ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2737/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Жирний О.С.,
Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" - Сивак А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 (суддя Хотенець П.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (колегія суддів: Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")
до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (далі - ТЕЦ)
про стягнення 237 641 561,82 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. АТ "Укртрансгаз" подало до суду позов про стягнення з ТЕЦ компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року, 3% річних та інфляційних втрат на підставі Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон 1730).
2. Суди попередніх інстанцій відмовили в позові з мотивів того, що необхідною умовою для застосування положень ст.8 Закону 1730 є правильне застосування цін реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, однак положення у спірні періоди не встановлювало ціни реалізації природного газу для відповідної категорії споживання і позивач не навів належного нормативно-правового обґрунтування визначення ним цін на газ, застосованих у розрахунку суми позову. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що акти приймання-передачі газу, направлені відповідачем Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та повернуті останнім без підпису не є належними доказами.
3. АТ "Укртрансгаз" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить направити справу на новий розгляд.
4. У цій справі перед Верховним Судом постали такі питання:
- чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин ст.8 Закону 1730;
- чи може суд встановити обсяги та ціни реалізації природного газу категоріям споживачів на підставі наданих позивачем доказів або самостійно, зокрема, застосувавши принцип jura novit curia ("суд знає закони").
5. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
6. Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") (постачальником) та ТЕЦ (споживач) укладено договори постачання природного газу від 29.09.2016 №2424/1617-ТЕ-32 для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (т.1, а.с.18), від 31.10.2016 №2578/1617-БО-32 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (т.1, а.с.46), від 29.09.2016 №2425/1617-РО для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (т.1, а.с.32).
7. Пунктами 2.1 договорів постачання природного газу №2424/1617-ТЕ-32, №2578/1617-БО-32, №2425/1617-РО визначено планові обсяги постачання природного газу у листопаді 2016 року: 22442,000 тис. куб. м., 3 130,000 тис. куб. м. 2,000 тис. куб. м. відповідно; у грудні 2016 року: 25385,000 тис. куб. м., 3948,000 тис. куб. м., 2,000 тис. куб. м. відповідно.
8. Згідно з пунктами 2.6 договорів №2424/1617-ТЕ-32, №2578/1617-БО-32, №2425/1617-РО розподіл (транспортування) природного газу за цими договорами здійснюють оператори газорозподільних мереж (газотранспортної системи).
9. На виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 №371 АТ "Укртрансгаз" здійснило для відповідача у листопаді 2016 року транспортування 55910,000 тис. куб. м. природного газу, а у грудні 2016 року транспортування 65268,000 тис. куб. м. природного газу, на підтвердження чого сторонами складено акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами від 30.11.2016 №11-16-371 (т.2, а.с.11), від 31.12.2016 №12-16-371 (т.2, а.с.11).
10. Відповідно до умов договору на розподіл природного газу, до якого відповідач приєднався заявою від 01.01.2016 №094205D36EAT016, ПАТ "Харківміськгаз" здійснило для ТЕЦ у листопаді 2016 року розподіл 55910,000 тис. куб. м. природного газу, а у грудні 2016 року розподіл 65268,000 тис. куб. м. природного газу, на підтвердження чого сторонами складено акти наданих послуг з розподілу природного газу від 30.11.2016 №ХРГ00021822 (т.2 а.с.19), від 31.12.2016 №XP00024416 (т.2 а.с.19).
11. 30.11.2016 відповідач та НАК "Нафтогаз України" підписали акти приймання-передачі у листопаді 2016 року на загальний обсяг 27029,000 тис. куб. м. природного газу, в тому числі 24075,000 тис. куб. м. природного газу за договором №2424/1617-ТЕ-32, 2953,000 тис. куб. м. природного газу за договором №2578/1617-БО-32, 1,000 тис. куб. м. природного газу за договором №2425/1617-РО (т.2, а.с.21-22).
12. Наведені вище поставки не є предметом цього судового розгляду.
