1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024року

м. Київ

справа № 758/11848/20

провадження № 51-5019 км 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020100070002325, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 16 липня 2020 року, у нічний час, разом із ОСОБА_8 побачили по

АДРЕСА_2 ОСОБА_9, котрий розпивав спиртні напої із товаришами, і вирішили до них приєднатись. В подальшому між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та діючи на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, почав завдавати потерпілому численних ударів кулаками по голові.

Після чого ОСОБА_7 пішов у невідомому напрямку та приблизно через п`ятнадцять хвилин повернувся із металевим прутом у руках і продовжив завдавати ОСОБА_9 численних ударів по голові, внаслідок чого спричинив потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість.

В обґрунтування зазначає, що суд при перегляді вироку суду першої інстанції не дав належну оцінку всім даним про особу винного, не навів мотивів на спростування доводів прокурора про м`якість призначеного засудженому покарання внаслідок безпідставного застосування до нього звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Також вказує, що постановою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року було скасовано попередню ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 саме у зв`язку з безпідставним застосуванням судом приписів ст. 75 КК України, що призвело до м`якості призначеного покарання. Однак, у порушення вимог ч. 2 ст. 439 КПК України, апеляційний суд не врахував вказівки суду касаційної інстанції й повторно погодився з місцевим судом про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.

При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції, у порушення положень ст. 419 КПК України, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не навів належних і достатніх мотивів ухваленого рішення, що, на думку прокурора, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Не погоджуючись із касаційною скаргою прокурора, засуджений ОСОБА_7 подав заперечення, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.

Захисник та засуджений ОСОБА_7 просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про винуватістьОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, а також вид та розмір призначеного покарання, у касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведено у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Зі змісту скарги прокурора вбачається, що він вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються порядку відбуванняпризначеного покарання, які пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

З цими доводами Суд не погоджується з огляду на таке.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.


................
Перейти до повного тексту