ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/321/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Вронська Г. О., Мамалуй О. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
та представників:
позивача - Панамаренко Д. М.
відповідача - Гудінова І. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 (головуючий - Владимиренко С. В., судді Буравльов С. І., Алданова С. О.)
та рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2023 (суддя - Рябцева О. О.)
у справі № 911/321/23
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про визнання недійсними рішень загальних зборів членів садівничого товариства
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СТ "Заліське" від 25.09.2021, оформленого протоколом № 1.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що загальні збори членів СТ "Заліське" 25.09.2021 були проведені з порушенням норм діючого законодавства, а саме: проведені без встановлення дійсної кількості членів СТ "Заліське" та без встановлення кворуму на загальних зборах.
3. Позивач зазначає, що станом на 25.09.2021 відповідач не вів обліку членів СТ "Заліське", не вів обліку реєстру видачі членських книжок членами СТ "Заліське", не виготовив реєстр членів товариства з зазначенням ім`я, по батькові (за наявності), дати народження, країни громадянства, місця проживання та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, не оприлюднив для членів товариства реєстру його членів з зазначенням ім`я, по батькові (за наявності), дати народження, країни громадянства, місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, також відповідач не звіряв учасників загальних зборів 25.09.2021 з реєстром членів товариства, зокрема не звіряв за ім`ям, по батькові (за наявності), дати народження, країни громадянства, місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, не проводив підрахунку голосів "За", при ухваленні рішень на загальних зборах 25.09.2021, не вів фіксацію проведення загальних зборів товариства, що відбулися 25.09.2021, технічними засобами (відео, аудіо), не виключав з членів товариства жодної особи за період з 20.08.2016 та не має заяв членів товариства про вихід із членів товариства за період з 20.08.2016 по 25.09.2021, та не має в реєстрі вхідної кореспонденції зареєстрованих заяв про вихід з членів товариства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.
5. Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що позивач був обізнаним про проведення спірних загальних зборів із відповідним порядком денним, прийняття спірного рішення загальними зборами СТ "Заліське" відбулось за наявності визначеного статтею 15 Закону України "Про кооперацію" кворуму, при цьому позивачем не доведено порушення його корпоративних прав оспорюваним рішенням та не доведено наявності негативних наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2023 та направити справу № 911/321/23 на новий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
7. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 28, частини п`ятої статті 245 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 8 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", статті 11 Закону України "Про кооперацію", частини другої статті 74, частини четвертої статті 90 та статті 213 ГПК України.
8. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а також суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження та огляд доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
9. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Розгляд клопотань
10. 03.04.2024 та 04.04.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, які мотивовані тим, що розглядувана справа містить виключну правову проблему через необхідність надання правового висновку щодо питання застосування положень статті 28, частини п`ятої статті 245 ЦК України, частини другої статті 74 ГПК України та пункту 8 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
11. Стосовно заявлених скаржником клопотань про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів зазначає таке.
12. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
13. Згідно з частиною першою статті 303 ГПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
14. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.
15. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі № 906/677/19).
16. З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши доводи скаржника, Судом встановлено, що останній не наводить обґрунтованих доводів, які б підтверджували існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні норм права та відсутності сталої судової практики у відповідних питаннях, наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників скаржником не наведена, отже, колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
17. Водночас відсутність сформованого правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права до певних правовідносин, на яку посилається скаржник, а також поставлення питань, які не входять до предмету розгляду цієї справи, не можуть бути підставою для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду. Зазначені в клопотанні питання можуть бути вирішені під час розгляду цієї справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відповідно до його повноважень у залежності від установлених обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
18. ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства "Заліське" як власник двох земельних ділянок в такому садівничому товаристві по АДРЕСА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією членської книжки садовода.
19. Садівниче товариство "Заліське" засноване 13.10.1992 і за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом.
20. Відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.10.2007, 18.10.2010, 13.09.2016 та 20.04.2023 кількість членів СТ "Заліське" була незмінною та становила 600 фізичних осіб.
21. Як зазначає позивач у позовній заяві, 24.08.2021 на дошці об`яв СТ "Заліське" була розміщена об`ява наступного змісту: "Загальні збори відбудуться 25.09.2021 СТ "Заліське", вул. Центральна, 2/1, о 12:00.
Порядок денний:
1. Звіт голови правління СТ "Заліське" ОСОБА_2 .
2. Звіт голови ревізійної комісії ОСОБА_3 .
3. Обрання голови правління СТ "Заліське".
4. Обрання членів правління СТ "Заліське".