13. Залишок обсягу 28881,000 тис. куб. м. природного газу (спірний обсяг) був спожитий відповідачем у листопаді 2016 для виробництва електричної енергії (власних потреб).
14. Акт приймання-передачі природного газу на вказаний обсяг було підписано відповідачем та направлено для підписання до НАК "Нафтогаз України", однак згідно з листами НАК "Нафтогаз України" від 12.12.2016 №28-8860/1.2-16, від 14.12.2016 №26-8915/1.2-16 (т.1, а.с.83-85) вказаний акт було повернуто відповідачу без підписання з посиланням на відсутність підстав для оформлення такого акту, оскільки підстави для постачання компанією природного газу підприємству для власних потреб на умовах типового договору постачальником "останньої надії" відсутні.
15. Господарський суд міста Києва розглядав позовну заяву ТЕЦ до НАК "Нафтогаз України" у справі №910/23532/16 про визнання укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в редакції споживача та відповідно до Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, зобов`язання надати підписану уповноваженою особою письмову форму вказаного договору.
16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 прийнято відмову ТЕЦ від позову, визнано нечинним рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2017 про задоволення позовних вимог, закрито провадження у справі №910/23532/16.
17. 31.12.2016 відповідач та НАК "Нафтогаз України" підписали акти приймання-передачі у грудні 2016 року на загальний обсяг, в тому числі 26872,000 тис. куб. м. природного газу за договором №2424/1617-ТЕ-32, 3887,000 тис. куб. м. природного газу за договором №2578/1617-БО-32, 1,000 тис. куб. м. природного газу за договором №2425/1617-РО (т.2, а.с.22-23).
18. Вказані акти не є предметом розгляду у цьому судовому розгляді.
19. Залишок обсягу 34508,000 тис. куб. м. природного газу (спірний обсяг) був спожитий ТЕЦ у грудні 2016 для виробництва електричної енергії (власних потреб).
20. Акт приймання-передачі природного газу на вказаний обсяг було підписано відповідачем та направлено для підписання до НАК "Нафтогаз України", однак листом НАК "Нафтогаз України" від 12.01.2017 №26-227/1.8-17 (т.1, а.с.86-87) вказаний акт було повернуто відповідачу без підписання з посиланням на відсутність підстав для постачання компанією природного газу підприємству для власних потреб на умовах типового договору постачальником "останньої надії".
21. На виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 №371 позивач здійснив для ТЕЦ у квітні 2017 року транспортування 25802,000 тис. куб. м. природного газу, на підтвердження чого сторони склали акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами від 30.04.2017 №04-17-371 (т.1, а.с.136).
22. Відповідно до умов договору на розподіл природного газу, до якого відповідач приєднався заявою від 01.01.2016 №094205D36EAT016, АТ "Харківміськгаз" здійснило для відповідача у квітні 2017 року розподіл 25802,000 тис. куб. м. природного газу, на підтвердження чого сторони склали акт наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2017 №ХРГ00010276 (т.1, а.с.137).
23. 18.06.2018 НАК "Нафтогаз України" листом №26-3889/12-18 (т.1, а.с.88-93) повернуло ТЕЦ без підписання акти приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року за договором №2424/1617-ТЕ-32 для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в обсязі 9987,000 тис. куб. м, за договором №2578/1617-БО-32 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями в обсязі 972,000 тис. куб. м, за договором №2671/1617-КП-32 для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (які не є бюджетними установами/організаціями) в обсязі 286,000 тис. куб. м., за договором №2425/1617-РО для виробництва теплової енергії для релігійних організацій в обсязі 1,000 тис. куб. м. та за договором №1011/17-ЕЕ для виробництва електричної енергії в обсязі 14556,000 тис. куб. м.
24. В обґрунтування повернення вказаних актів НАК "Нафтогаз України" зазначило про те, що у зв`язку з невиконанням умов п.12 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.03.2017 №187 (далі - Положення №187) ТЕЦ не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на квітень 2017 року, тому НАК "Нафтогаз України" не здійснювало постачання природного газу ТЕЦ у квітні 2017 року для зазначених категорій споживачів.
