,
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 178/50/20
провадження № 51-2713 кмо 23
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_10 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112018040460000231, за обвинуваченням
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року ОСОБА_10 засуджено за ч. 1 ст. 239 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат у провадженні, а також скасовано арешт на майно.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого задоволено частково, вирок місцевого суду змінено в частині призначеного покарання.
ОСОБА_10 засуджено за ч.1 ст. 239 КК України (у редакції 2001 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, з урахуванням вимог ст. 49 цього Кодексу, ОСОБА_10 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_10 з 29 березня 2016 року по жовтень 2019 року, здійснюючи господарську діяльність з переробки молока, на території виробничих приміщень по АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою провадження господарської діяльності, порушив вимоги статей 7, 17, 26, 27, 33 Закону України № 187/98-ВР "Про відходи" від 05 березня 1998 року, ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України від 25 червня 1991 року № 962-ІУ "Про охорону земель", статей 12, 20, 24, 55 Закону України № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього середовища", допустив псування (засмічення) земельної ділянки шляхом зливання стічних вод від переробки молочних продуктів до стічної ями, розташованої безпосередньо за територією виробничих приміщень за вказаною адресою, без відповідних дозволів, які в подальшому потрапляли до ґрунту та здійснювали забруднення земельних ділянок, розташованих за межами вищевказаної території у с. Мирному Криничанського району Дніпропетровської області, поблизу житлових забудов.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_10, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги про те, що дванадцятимісячний строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні закінчився, 05 червня 2019 року, а тому всі слідчі дії, вчинені після цієї дати, у тому числі, повідомлення про підозру, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Крім того, проігнорував, що 29 вересня 2018 року кримінальне провадження постановою слідчого було закрито та це рішення було скасовано заступником керівника місцевої прокуратури 09 липня 2019 року. Вважає рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження незаконним через порушення строків її скасування, тому всі слідчі дії, вчинені після 09 липня 2019 року, теж є недійсними.
Також, на думку засудженого, залишено поза увагою те, що обвинувальний вирок ґрунтується на недопустимих доказах, а саме: висновках експертиз № 004136п/19, № 004139п/19, № 004140п/19 тому, що відсутні ухвали слідчого судді на їх проведення; висновку експертизи № 4468-4471, оскільки під час її проведення експерт не здійснив будь-яких досліджень ґрунтів чи їх вимірювання.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2023 року матеріали провадження за вказаною касаційною скаргою засудженого на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду (далі - об`єднана палата ККС).
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду.
Так, у постановіколегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року (справа № 367/1335/21) міститься висновокпро те, що в разі скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, в порядку ч. 6 ст. 284 КПК України або прокурорами вищого рівня під час реалізації повноважень, передбачених ч. 6 ст. 36 КПК України, постанови про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК України.
Скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, крім випадків скасування цим прокурором постанови про закриття кримінального провадження за скаргами заявника чи потерпілого, а Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК України, позбавляє слідчого за погодженням із прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.
Натомість колегія суддів Другої судової палати в ухвалі про передачу цього провадження на розгляд об`єднаної палати ККС має протилежну позицію та вважає, що застосування в даній справі висновку, викладеного у постанові колегії суддів Третьої судової палати, в частині встановлення умови для неврахування до строку досудового розслідування періоду з моменту прийняття рішення про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, до моменту його скасування прокурором відповідного рівня може призвести до непритягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за вчинений злочин, що, у свою чергу, знівелює позитивний обов`язок Держави у світлі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, який полягає у притягненні до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою ККС.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив залишити без зміни оскаржене рішення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Однією з функцій, а також завданням об`єднаної палати є необхідність сформувати обґрунтовану правову позицію щодо застосування конкретної норми права, яку було неправильно застосовано, і сприяти єдиному та правильному правозастосуванню в судовій практиці. При цьому забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, яка втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК України, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах. Тобто завдання об`єднаної палати - досягти у встановленому законом порядку юридичної визначеності у спірних правовідносинах і запобігти невизначеності в подібних ситуаціях.
У цьому кримінальному провадженні підлягає вирішенню об`єднаною палатою ККС питання: чи підлягає включенню до строку досудового розслідування період з моменту прийняття рішення про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, до моменту його скасування прокурором.
Найперше слід звернути увагу, що на час розгляду цього питання об`єднаною палатою ККС змінилося законодавство. 01 січня 2024 року набув чинності Закон України від 08 грудня 2023 року № 3509-ІХ "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" (далі - Закон № 3509-ІХ), яким внесено зміни до ст. 219 КПК України, нормами якої закріплено порядок обчислення строків досудового розслідування.
Законом № 3509-ІХ установлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру.
Відповідно до цього Закону п. 20-8 розділу XI "Перехідні положення" до КПК України викладено в такій редакції: "Положення частини першої ст. 219 цього Кодексу в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом".
Таким чином, виходячи із вимог ст. 5 КПК України та вищенаведених змін, у кримінальному провадженні, що розглядається, підлягає застосуванню закон, який діяв на момент початку виконання процесуальної дії або прийняття процесуального рішення тому, що досудове слідство та судовий розгляд завершені до набуття чинності вищезгаданим законом.
Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, яка є заключним етапом розслідування, на якому, прокурор, слідчий чи дізнавач, підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.
Фактично, з цього моменту, припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб`єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування.
Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована.
Закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення досудового розслідування зумовлює припинення перебігу строків досудового розслідування.
Закон надає право слідчому, дізнавачу закрити кримінальне провадження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо жодній особі не повідомлялося про підозру. Право закрити кримінальне провадження надано слідчому, дізнавачу й у випадках, передбачених ч. 10 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю.
Згідно з ч. 6 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.