертів проводилося щодо формули винаходу за патентом України № НОМЕР_1 у старій редакції, тобто до зменшення обсягу правової охорони, що надається державною реєстрацією винаходу за патентом України № НОМЕР_1.
Також, у матеріалах справи містяться надані Відповідачем-2 та Відповідачем-3 висновок № 133-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві (справа № 910/21780/21), складеного 20.01.2023, відповідно до якого експерт дійшов висновку про відповідність винаходу "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 умовам патентоздатності "новизна" та "винахідницький рівень" та висновок експертів № 36/1-7/23 за результатами проведення комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, складеного 16.02.2023, відповідно до якого експерти дійшли висновку про те, що: винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 до дати припинення дії патенту частково, а саме - 07.09.2022, не відповідав умові патентоздатності "новизна", згідно з наданими матеріалами; з дати припинення дії патенту частково, а саме - 07.09.2022, відповідає умові патентоздатності "новизна", згідно з наданими матеріалами. Винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 до дати припинення дії патенту частково, а саме - 07.09.2022, не відповідав умові патентоздатності "новизна", згідно з наданими матеріалами; з дати припинення дії патенту частково, а саме - 07.09.2022, відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень", згідно з наданими матеріалами.
Судом встановлено, що дослідження у вказаних висновках експертів проводилося щодо формули винаходу за патентом України № НОМЕР_1 у новій редакції, тобто після зменшення обсягу правової охорони, що надається державною реєстрацією винаходу за патентом України № НОМЕР_1.
Позивачем надано рецензії патентного повіреного за результатами аналізу висновків експертів від 20.01.2023 № 133-01 та від 16.02.2023 № 36/1-7/23.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - це самоврядна, на добровільних засадах, благодійна організація.
Пунктом 2.1 статуту позивача передбачено, що головною метою діяльності позивача є здійснення, провадження та підтримка благодійної діяльності в інтересах суспільства, через надання допомоги та сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка українського суспільства у сфері впровадження комплексних проектів з профілактики та нерозповсюдження інфекційних та неінфекційних захворювань, що мають соціальне значення, у тому числі ВІЛ/СНІДу та інших захворювань як в Україні, так і в країнах за її межами (в тому числі в регіоні Східної Європи та Центральної Азії), сприяння у наданні якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекцій, а також впровадження інших благодійних програм.
Пунктом 2.2 даного статуту встановлено, що цілями Організації є здійснення благодійної діяльності та надання благодійної допомоги.
Згідно з пунктом 2.3 статуту позивача сферами благодійної діяльності є:
- охорона здоров`я, у тому числі у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, інших інфекційних та неінфекційних захворювань;
- опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
- соціальний захист і, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
- освіта;
- наука і наукові дослідження;
- екологія та охорона довкілля;
- права людини і громадянина і основоположні свободи;
- розвиток територіальних громад;
- розвиток міжнародної співпраці України;
- сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні.
Пунктом 2.5 статуту передбачено, що Організація сприяє у встановленому чинним законодавством України порядку здійснення загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, сприяє у доступі до якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, інших інфекційних та не інфекційних захворювань, доступу до послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ та інших уразливих до ВІЛ груп населення шляхом здійснення благодійної діяльності. Організація має право бути виконавцем вказаних загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не обґрунтовано свій особистий, безпосередній інтерес у вирішенні питання, що є предметом позову; не обґрунтовано зв`язок між метою своєї діяльності та предметом позову, конкретно не зазначено, інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту, не доведено права на звернення до суду за захистом власних прав та інтересів.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову у частині визнання патенту недійсним в порядку статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", оскільки Організацією не доведено належними та допустимими доказами права на звернення до суду з даним позов з підстав, викладених у ньому.
Встановивши відсутність порушеного права та інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, що є самостійною підставою для відмови у позові, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги Організації задоволенню не підлягають.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним патенту як такого, що не відповідає умовам патентоздатності, зокрема, через відсутність винахідницького рівня.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. До того ж скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій було застосовано висновки Верховного Суду і судові рішення у справах, які не є судовими рішеннями у подібних правовідносинах.
Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
Крім того, касаційне провадження у даній справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. Суд вбачає за необхідне розглядати доводи касаційної скарги узагальнено, оскільки пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України є взаємопов`язаними.
На думку скаржника, суди попередніх інстанцій відмовили у позові з підстав нібито відсутності порушених прав позивача і посилаючись не на норми закону, а на постанови Верховного Суду у справах, які не є справами у подібних правовідносинах, а висновків у подібних правовідносинах немає. Крім того, судами попередніх інстанцій застосовано норми права (позивачем конкретно не вказано, які саме норми) без урахування висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 233/2021/19 та Верховного Суду у справі № 922/3309/21, а саме не досліджено в повній мірі спірні правовідносини, не встановлено "легітимність" чи "нелегітимність" оскаржуваного винаходу та відповідно безпідставно вказано на відсутність порушених прав та інтересів позивача.
Суд зауважує, що скаржник обравши пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, як підставу касаційного оскарження, має довести, що суди попередніх інстанцій не застосували релевантних практик, які він (скаржник) навів у касаційній скарзі.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.