25. 19.09.2019 позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов`язання ТЕЦ повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 14 560,000 тис. куб. м., відібраний з газотранспортної системи без номінацій у квітні 2017 року, а також стягнення 97 297 782,40 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 14 560,000 тис. куб. м.
26. Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №Б-23/75-02 (922/3026/19) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
27. Судовими рішеннями у справі №Б-23/75-02 (922/3026/19) встановлено, що між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договори постачання природного газу від 29.09.2016 №2424/1617-ТЕ-32 для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, від 31.10.2016 №2578/1617-БО-32 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, від 21.04.2017 №2671/1617-КП-32 для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (з 01.04.2017), від 28.04.2017 №1011/17-ЕЕ для виробництва електричної енергії (з 01.04.2017), від 29.09.2016 №2425/1617-РО для виробництва теплової енергії для релігійних організацій. Пунктами 2.1 договорів №2424/1617-ТЕ-32, №2578/1617-БО-32, №2671/1617-КП-32, №1011/17-ЕЕ, №2425/1617-РО визначено планові обсяги постачання природного газу у квітні 2017 року в обсягах 12 458,000 тис. куб. м., 1 606,000 тис. куб. м., 455,000 тис. куб. м., 14 550,000 тис. куб. м., 1,000 тис. куб. м. відповідно. Згідно пунктам 2.6 договорів №2424/1617-ТЕ-32, №2578/1617-БО-32, №2671/1617-КП-32, №1011/17-ЕЕ, №2425/1617-РО розподіл (транспортування) природного газу за цими договорами здійснюють оператори газорозподільних мереж (газотранспортної системи).
28. АТ "Укртрансгаз" є особою, яка до 31.12.2019 виконувала функції оператора газотранспортної системи - суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").
Короткий зміст позовних вимог
29. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТЕЦ, в якому просило стягнути з відповідача 206 001 803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року; 4 903 407,30 грн 3% річних та 26 736 351,52 грн інфляційних втрат.
30. Як зазначає позивач, обсяг спожитого відповідачем природного газу вартістю 206 001 803,00 грн підтверджується такими доказами:
- реєстрами обсягів природного газу, які були використані споживачами за договорами з НАК "Нафтогаз України", складеними оператором з розподілу природного газу АТ "Харківміськгаз", в яких зазначено про відбір відповідачем природного газу за листопад 2016 року в обсязі 55 910,000 тис. куб .м. (т.1, а.с.95), за грудень 2016 року в обсязі 65 268,000 тис. куб. м. (т.1, а.с.97);
- реєстрами теплопостачальних підприємств, з якими документально оформлені обсяги природного газу за прямими договорами НАК "Нафтогаз України", у яких зазначено документально оформлені обсяги природного газу, спожитого відповідачем: за листопад 2016 року обсягом 27 029,000 тис. куб. м. (т.1, а.с.99), за грудень 2016 року обсягом 30 760,000 тис. куб. м. (т.1, а.с.103);
- звітом АТ "Харківміськгаз" про поділ фактичного обсягу між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі споживачів за квітень 2017 року, згідно з яким у графі "Підтверджений обсяг номінацій" зазначено "0" (т.1, а.с.131);
- актом транспортування природного газу АТ "Укртрансгаз" за квітень 2017 року від 30.04.2017 №04-17-371 (т.1, а.с.136), актом наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2017 №ХРГ00010276 та технічним актом розподілу від цієї ж дати (т.1, а.с.137), в яких зазначено загальний обсяг природного газу 25 802,000 тис. куб. м.;
- скріншотом з системи EAP SAP щодо наданих послуг транспортування та банківською довідкою на підтвердження оплати за транспортування природного газу за листопад, грудень 2016 року та квітень 2017 року (т.1, а.с.138).
