ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 161/126/23
провадження № 61-16023св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Луцька міська рада, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє її представник - адвокат Бордюженко Елла Ростиславівна, на постанову Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Луцька міська рада, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія" (далі - ОСББ "Вікторія"), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову посилалася на те, що на підставі рішення Луцької міської ради № 22/53 від 28 березня 2012 року на баланс ОСББ "Вікторія" було передано житловий будинок АДРЕСА_1 .
Ще у квітні 1987 року квартира АДРЕСА_2 у вказаному житловому будинку була надана в користування сім`ї ОСОБА_4 на підставі його трудових відносин з Луцьким ремонтно-будівельному управління облрембудтресту, яке було реформовано у АТ "Волиньрембуд", правонаступником якого є ТзОВ "Мавексрембуд",оскільки ОСОБА_4 працював там муляром 4-го розряду з 03 березня 1986 року по 16 лютого 1995 року.
На даний час у даному житлі зареєстровані позивачка, її донька ОСОБА_5, син ОСОБА_1 та онука ОСОБА_6 .
За час проживання у квартирі відповідач ОСОБА_2 систематично порушував правила співжиття, що унеможливлювало спільне проживання з ними в одному житлі, а застосовані до нього заходи впливу виявилися безрезультатними.
За період з січня по грудень 2019 року відносно нього було зареєстровано 8 повідомлень за фактом вчинення домашнього насильства проти позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2020 року у справі № 161/989/20 стосовно ОСОБА_1 видано обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонено наближатися на відстань ближче п`яти метрів у місці спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_6 ; заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Позивачка також вказувала, що з січня 2020 року відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_3, місце його перебування на даний час не відоме.
При цьому, інші мешканці вказаної квартири дверних замків не змінювали, жодних перешкод у користуванні житловим приміщенням останньому не створювали.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4 .
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
21 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2023 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 , будучи членом сім`ї позивачки ОСОБА_1, не проживає за адресою місця його реєстрації більше шести місяців до дати звернення до суду з позовом, будь-яких його особистих речей у спірній квартирі немає, участі в утриманні спірного житлового приміщення не приймає, його реєстрація у житлі впливає на вартість комунальних послуг, у зв`язку з чим позивачка змушена нести додаткові витрати, що істотно впливає та обмежує реалізацію її права на вільне розпорядження і користування майном.
При цьому суд вважав, що виняткові випадки прояву інтересу ОСОБА_1 до спірної квартири не спростовують той факт, що останній понад шість місяців відсутній без поважних причин за адресою місця своєї реєстрації.
У зв`язку із цим, суд дійшов висновку, що наявні передбачені статтями 71, 72 ЖК України підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування спірним житловим приміщенням.
Оскільки за адресою місця своєї реєстрації відповідач не проживає без поважних причин з моменту закінчення дії обмежувального припису, тому суд вважав, що останнього не можливо визнати таким, що втратив право на користування спірною квартирою саме з підстав, встановлених статтею 116 ЖК України.
Не погодившись із вказаним судовим рішення, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення у справі, яким у позові відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сам факт не проживання відповідача у спірній квартирі більш встановленого законом строку не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до статті 71 ЖК УРСР підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є не проживання нею понад шість місяців в житловому приміщенні саме без поважних причин.
Позивачка належними та допустимими доказами не довела, що відповідач не проживає у спірній квартирі понад шість місяців в житловому приміщенні саме без поважних причин.
При цьому суд зазначив, що іншого житла у ОСОБА_1, яке б належало йому на праві власності, не має, на даний час він орендує житло.
ОСОБА_1 послідовно вказував про своє бажання проживати за місцем реєстрації.
Так, подання ним заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, відсутність іншого житла свідчать про не втрату відповідачем інтересу до спірної квартири, право на яку разом з членами його сім`ї він набув у передбаченому законом порядку.
При цьому апеляційний суд вказав, що факт несплати ОСОБА_1 комунальних послуг за вищевказану квартиру сам по собі не може свідчити про втрату відповідачем інтересу до даного житла, а позивачка не позбавлена права звернутися до нього з відповідними вимогами щодо стягнення частини витрат на утримання спірного майна, сплату комунальних послуг тощо.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірною квартирою на підставі статті 116 ЖК України, учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржено та в цій частині не переглядалось.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
06 листопада 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бордюженко Е. Р. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
22 грудня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
11 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Згідно з довідкою № 16 від 09 грудня 2008 року, виданої ТзОВ "Мавексрембуд", житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, належало на правах гуртожитку для малосімейних Луцькому ремонтно-будівельному управлінню облрембудтресту, яке пізніше було реформоване у АТ "Волиньрембуд". Житло у гуртожитку було надано сім`ї ОСОБА_4 у квітні 1987 року, на підставі його перебування у трудових відносинах з Луцьким ремонтно-будівельному управління облрембудтресту, так як він працював муляром 4-го розряду з 03 березня 1986 року по 16 лютого 1995 року. Після передачі гуртожитку іншому власнику копії ордерів були передані останньому. ТзОВ "Мавексрембуд" є правонаступником Луцького ремонтно-будівельного управління облрембудтресту з усіма його обов`язками та правами.
На підставі рішення Луцької міської ради "Про передачу житлового будинку АДРЕСА_1 на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія"" від 28 березня 2012 року № 22/53 житловий будинок АДРЕСА_1 було передано на баланс ОСББ "Вікторія".
Як вбачається із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 21 грудня 2020 року ОСББ "Вікторія", за адресою: АДРЕСА_3, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 .
За змістом довідки Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 21 грудня 2020 року № 46865/58/04-20 відповідач ОСОБА_2 з січня 2020 року за адресою місця реєстрації не проживає.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2020 року у справі № 161/989/20 стосовно ОСОБА_1 видано обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонено наближатися на відстань ближче п`яти метрів у місці спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_6 ; заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.