Постанова
Іменем України
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 508/363/21
провадження № 61-5871св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
31 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області.
Позов мотивований тим, що рішенням ХІІІ сесії 21-го скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23 березня 1993 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,21 га для організації селянського (фермерського) господарства. На підставі зазначеного рішення 01 квітня 1993 року він отримав державний акт на право приватної власності на землю, який було зареєстровано в Книзі реєстрації актів на право приватної власності на землю за № 138. У 2020 році земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер і 18 лютого 2020 року відділ
у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області зареєстрував ділянку з кадастровим номером 5123555100:01:001:0351, площею 8,17 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Миколаївська селищна рада
(за межами населеного пункту), форма власності - приватна, документ що посвідчує право, - державний акт на право приватної власності на землю від 01 квітня 1993 року б/н.
Зазначав, що в травні 2021 року як відповідач у цивільній справі
№ 508/178/21 за позовом ОСОБА_2 до нього, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, визнання права приватної власності на земельну ділянку він отримав позовну заяву разом із матеріалами, доданими до неї. З-поміж інших документів було рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради від 23 вересня 1998 року "Про припинення права користування землею головою селянського (фермерського) господарства", яким на підставі статей 27, 29 ЗК України, Миколаївська селищна рада задовольнила прохання голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 і припинила право приватної власності на земельну ділянку площею 8,21 га і право постійного користування земельною ділянкою площею 13,00 га ріллі, наданої йому із земель запасу, розташованих на території Миколаївської селищної ради. Вилучену земельну ділянку площею 21,21 га ріллі перенесено до земель запасу Миколаївської селищної ради.
Позивач вказував, що оскаржуване рішення порушує його права як власника земельної ділянки, а також що воно прийняте з порушенням норм чинного на той момент ЗК України (в редакції 1990 року), оскільки своєї особистої згоди на вилучення у нього земельної ділянки він не надавав.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до суду
з цим позовом зазначав, що він не знав про існування оскаржуваного рішення. Вказував, що з 1993 року постійно і відкрито користується спірною земельною ділянкою, а про існування цього рішення йому стало відомо лише в травні 2021 року, коли він отримав позовну заяву разом із додатками
у справі № 508/178/21 за позовом ОСОБА_2 до нього, третя особа - Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, визнання права приватної власності на земельну ділянку.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області від 23 вересня
1998 року про припинення права приватної власності на земельну ділянку площею 8,21 га і право постійного користування ділянкою площею 13,00 га ріллі, наданих ОСОБА_1 із земель запасу, розташованих на території Миколаївської селищної ради, також просив поновити йому строк на звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 14 липня
2021 року до участі у справі як третю особу залучено ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 27 січня
2022 року ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду з цим позовом. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області від 23 вересня 1998 року "Про припинення право користування землею головою селянського (фермерського) господарства", яким припинено право приватної власності на земельну ділянку площею
8,21 га і право постійного користування землею площею 13,00 га ріллі, надану ОСОБА_1 із земель запасу, розташованих на території Миколаївської селищної ради.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що факт добровільної відмови ОСОБА_1 від земельної ділянки в судовому засіданні не встановлено. Відповідач не надав суду будь-яких підтвердних фактів, які свідчили б про наявність письмової чи усної заяви ОСОБА_1 про припинення права приватної власності і постійного користування спірною земельною ділянкою.
Щодо поновлення строку на звернення до суду з цим позовом суд зазначив, що ОСОБА_1 починаючи з 1993 року постійно і відкрито користується земельною ділянкою, а про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо лише в травні 2021 року, коли він отримав позовну заяву з додатками у справі № 508/178/21. Враховуючи наведене, суд визнав поважними причини пропуску позовної давності у спорі і поновив строк на подання позову за захистом цивільних прав.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 27 січня
2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності факту добровільної відмови ОСОБА_1 від земельної ділянки. Проте апеляційний суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
19 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від
21 березня 2023 року і залишити в силі рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 27 січня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що заяви від сторін і третьої особи про застосування позовної давності не надходило, а тому апеляційний суд
всупереч частині третій статті 267 ЦК України незаконно її застосував. Суд за власною ініціативою не має права застосовувати позовну давність. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у зв?язку з пропуском строку позовної давності, суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги пояснення третьої особи. При цьому відповідач у справі з відповідною заявою не звертався.