5. Обрання членів ревізійної комісії СТ "Заліське".
6. Прийняття Положень по "Внутрішньому розпорядку в СТ "Заліське".
7. Зміни та доповнення до статуту СТ "Заліське".
8. Затвердження кошторису.
9. Виключення із членів товариства ОСОБА_4 .
10. Різне.
Пропозиції правлінням приймаються до 18.09.2021".
22. 18.09.2021 позивач разом з членом СТ "Заліське" ОСОБА_4 звернулись до СТ "Заліське" з заявою, до якої було додано пропозицію щодо питання порядку денного на загальні збори членів СТ "Заліське" 25.09.2021.
23. У поданій пропозиції позивач просив включити в порядок денний загальних зборів СТ "Заліське" питання наступного змісту: "Стягнути з ОСОБА_2 49 832,00 грн спричиненої СТ "Заліське" матеріальної шкоди".
24. Вказана пропозиція підписана позивачем та членом СТ "Заліське" ОСОБА_4 .
25. Також, 18.09.2021 позивач разом з членом СТ "Заліське" ОСОБА_4 звернулись до СТ "Заліське" з заявою, до якої було додано пропозицію щодо питання порядку денного на загальні збори членів СТ "Заліське" 25.09.2021.
26. У поданій пропозиції позивач просив включити в порядок денний загальних зборів СТ "Заліське" питання наступного змісту:
1. Припинити діяльність СТ "Заліське" шляхом ліквідації.
2. Обрати ліквідаційну комісію.
3. Провести ліквідаційну ревізію.
4. Передати електрообладнання до енергопостачальної компанії.
27. Вказана пропозиція підписана позивачем та членами СТ "Заліське" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
28. СТ "Заліське" листом № 460 від 09.10.2021 повідомило позивача про те, що пропозицію включити в порядок денний загальних зборів питання такого змісту: "стягнути з ОСОБА_2 49 832,00 грн, спричиненої СТ "Заліське" матеріальної шкоди" не має підстав включити, оскільки грошові кошти на судові справи, викладені у заяві пов`язані із судовими позовами до СТ "Заліське" за позовами позивача. Після перевірки ревізійної комісії був зроблений висновок про відсутність незаконних витрат СТ "Заліське".
29. 25.09.2021 на території СТ "Заліське" відбулись загальні збори членів СТ "Заліське".
30. У преамбулі протоколу № 1 загальних зборів СТ "Заліське" від 25.09.2021 вказано, що у загальних зборах прийняли участь всього 315 осіб, у тому числі: особисто 240 членів СТ "Заліське" та 75 осіб за дорученням. Зазначено, що присутність на зборах складає кворум.
31. Зі змісту протоколу № 1 загальних зборів членів СТ "Заліське" від 25.09.2021 вбачається, що на обговорення було поставлено питання щодо внесення до порядку денного питання щодо припинення діяльності СТ шляхом ліквідації.
32. Загальними зборами вирішено не включати до порядку денного дане питання, за що одноголосно проголосували члени СТ "Заліське".
33. У протоколі зафіксований розгляд питань, що включені до порядку денного, та підсумки голосування членів товариства по кожному з питань:
Питання 1: визнали схвальною роботу правління (одноголосно);
Питання 2: заслухали звіт голови ревізійної комісії СТ "Заліське", у тому числі було розглянуто питання, порушене позивачем у пропозиції щодо стягнення з ОСОБА_2 шкоди;
Питання 3: обрано головою правління СТ "Заліське" ОСОБА_2 ("За" - 311, "Проти" - 3, "Утримались" - 1);
Питання 4: обрано членів правління СТ "Заліське": ОСОБА_8 ("За" - одноголосно); ОСОБА_9 ("За" - одноголосно); ОСОБА_10 ("За" - одноголосно); ОСОБА_11 ("За" - 314, "Проти" - 1); ОСОБА_12 ("За" - одноголосно); ОСОБА_13 ("За" - одноголосно); ОСОБА_14 ("За" - 313, "Проти" - 2); ОСОБА_15 ("За" - одноголосно); ОСОБА_16 ("За" - одноголосно);
Питання 5: обрано членів ревізійної комісії СТ "Заліське": головою комісії ОСОБА_17 ("За" - одноголосно); членами - ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ("За" - одноголосно);
Питання 6: прийнято вцілому положення "Внутрішнього розпорядку в СТ "Заліське" та внесено його як додаток до статуту ("За" - 313, що становить 99,36% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 2);
Питання 7: внесено зміни та доповнення до статуту СТ "Заліське", а саме:
- до пункту 1.3 статуту ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- до пункту 4.1 статуту ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- доповнено статут пунктом 5.8.13 ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- до пункту 7.6 статуту ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- доповнено статут пунктом 7.6.1 ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- доповнено статут пунктом 8.1.2 ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- до пункту 8.3.2 статуту ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- до пункту 8.3.3 статуту ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- до пункту 8.4 статуту ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
- до пункту 9.10.1 статуту - не прийнято ("Проти" - одноголосно);
- внесено до статуту як додатки такі положення: "Положення про правління СТ "Заліське", "Положення про електропостачання і електромережу СТ "Заліське", "Положення про ревізійну комісію СТ "Заліське", "Положення внутрішнього розпорядку в СТ "Заліське" ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