31. До позовної заяви додано таблицю з розрахунком суми основного боргу, із якого вбачається, що за листопад 2016 року вартість газу розраховано виходячи з ціни 6819,00 грн за 1000 куб.м. із позначкою у відповідній графі таблиці "інші організації", за грудень 2016 року вартість газу розраховано за ціною 7148,00 грн за 1000 куб.м. із позначкою у відповідній графі таблиці "інші суб`єкти". Вартість газу за квітень 2017 року розділено на п`ять складових, розрахованих за цінами за 1000 куб. м. для різних категорій споживачів: населення 4942,00 грн; бюджетні установи 7907,20 грн; інші суб`єкти 7907,20 грн; релігійні організації 2471,00 грн; інші, електрична енергія 7907,20 грн.
32. Окрім того, позивач зазначав, що відбір природного газу відповідачем у квітні 2017 року в обсязі 25 802,000 тис. куб. м. також підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 у справі №922/3026/19.
33. Як зазначило АТ "Укртрансгаз" у позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню частина компенсації вартості відібраних без номінацій за період листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року природного газу, а саме 20 платежів (з 01.10.2021 по 01.06.2023) на загальну суму 206 001 803,00 грн; вартість щомісячної компенсації (платежу) становить 10 300 090,15 грн, яка визначена шляхом поділу на 72 місяці загальної вартості спожитих відповідачем без номінації обсягів природного газу 741 606 490,56 грн (89 191,000 тис. куб. м).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
34. Господарський суд Харківської області рішенням від 05.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, в позові відмовив.
35. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- позивач просить стягнути з ТЕЦ 206 001 803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року, а відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку суми основного боргу станом на 01.06.2023 за листопад та грудень 2016 року складають 236 327 446,80 грн та 295 995 820,80 грн відповідно, отже, суд розглядає заявлені у справі позовні вимоги як такі, що стосуються компенсації ТЕЦ позивачу частини вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад 2016 року;
- необхідною умовою для застосування положень ст.8 Закону 1730 є правильне застосування цін реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
- у листопаді 2016 року Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затверджене постановою КМУ від 01.10.2015 №758 (далі - Положення №758), не покладало на НАК "Нафтогаз України" спеціального обов`язку постачання природного газу для виробництва електричної енергії, безпосередньо не встановлювало ціни реалізації природного газу для такої категорії споживання, а також не передбачало застосування для цієї категорії цін, які встановлені постачальником із спеціальними обов`язками, однак, при розрахунку суми компенсації (оплати) позивач безпідставно використовує обсяги природного газу, відібрані та спожиті ТЕЦ для виробництва електричної енергії (власних потреб) та використовує для цього ціну 6 819,00 грн за тис. куб. м., яка безпосередньо не передбачена п.16 Положення №758 і згідно з довідкою НАК "Нафтогаз України" від 22.11.2021 №23/4-1305-21 встановлена самим постачальником на природний газ, який використовувався для надання послуг з опалення та постачання бюджетних та інших організацій;
- у грудні 2016 року Положення №758 також не покладало на НАК "Нафтогаз України" спеціального обов`язку постачання природного газу для виробництва електричної енергії, безпосередньо не встановлювало ціни реалізації природного газу для такої категорії споживання, а також не передбачало застосування для цієї категорії цін, які встановлені постачальником із спеціальними обов`язками, починаючи з 23.12.2016 п.16 Положенням №758 взагалі не було передбачено застосування цін на природний газ, що постачається НАК "Нафтогаз України" такій самій категорії споживачів за таких самих умов постачання за ціною, встановленою НАК "Нафтогаз України", однак, при розрахунку суми компенсації (оплати) позивач безпідставно використовує обсяги природного газу, відібрані та спожиті відповідачем для виробництва електричної енергії (власних потреб) та використовує для цього ціну 7 148,00 грн, яка не передбачена п.16 Положення №758 і згідно з довідкою НАК "Нафтогаз України" від 22.11.2021 №23/4-1305-21 встановлена самим постачальником на природний газ для інших суб`єктів (крім бюджетних);
- необґрунтованими є аргументи позивача про поширення дії ч.2 ст.8 Закону 1730 на відбори відповідачем природного газу у листопаді - грудні 2016 року з огляду на віднесення ч.1 ст.1 Закону 1730 до заборгованості, що підлягає врегулюванню, кредиторської заборгованості теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу за спожитий природний газ за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва електричної енергії;
- враховуючи невідповідність заявлених позовних вимог в частині стягнення 206 001 803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу приписам ч.2 ст.8 Закону 1730, п.16 Положення №758, та відсутність у відповідача відповідного зобов`язання з компенсації (оплати), вимога про стягнення суми основного боргу не підлягає задоволенню;
- з огляду на похідний характер вимог про стягнення 4 903 407,30 грн процентів річних, 26 736 351,52 грн інфляційних втрат, вони не підлягають задоволенню.
