ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/56/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: Сивик А.П.
Відповідача : Гуменюк Д.В., Лозовицький М.С.
Третя особа: не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023
(головуючий суддя - Плотніцький Б.Д., судді - Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2022
(суддя - Козак І.Б.)
у справі №914/56/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення заборгованості 1 038 729 732,47 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.02.2024.
Короткий зміст позовних вимог
2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ"Укренерго", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", відповідач) про стягнення заборгованості 1.038. 729.732,47 грн.
3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не оплачено в повному обсязі надані позивачем послуги з передачі електричної енергії в межах договору №0424-02013 від 04.05.2019 (в редакції Додаткової угоди №2 від 14.08.2019) за період вересень 2019 - жовтень 2021 на загальну суму 697.483.504,87 грн з ПДВ. Крім того, позивач нарахував відповідачу 96.994.426,33 грн штрафу, 88.796.051,29 грн пені, 40.546.433,31грн 3% річних, 114.909.316,67 грн інфляційних втрат, у зв?язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо оплати наданих послуг передачі електричної енергії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2022 , залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.
5. Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що сума основного боргу є вартістю електричної енергії, використаної відповідачем для внутрішнього споживання, тоді як, заборгованість включає і вартість експортованої електроенергії, отже, позивачем не надано пояснень щодо структури заявленої заборгованості. Судами враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі 910/9627/20, викладено висновок про те, що нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні її експорту не передбачено умовами договору про передачу електроенергії та чинним законодавством.
Оскільки суди вказали на відсутність підстав для стягнення основної заборгованості, відповідно суди відмовили у стягненні нарахованих відповідачу 96 994 426,33 грн штрафу, 88 796 051,29 грн пені, 40 546 433,31грн 3% річних, 114 909 316,67 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
7. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 2 частини 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, оскільки вважає, що правові висновки викладені Верховним Судом у справі № 910/9627/20 не можуть бути застосовані у справі № 914/56/22, зважаючи, що вказані справи є різними за встановленими судами фактичними обставинами справи. Тоді як суди приймаючи судові рішення у справі про відмову у позові обґрунтовували рішення, зокрема, і посиланням на правові висновки, викладені Верховним Судом у справі № 910/9627/20.
8. Водночас, як вбачається із судових рішень у справі № 910/9627/20 спір у справі виник за позовом АТ "ДТЕК Західенерго" до ПрАТ"Укренерго" про зобов`язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 04.05.2019 № 0424-02013 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. У справі № 910/9627/20 судові рішення, зокрема, базувалися на тому, що обов`язок сплати тарифу за передачу обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постанови від 07.02.2020 № 360 "Про затвердження змін до Кодексу систем передачі", яка набула чинності 08.02.2020 (далі - Постанова № 360). При цьому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 640/3041/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2020, ця Постанова № 360 визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття.
Разом з цим, на час розгляду судами справи № 914/56/22 постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 640/3041/20 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2020, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові щодо визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕКП № 360. Отже, на час розгляду судами справи № 914/56/22 постанова НКРЕКП № 360, якою встановлювався обов`язок експортерів оплачувати послугу з передачі обсягів експортування енергії, була чинною і підлягала застосуванню всіма суб`єктами ринку електроенергії, чого не було враховано судами, оскільки суди зробили висновок, що відповідач не повинен оплачувати таку послугу, посилаючись на судові рішення у справах №914/935/20 та № 910/9627/20.
9. Крім того, скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами положень ст.ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про те, що судові рішення не відповідають вимогам вказаних положень процесуального законодавства, оскільки, рішення у справі не містять належного обґрунтування щодо відсутності підстав для відмови у позові. Так, судами не було надано належної правової оцінки фактичним обставинам справи, з врахуванням всіх доказів наданих сторонами з оцінкою всіх доводів та аргументів сторін, що призвело до неповного дослідження обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення. Вказані порушення є підставою для скасування судових рішень, зважаючи на положення ст. 311 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ"Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
12. Позивач є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ДП "НЕК "Укренерго") відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту ПрАТ "Укренерго".
13. Позивач виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
14. Між Позивачем та АТ "ДТЕК Західенерго"" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 04.05.2019 №0424-02013 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого, позивач (Оператор системи передачі, далі - ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього Договору, а Відповідач - (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
15. Додатковою угодою №2 від 14.08.2019 договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 04.05.2019 №0424-02013 викладено новій редакції.
16. Згідно з пп. 1 п. 7.1, пп. 3 п. 9.3 договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату послуг; Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
17. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
18. Пунктом 6.2 договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
19. Згідно з п. 6.5 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання - передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.
20. Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
21. Пунктом 6.7 договору, в редакції додаткової угоди від 14.08.2019, передбачено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
22. Відповідно до п. 6.7 договору у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
23. Позивач зазначає, що відповідачем не оплачено надані ним послуги з передачі електричної енергії, внаслідок чого виникла заборгованість.
Позиція Верховного Суду
24. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
25. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
26. Отже, суд касаційної інстанції у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.
27. Приймаючи рішення про відмову у позові суди вказували на те, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" не надано доказів того, що сума основного боргу є вартістю електричної енергії, використаної відповідачем для внутрішнього споживання, тоді як, заборгованість включає і вартість експортованої електроенергії, отже, позивачем не надано пояснень щодо структури заявленої заборгованості. Судами враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі 910/9627/20, викладено висновок про те, що нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні її експорту не передбачено умовами договору про передачу електроенергії та чинним законодавством. Оскільки суди відмовили у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми основного боргу, суди вказали на відсутність підстав для стягнення нарахованих відповідачу штрафних санкцій.
28. Касаційний суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
29. За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
30. Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (пункт 60 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
31. Електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (пункт 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
32. Передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.
33. Стаття 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" регламентує, що правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
На виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.
Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:
1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;
2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;
3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;
4) кодексом комерційного обліку;
5) правилами роздрібного ринку;
6) іншими нормативно-правовими актами.
Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.
34. Згідно з приписами пунктів 5.1-5.2 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.
Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту.
Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.
35. Водночас, положеннями статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що діяльність з виробництва електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Виробники продають та купують електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.
Діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії. Виробники мають право на:
1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;
2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;
3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;
4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) здійснення експорту та імпорту електричної енергії.
Виробники мають й інші права, передбачені законодавством та укладеними ними договорами на ринку електричної енергії.
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "Західенерго" здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 №1074.
37. Частинами 4, 5 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг із передачі електричної енергії та про надання послуг із диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг із передачі електричної енергії та про надання послуг із диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається Кодексом системи передачі. Оплата послуг із передачі електричної енергії та послуг із диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окрему складову витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
38. Отже, національним законодавством України визначено як процедуру формування тарифу за надання послуг із передачі (транспортування) електроенергії, так і складові тарифу. Якщо ці складові частини відповідають приписам такого законодавства, а сам тариф за послуги з передачі є єдиним для учасників ринку електроенергетики в Україні, які отримують відповідну послугу, то не можна стверджувати, що вони формуються щодо окремих учасників ринку електроенергетики в Україні (зокрема виробника, який є постачальником енергії на експорт).
39. Згідно з пунктами 5.2, 5.4, 5.5 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі, укладення договорів про надання послуг із передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі. Оператор системи передачі (ОСП) укладає договір про надання послуг із передачі електричної енергії з користувачем до набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії відповідно до Правил ринку. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором..
40. Станом на час укладення сторонами договору про надання послуг із передачі електроенергії типова форма такого договору передбачалася додатком 6 до Кодексу системи передачі. Планова та/або фактична вартість послуги визначалася на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги у розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховувався податок на додану вартість відповідно до законодавства України.