Питання 8: затверджено кошторис СТ "Заліське" з розрахунку 15 грн за 1 сотку в місяць з 01.10.2021 ("За" - 250, "Проти" - 65); затверджено тариф на електроенергію: день 1,68 + 10%=1,85 грн, ніч 1,85/2=0,93 грн, який буде діяти з 01.10.2021 ("За" - 312, "Проти" - 2, "Утримались" - 1); підтверджено рішення правління - протокол № 37 від 25.07.2020, згідно з яким вступний внесок становить 5 000,00 грн ("За" - 310, "Проти" - 3, "Утримались" - 2); затверджено рішення правління - протокол № 41 від 07.08.2021, згідно з яким сума заборгованості по членським внескам за кожен рік буде обчислюватись з розрахунку за сотку, затверджену загальними зборами на час оплати заборгованості ("За" - одноголосно);
Питання 9: вирішили внести попередження ОСОБА_4 ("За" - одноголосно);
Питання 10: підтверджено рішення зборів від 20.08.2016, 07.05.2017, 22.06.2019 ("За" - 310, що становить 98,41% голосів від присутніх на загальних зборах, "Проти" - 5);
Питання 11: розглянуто інші питання, рішення по яким ухвалено більшістю голосів.
34. Позивач не був присутнім на вказаних загальних зборах.
35. Спір виник внаслідок того, що, на думку позивача, Загальні збори СТ "Заліське" проведені 25.09.2021 відбулись за відсутності кворуму, що є підставою для визнання таких рішень недійсними.
Позиція Верховного Суду
36. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
37. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
38. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
39. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.
40. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
41. Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
42. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
43. Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
44. У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
45. Позивач у позові просить визнати недійсними рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Заліське" від 25.09.2021, оформленого протоколом № 1.
46. Так Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 у справі № 362/666/19 вказав на те, що з набранням чинності Законом України "Про кооперацію" садівничі товариства отримали можливість здійснювати реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу.
47. Зокрема, 21.10.2009 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва виснував, що садівничі товариства можуть створюватися як об`єднання громадян. У цих роз`ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.
48. Можна стверджувати, що використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст. 1 Закону України "Про кооперацію"), відповідає суті вказаної діяльності.
49. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про кооперацію" (тут і надалі в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
50. За приписами статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
51. Відповідно до статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
52. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
53. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
54. Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
55. За приписами статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.
Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
56. Частиною першою статті 16 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
57. Статутом СТ "Заліське", затвердженим загальними зборами протоколом № 2 від 20.08.2016, визначено, що члени товариства наділені правом голосу на загальних зборах (вищому органі товариства) (пункт 7.3 Статуту).
58. Членами товариства є власники приватизованих ділянок та громадяни, в яких садівничі ділянки знаходяться в постійному користуванні. Права і обов`язки членів перед товариством однакові, незалежно від форм власності володіння землею (пункт 5.5 Статуту).
59. Відповідно до пункту 8.1. Статуту вищим органом управління є загальні збори членів товариства.
60. Згідно із підпунктом 8.1.1 Статуту загальні збори товариства мають право вирішувати питання якщо на них присутні більше половини його членів (50% + 1).
61. Кожен член товариства має один голос (підпункт 8.3.18 Статуту). Кожен член товариства має право передати право голосу іншому члену товариства за належно оформленим дорученням (пункт 8.5. Статуту).
62. За результатами загальних зборів складається протокол, який підписується головою та секретарем, прошивається і затверджується печаткою (пункт 8.6. Статуту).
63. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення прийняті Загальними зборами СТ "Заліське" від 25.09.2021 за відсутності кворуму.
64. Так, Верховний Суд зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
65. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
66. Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
67. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
68. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
69. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
70. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.
71. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
72. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
73. При цьому стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.