36. У постанові суд апеляційної інстанції вказав, зокрема, таке:
- із норми ч.2 ст.8 Закону 1730 не вбачається обмеження права позивача щодо заявлення вимог про стягнення компенсації за будь-які періоди (місяці) відборів без номінацій; АТ "Укртрансгаз" обрало правильний механізм визначення відповідних періодів і заявлення позовних вимог про стягнення компенсації як за листопад 2016 року, так і за грудень цього року та квітень 2017 року не суперечить приписам чинного законодавства;
- до предмету доказування в цій справі входять обставини не лише щодо правильності визначення меж відповідних періодів та обсягів природного газу, отриманого відповідачем без номінацій у цих періодах, але й обставини щодо правильності визначення позивачем тих цін за газ, що наведені у доданому до позовної заяви розрахунку;
- для визначення цін за листопад та грудень 2016 року підлягали застосуванню приписи Положення №758;
- Положенням №758 не було встановлено тих цін та категорій споживачів, які застосовані позивачем у доданому до позову розрахунку: за листопад 2016 року - 6 819,00 грн за 1000 куб. м. із позначкою у відповідній графі таблиці "інші організації", за грудень 2016 року - 7 148,00 грн за 1000 куб. м. із позначкою у відповідній графі таблиці "інші суб`єкти"; повноваження щодо встановлення цін на природний газ, який постачається для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для зазначених категорій споживачів, надано НАК "Нафтогаз України";
- у листопаді 2016 року Положення №758 не покладало на НАК "Нафтогаз України" спеціального обов`язку постачання природного газу для виробництва електричної енергії, безпосередньо не встановлювало ціни реалізації природного газу для такої категорії споживання, а також не передбачало застосування для цієї категорії цін, які встановлені постачальником із спеціальними обов`язками; відповідне також стосується і ціни 7 148,00 грн за 1000 куб. м. для "інших суб`єктів", застосованої позивачем за грудень 2016 року;
- позивач із посиланням на абз.2 п.16 Положення №758 наполягав на тому, що відповідні ціни встановлюються самим постачальником НАК "Нафтогаз України", однак не навів доказів наявності відповідного локального нормативного акту НАК "Нафтогаз України", що встановлював би такі ціни;
- обґрунтовуючи застосування цін, наведених у розрахунку, за листопад та грудень 2016 року, позивач посилається лише на один документ - довідку НАК "Нафтогаз України" від 22.11.2021 №23/4-1305-21 (т.1, а.с.213 - 217) щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 року по грудень 2019 року; із вказаної довідки, складеної самим постачальником, не вбачається, на підставі якого нормативного акту встановлено відповідні ціни (враховуючи, що Положенням №758 було визначено ціни лише щодо населення та релігійних організацій, які не можуть бути застосовані до обсягів газу, спожитих відповідачем у листопаді - грудні 2016 року);
- позивач не надав належного нормативно-правового обґрунтування визначення ним цін на газ, застосованих у розрахунку суми позову, пославшись лише на лист постачальника, який вочевидь має рекомендаційний характер і не є документом, який встановлював би обов`язок відповідача сплачувати за газ саме за такими цінами (6 819,00 грн за 1000 куб. м. за листопад 2016 року та 7 148,00 грн за 1000 куб. м. за грудень 2016 року);
- позивач не довів тих обставин, що абз.2 п.16 Положення №758 підлягає застосуванню до відповідача оскільки, як було встановлено та підтверджено сторонами, спірні обсяги газу у листопаді - грудні 2016 року було використано відповідачем для виробництва електричної енергії (для власних потреб), а не для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для установ, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів;
- позивач немотивовано ототожнив різні за характером та правовим регулюванням напрямки використання відповідачем природного газу: для власних потреб та для установ, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів;
- оскільки спірні обсяги газу були використані відповідачем у листопаді та грудні 2016 року для виробництва електричної енергії (власних потреб), враховуючи, що Положенням №758 не передбачено тарифів для такого використання, позивач застосував ціни, вказані у довідці НАК "Нафтогаз України" від 22.11.2021 №23/4-1305-21 для інших організацій та інших суб`єктів, оскільки за тими категоріями споживання, що передбачені Положенням № 758, між відповідачем та НАК "Нафтогаз України" відповідні обсяги газу було передано та прийнято в установленому договорами порядку; вказані ціни за листопад і грудень 2016 року позивач фактично визначив методом виключення, на підставі листа додаткового характеру, а не нормативно-правового акту;
