ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 756/833/23
провадження № 51-7043 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_6 .
Короткий зміст прийнятих судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року, якою звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 залишено без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що на час постановлення ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_6 від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку, у цього суду був відсутній вирок Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року, який набрав законної сили 26 жовтня 2022 року, та яким ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, вчиненого упродовж іспитового строку, зокрема, у період з 25 жовтня 2019 року по 22 червня 2020 року.
Звертає увагу, що саме ухвала Оболонського районного суду м. Києва 05 серпня 2020 року позбавила можливості застосувати щодо ОСОБА_6 вимоги ст. 71 КК під час ухвалення вироку Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року.
Однак, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним обставинам, та безпідставно відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У свою чергу, перевіряючи доводи сторони обвинувачення у апеляційному порядку, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про неспроможність доводів прокурора з урахуванням часу, який минув після постановлення ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року, а свого рішення належним чином не мотивував, чим порушив вимоги процесуального законодавства.
У письмових запереченнях захисник ОСОБА_7, вказуючи про безпідставність доводів прокурора, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просили оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у тій частині, у якій їх було оскаржено.
У касаційній скарзі прокурор указує, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, не надав належної оцінки зазначеним прокурором у заяві обставинам та безпідставно відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У свою чергу, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про їхню необґрунтованість.
Наведені доводи прокурора колегія суддів вважає слушними з огляду на таке.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами визначено главою 34 КПК, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Так, відповідно до положень ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.
У подальшому ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року ОСОБА_6 звільнено від покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року у зв`язку із закінченням іспитового строку.
Разом з тим, вироком Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Відповідно до встановлених фактичних обставин за цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим за те, що він у період часу з 25 жовтня 2019 року по 22 червня 2020 року та з 05 серпня 2020 року по 18 серпня 2020 року шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 .
Водночас, у вироку суд дійшов висновку про неможливість визначення ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі вимог ст. 71 КК, оскільки станом на час ухвалення вироку є чинною та не оскаржувалась ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_6 від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року.