ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 759/13963/23
провадження № 51-344км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, на вирок Київського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12023105080001369, за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання, які стосуються відшкодування процесуальних витрат, а також речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
Так, у час, у місці та у спосіб, які не встановлено, ОСОБА_7 незаконно придбав фрагмент блістера з двома таблетками білого кольору, що містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон) загальною масою 0,044 г, який зберігав при собі без мети збуту до моменту викриття працівниками поліції 10 липня 2023 рокуо 10:33 поблизу будинку АДРЕСА_2 .
Київський апеляційний суд вироком від 27 листопада 2023 року скасував вирок суду першої інстанції в частині застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК та постановив вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Крім того, вирішив питання, яке стосується початку строку відбування покарання.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить змінити вирок суду апеляційної інстанції та на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Аргументуючи свої вимоги, указує про обґрунтованість звільнення районним судом ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, оскільки суд урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу підзахисного. До того ж зазначає про відповідність рішення суду першої інстанції практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в частині застосування ст. 75 КК, в той же час апеляційний суд не зважив на практику цього суду, а саме щодо наявності пом`якшуючої покарання обставини - щирого каяття.
Крім того, сторона захисту вважає, що Київський апеляційний суд постановив вирок без повного та всебічного дослідження матеріалів провадження, оскільки залишив поза увагою такі обставини: 09 липня 2022 року ОСОБА_7 розпочав курс лікування від наркоманії, має III групу інвалідності, тяжкі захворювання, з 08 лютого 2022 року працює у спортивному клубі, від якого отримав подяку, дотримується порядку та умов перебування на обліку в уповноваженому органі з питань пробації, а також виконує обв`язки, покладені на нього судом.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7, надавши відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 навела аргументи щодо безпідставності касаційної скарги та вважала, що немає підстав для зміни оскаржуваного вироку.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що немає підстав для задоволення поданої скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку за обставин, установлених районним судом, а також правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 309 ККВерховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині захисник не оскаржує.
Частиною 1 ст. 420 КПК установлено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Водночас за приписами ч. 1 ст. 421 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Відповідно до статей 404, 407 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням вимог ст. 409 КПК.
Статтями 50 і 65 КК передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винуватій особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини й захистом інтересів держави та суспільства.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 75 КК (у редакції Закону на час вчинення діяння), якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.