- визначаючи обсяг газу, спожитого відповідачем у квітні 2017 року (25 802,000 тис. куб. м.), позивач керувався, зокрема, звітом ПАТ "Харківміськгаз" про поділ фактичного обсягу між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі споживачів за квітень 2017 року;
- однак, відповідно до вказаного звіту, обсяг спожитого відповідачем газу у квітні 2017 року становить 14 560 тис. куб. м.; обсяг 25 802,000 тис. куб. м. вказано в інших документах - акті транспортування природного газу ПАТ "Укртрансгаз" за квітень 2017 року від 30.04.2017 №04-17-371 (т.1, а.с.136), акті наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2017 №ХРГ00010276 та технічному акті розподілу від цієї ж дати (т.1, а.с.137), тобто у різних доказах, наданих позивачем, містяться різні відомості про обсяг газу; АТ "Укртрансгаз" не обґрунтовує, з яких підстав воно взяло за основу для розрахунку саме обсяг 25 802,000 тис. куб. м.;
- з рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 у справі №922/3026/19 не вбачається, що весь цей обсяг газу (25 802,000 тис. куб. м.) набуто відповідачем без номінацій;
- позивач також посилався на акти приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року, однак вказані акти підписані лише ТЕЦ; обсяги природного газу, які, за твердженням позивача, відповідач спожив у квітні 2017 року, не підтверджено постачальником НАК "Нафтогаз України", який повернув акти із зазначенням, що відповідачу не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на квітень 2017 року;
- такі документи, складені в односторонньому порядку на підставі договірних відносин між ТЕЦ та НАК "Нафтогаз України", від підписання яких відмовилася інша сторона відповідних договорів (НАК "Нафтогаз України"), не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження обсягів газу, спожитих відповідачем у квітні 2017 року;
- ТЕЦ не складало проекти вказаних актів самостійно, а отримувало їх електронною поштою від постачальника - НЕК "Нафтогаз України", і тому не мало можливості зазначати будь-які інші обсяги газу;
- позивач не довів належними доказами обсяги газу, отриманого відповідачем без номінацій у період квітня 2017 року;
- доведенню підлягав не лише загальний обсяг поставки газу, але і правильність визначення ціни за категоріями згідно з чинним на відповідний період нормативним актом, а саме Положенням №187;
- вартість газу за квітень 2017 року розділено на п`ять складових, розрахованих за цінами за 1 000 куб. м. для різних категорій споживачів: населення - 4 942,00 грн; бюджетні установи - 7 907,20 грн; інші суб`єкти - 7 907,20 грн; релігійні організації - 2 471,00 грн; інші, електрична енергія - 7 907,20 грн; доказів та мотивування на підтвердження обґрунтованості такого самостійного розподілу позивачем обсягів отриманого відповідачем газу за вказаними категоріями позивач не надав;
- АТ "Укртрансгаз" керувалося тими відомостями, які було зазначено в актах, направлених відповідачем НАК "Нафтогаз України" та повернутих останнім без підпису; проте вказані акти не є належними доказами.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
37. 19.12.2023 АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
38. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що:
1) суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ч.2 ст.8 Закону 1730, викладені у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22;
2) висновки суду апеляційної інстанції, що не підписані постачальником акти приймання-передачі природного газу не є належними доказами щодо спожитих відповідачем без номінацій обсягів природного газу, є необґрунтованими та такими, що зроблені без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів; надані позивачем докази в сукупності давали можливість судам належним чином встановити обсяги спожитого відповідачем без номінацій природного газу, зокрема і по категоріях споживання;
3) суди попередніх інстанцій порушили норми статей 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238 ГПК, Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", що спричинило невідповідність висновків суду обставинам справи, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до ухвалення незаконного рішення.