Аргументи інших учасників справи
06 червня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Миколаївського районного суду Одеської області.
06 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Рішенням ХІІІ сесії 21-го скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23 березня 1993 року, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,21 га для ведення селянського (фермерського) господарства.
Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю б/н, виданого 01 квітня 1993 року Миколаївською селищною радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 138, на підставі рішення ХІІІ сесії
21-го скликання Миколаївської селищної ради від 23 березня 1993 року
ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею
8,21 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Миколаївської селищної ради народних депутатів. Земельну ділянку передано для організації селянського (фермерського) господарства.
Згідно з копєю витягу з Державного земельного кадастру від 18 лютого
2020 року № НВ-5113785282020 відповідно до розділу "Загальні відомості про земельну ділянку": кадастровий номер земельної ділянки - 5123555100:01:001:0351; місце розташування - Одеська область, Миколаївський район, Миколаївська селищна рада (за межами населеного пункту); цільове призначення - 01.02 для ведення фермерського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення селянського (фермерського) господарства; форма власності - приватна власність; площа земельної ділянки, гектарів - 8,1700; відповідно до розділу "Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки": інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 27 січня
2020 року, ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"; орган, який зареєстрував земельну ділянку, - відділ
у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області; дата державного реєстрації земельної ділянки - 18 лютого 2020 року; відповідно до розділу "Відомості про право власності/право постійного користування": вид права - право власності; прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_1 ; документ, який є підставою для виникнення права, - рішення органу місцевого самоврядування, рішення ХІІІ сесії 21-го скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області від 23 березня 1993 року б/н; документ, що посвідчує
право, - державний акт від 01 квітня 1993 року Б/о.
З копії архівного витягу рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23 вересня 1998 року "Про припинення право користування земельною ділянкою головою селянського (фермерського) господарства" відомо, що, розглянувши заяву голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 про добровільну відмову від земельної ділянки площею 21,21 га ріллі, надані йому для ведення селянського (фермерського) господарства, з них в приватну власність 8,21 га та постійне користування 13,00 га на підставі статей 27, 29 ЗК України, Миколаївська селищна рада вирішила: задовольнити прохання голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 і припинити право приватної власності на земельну ділянку площею 8,21 га і право постійного користування землею площею 13,00 га ріллі, наданої йому із земель запасу, розташованих на території Миколаївської селищної ради (пункт 1 рішення). Вилучену земельну ділянку площею 21,21 га ріллі перенести до земель запасу Миколаївської селищної ради (пункт 2 рішення).
Згідно з копією відповіді відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 20 травня 2021 року
№ 48/113-21, наданої на адвокатський запит ОСОБА_3, відповідно до даних програмного забезпечення Державного земельного кадастру 18 лютого
2020 року відділ у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області зареєстрував земельну ділянку
з кадастровим номером 5123555100:01:001:0351, площею 8,17 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Миколаївська селищна рада (за межами населеного пункту). Земельну ділянку зареєстровано на підставі технічної документації встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Згідно
з наявними у відділі Книгами реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою і других примірників державних актів станом на 21 грудня 2012 року за ОСОБА_1 зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю від 02 квітня 1993 року № 138. Записів про вилучення земельної ділянки в Книзі реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою
і других примірників державних актів немає. Також в державному фонді документації із землеустрою є проект землеустрою "Проект відводу земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств на території Миколаївської селищної ради народних депутатів Миколаївського району Одеської області" відповідно до якого ОСОБА_1 отримав земельну ділянку у власність. Додатково зазначено, що згідно з наявними у відділі відомостями станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_2 зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю від
16 вересня 1999 року № 58, площею 8,21 га.
Згідно з копією архівного витягу з рішення ІІІ сесії ХХІІІ скликання Миколаївської селищної ради народних депутатів від 23 вересня 1998 року "Про заяву гр. ОСОБА_2 про виділення йому земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства" що Миколаївська селищна рада народних депутатів вирішила дати згоду на виділення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 21,21 га ріллі, із них 8,21 га -