ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 679/199/21
провадження № 51-5880км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання прокурора засуджених захисників представника потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в режимі відеоконференції, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в режимі відеоконференції, ОСОБА_10, ОСОБА_11,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Нетішин Хмельницької області,
на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2022 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2023 року,
та засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
та його захисника ОСОБА_10, а також адвоката ОСОБА_11 в інтересах потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2023 року.
Обставини справи
1. Засуджені обвинувачувались у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2. Суд першої інстанції визнав недоведеним це обвинувачення, однак встановив, що за обставин, детально викладених у вироку, 01 червня 2020 року в м. Нетішин Хмельницької області ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_13 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та засудив:
ОСОБА_6 за частиною 1 статті 121 КК до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі частини 5 статті 72 КК зарахував у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22 жовтня 2020 року до 02 червня 2021 року і на підставі статті 75 КК звільнив від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки;
ОСОБА_7 за частиною 2 статті 125 КК до обмеження волі на строк 1 рік, на підставі статті 72 КК зарахував у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22 жовтня 2020 року до 02 червня 2021 року та визнав його таким, що повністю відбув призначене судом покарання.
3. За цивільними позовами потерпілих суд стягнув:
з ОСОБА_6 72 921,93 грн матеріальної та 100 000 грн моральної шкодина користь ОСОБА_12,
з ОСОБА_7 6 435,75 грн матеріальної та 30 000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_13 .
4. Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та своїм вироком засудив:
ОСОБА_7 за частиною 2 статті 121 КК із застосуванням статті 69 КК до позбавлення волі на строк 5 років, за частиною 2 статті 125 КК до 1 року обмеження волі і на підставі частини 1 статті 70 КК визначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
ОСОБА_6 за частиною 2 статті 121 КК із застосуванням статті 69 КК до позбавлення волі на строк 5 років.
5. Також він стягнув з кожного з засуджених на користь потерпілого ОСОБА_12 по 36460,97 грн матеріальної та 75000 грн моральної шкоди та по 65000 грн витрат на правову допомогу, а також стягнув з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_13 130000 грн витрат на правову допомогу.
6. В решті вирок першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги і доводи касаційних скарг
7. Захисник ОСОБА_8, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину.
8. Вона вважає, що суди попередніх інстанцій:
- допустили зміну обвинувачення без попередньої зміни стороною обвинувачення у встановленому порядку, що призвело до неможливості ефективно захищатися;
- безпідставно визнали висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 3676/20-26 від 30 грудня 2020 року неналежним доказом;
- безпідставно не застосували до ОСОБА_6 . статтю 36 КК, оскільки останній діяв у стані необхідної оборони;
- не надали належної оцінки факту перебування потерпілих в стані алкогольного сп`яніння та недостовірності наданої ними інформації;
- виклали викривленні показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та безпідставно відхилили показання свідка ОСОБА_17 .
9. Крім того, суд першої інстанції зазначив у вироку опис тілесних ушкоджень у ОСОБА_12, що не відповідає висновку судово-медичної експертизи, і включив до обвинувачення перелом ноги, який відповідно до висновку експерта відповідає необережному спричиненню ушкодження.
10. Також вона вважає, що суд апеляційної інстанції:
- вийшов за межі розгляду і погіршив становище обвинувачених, оскільки визнав їх дії "нападом", хоча висновок суду першої інстанції про недоведеність обвинувачення за статтею 187 КК не оскаржувався;
- дійшов висновку за попередню змову засуджених, не зазначивши обставин такої змови;
- вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, оскільки відкрита черепно-мозкова травма в обвинувальному акті в вину засудженому не ставилась, що порушило право на захист.
11. Також захисник вважає, що позиція потерпілих в апеляційній інстанції щодо обвинувачення за частиною 2 статті 121 КК не могла бути взята до уваги, оскільки прокурор в цій частині апеляційну скаргу потерпілих не підтримав.
12. Захисник ОСОБА_10 та засуджений ОСОБА_7, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 КПК, просять скасувати оскаржене рішення та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
13. Вони вважають, що апеляційний суд :
- не зазначив дату початку строку відбування покарання засудженими, питання щодо зарахування строку попереднього ув`язнення та запобіжного заходу у вигляді застави;
- не надав оцінку суперечливості показань потерпілого ОСОБА_13 ;
- встановив механізм отримання тілесних ушкоджень потерпілими, що суперечить висновкам експертів;
- не обґрунтував висновок про спільну участь засуджених у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілим;
- обґрунтував вирок рядом доказів, які не досліджував безпосередньо, та позасудовими показаннями свідків;
- вийшов за межі своїх повноважень, змінивши обвинувачення ОСОБА_7 ;
- необґрунтовано стягнув з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_12 матеріальну та моральну шкоду, а також витрати потерпілих на правову допомогу.
14. Крім цього, сторона захисту вважає, що вину засуджених не доведено "поза розумним сумнівом".
15. Представник потерпілих ОСОБА_11, посилаючись на пункти 2 та 3 частини 1 статті 438 КПК, просить:
- скасувати оскаржене рішення в частині застосування статті 69 КК та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років кожному;
- стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_13 витрати на правничу допомогу у розмірі 50000 грн, а з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_12 витрати на правничу допомогу в розмірі по 25000 грн з кожного.
16. Засуджений ОСОБА_7 у письмових запереченнях касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 підтримав в частині скасування вироку суду апеляційної інстанції та заперечив проти задоволення касаційної скарги представника потерпілих.
17. Представник потерпілих у письмових запереченнях просив залишити касаційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_10 без задоволення, а також надав клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, пов`язаних із касаційним розглядом справи:
- з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_12 у розмірі 49000 грн;
- з засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_13 - 49000 грн.
Позиції учасників касаційного розгляду
18. Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, а також засуджений ОСОБА_6 підтримала доводи касаційних скарг.
19. Засуджений ОСОБА_7 підтримав доводи своєї касаційної скарги та касаційної скарги захисника ОСОБА_10 та частково підтримав касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 .
20. Представник потерпілих підтримав доводи своєї касаційної скарги та заперечив проти задоволення касаційних скарг сторони захисту.
21. Прокурор заперечила проти задоволення касаційних скарг і просила залишити оскаржені рішення без зміни.
22. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
23. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені в скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга представника потерпілих ОСОБА_11 не підлягає задоволенню, а касаційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню.
24. Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, тому оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій. За наявності відповідних доводів Суд має перевірити, чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - достатності для висновків суду.[1]
Щодо доведеності вчинення злочину групою осіб
25. Суди першої і апеляційної інстанцій прийшли до протилежних висновків у вирішенні питання: були тілесні ушкодження ОСОБА_12 спричинені спільними діями засуджених, що дає підстави кваліфікувати їх дії за частиною 2 статті 121 КК, або їхні дії складали два відокремлених епізоди, за які кожен із засуджених несе самостійну відповідальність.
26. Суд першої інстанцій дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ушкодження ОСОБА_12 спричинені спільними діями засуджених, і визнав винуватим у їх спричиненні лише ОСОБА_6 . Свій висновок суд обґрунтував, крім іншого, показаннями потерпілого та свідків, які були допитані під час судового розгляду в суді першої інстанції.