39. 26.01.2024 до Верховного Суду надійшов відзив ТЕЦ, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
40. У відзиві, зокрема, вказує:
- у справі №914/1940/22 Верховний Суд виходив із встановленої судами попередніх інстанцій обставини здійснення АТ "Укртрансгаз" розрахунку вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 2 504,054 тис. м. куб. за цінами реалізації природного газу по категоріях споживачів, які були чинні протягом періоду таких відборів, і саме з урахуванням такої встановленої обставини погодився з їх висновками про застосування до спірних правовідносин положення ч.2 ст.8 Закону 1730; в оскаржуваних рішеннях суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22 щодо необхідних та визначальних умов для застосування положень ч.2 ст.8 Закону 1730, оскільки прямо посилалися на такі висновки; суди попередніх інстанцій правильно посилалися на те, що необхідною умовою для застосування положень норми ст.8 Закону 1730 є також правильне застосування цін реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, оскільки це безпосередньо слідує з її змісту;
- позивач необґрунтовано стверджує про подібність відносин у справах №914/1940/22 та №922/2737/23; безпідставними є доводи АТ "Укртрансгаз" про наявність підстав касаційного оскарження, передбачених п.1 ч.2 ст.287 ГПК;
- відповідно до ч.2 ст.8 Закону 1730 підприємства, що виробляють, теплову енергію, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами КМУ на виконання ст.11 Закону "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
- такі спеціальні обов`язки в період листопада-грудня 2016 були покладені на НАК "Нафтогаз України" Положенням №758; залежно від передбаченої категорії споживання (постачання) Положенням №758 була встановлена різна регульована ціна на природний газ; в контексті застосування ч.2 ст.8 Закону 1730 це означає, що позивач має до кожної складової загального обсягу відбору спірного природного газу без номінацій застосувати правильну ціну; за змістом абз.2 ч.2 ст.8 Закону 1730, виникнення обов`язку компенсації відібраних без номінацій обсягів природного газу прямо обумовлено наявністю визначення відповідним положенням КМУ про покладення спеціальних обов`язків на виконання ст.11 Закону "Про ринок природного газу" певної категорії споживання (постачання) та цін реалізації обсягів природного газу для такої категорії;
- у листопаді та грудні 2016 року Положення №758 не покладало на НАК "Нафтогаз України" спеціального обов`язку постачання природного газу для виробництва електричної енергії, безпосередньо не встановлювало ціни реалізації природного газу для такої категорії споживання, а також не передбачало застосування для цієї категорії цін, які встановлені постачальником із спеціальними обов`язками; зазначені обставини в принципі виключають можливість застосування ч.2 ст.8 Закону 1730 до відповідних обсягів відборів природного газу; з точки зору ч.2 ст.8 Закону 1730 пріоритет у застосуванні має саме спеціальна норма цієї статті, а не загальні положення ст.1 цього Закону;
- норма абз.2 п.16 Положення №758 діяла обмежений період часу - з 19.10.2016 по 23.12.2016, та стосувалася встановлення цін тільки на таку категорію споживання, як "для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для установ, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів" (не для власних потреб); побудова норми абз.2 п.16 Положення №758 не свідчить про власне визначення регульованої ціни на природний газ з точки зору абз.2 ч.2 ст.8 Закону 1730 та не дає підстав для застосування ціни, визначеної самим постачальником із спеціальними обов`язками;
- суд апеляційної інстанції правильно встановив, що у різних доказах, наданих позивачем, містяться різні відомості про обсяг газу, відібраного у квітні 2017 року, і при цьому він не мотивував, з яких підстав взято за основу для розрахунку саме обсяг 25 802,000 тис. куб. м.; із рішення у справі №922/3026/19 не вбачається, що весь цей обсяг газу набуто відповідачем без номінацій; позивач не надав до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували не загальний обсяг відбору природного газу без номінацій у квітні 2017, а достовірність розподілу такого загального обсягу природного газу за категоріями споживання відповідно до регульованих цін, визначених Положенням №187.
41. 19.03.2024 надійшли додаткові пояснення ТЕЦ, у яких, зокрема, зазначає:
- висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у справі №905/2044/19 є такими, що не мають значення для застосування ч.2 ст.8 Закону 1730 при вирішенні справи №922/2737/23;
- висновки у справі №905/2044/19 є релевантними виключно по відношенню до спору, пов`язаного із стягненням оператором ГТС заборгованості з оператора ГРС за надані послуги балансування природного газу за умови наявності у спірний період відборів природного газу без номінацій з боку теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, які підпадають під дію ч.2 ст.8 Закону 1730;
- правовідносини у справах №905/2044/19 та №922/2737/23 не є подібними за змістовним та суб`єктним критеріями;
- загальні необхідні та визначальні умови застосування ст.8 Закону 1730 були належним чином враховані судами в оскаржуваних рішеннях;
- висновки суду касаційної інстанції у справах №905/2044/19, №914/1940/22 не дозволяють дати відповідь на ключові питання, які постали перед Верховним Судом у справі №922/2737/23;
- у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22 Верховний Суд правильно виходив із встановленої судами попередніх інстанцій обставини здійснення АТ "Укртрансгаз" розрахунку вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів, які були чинні протягом періоду таких відборів, і саме з урахуванням такої встановленої обставини погодився з їх висновками про застосування до спірних правовідносин положення ч.2 ст.8 Закону 1730;
- необхідною умовою для застосування положень норми ст.8 Закону 1730 є також правильне застосування цін реалізації природного газу категоріям споживачів, визначених положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, оскільки це безпосередньо слідує з її змісту.
42. 25.03.2024 надійшли додаткові пояснення АТ "Укртрансгаз", у яких, зокрема, вказує:
- висновки, зроблені об`єднаною палатою Верховного Суду у справі №905/2044/19 мають значення для правильного вирішення справи №922/2737/23, а тому, повинні бути застосовані при розгляді цієї справи;
- застосування ст.8 Закону 1730 не залежить від категорій споживання обсягів природного газу; вказаним Законом не передбачено виключень в частині відібраних без номінацій обсягів природного газу; усі обсяги природного газу, які були використані без номінацій, підпадають під дію положень ч.2 ст.8 Закону 1730; у наступних частинах 3, 4 ст.8 йдеться про обсяги природного газу, які були відібрані без номінацій, та немає прив`язки таких обсягів до того, на що вони були використані суб`єктами;
- суди попередніх інстанцій проігнорували висновки Верховного Суду щодо застосування ч.2 ст.8 Закону 1730, викладені у постанові від 04.05.2023 у справі №914/1940/22; аналогічні висновки містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі №905/2044/19;
- оскільки відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 89 191,000 тис. м. куб у листопаді, грудні 2016 року та квітні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу в порядку ч.2 ст.8 Закону 1730;
- жодна норма чинного законодавства України не надає право ТЕЦ використовувати природний газ безоплатно;
- Законом 1730 відповідачу було надано строк для врегулювання наявної заборгованості за відібраний ним у листопаді - грудні 2016 року та квітні 2017 року природний газ шляхом укладення договору про реструктуризацію, проте такою можливістю він не скористався;