ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 199/3815/23
провадження № 61-712св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просила стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) на її користь суму матеріальних збитків в розмірі 1 586 629 грн, а також 3 000 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням посадової особи органу державної влади.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є інженером-землевпорядником, мала відповідний кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 03 січня 2013 року № 000516.
За результатами розгляду скарги гр. ОСОБА_2 . Кваліфікаційною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 від 29 липня 2021 року, щодо звернення з поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката від 03 січня 2013 року № 000516 інженера-землевпорядника ОСОБА_1, а 06 серпня 2021 року Кваліфікаційною комісією винесено подання № 21/42 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, зокрема ОСОБА_1, та направлено до Держгеокадастру для прийняття відповідного рішення.
Держгеокадастром 13 серпня 2021 року на підставі подання Кваліфікаційної комісії прийнято наказ № 392 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", яким анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 січня 2013 року № 000516.
Зазначає, що внаслідок анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника вона фактично була позбавлена роботи, доходів для існування її сім`ї, була принижена її честь, гідність та ділова репутація, був повністю зруйнований її бізнес.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року та постановою Верховного Суду від 16 березня 2023 року (справа № 160/18668/21), за її позовом визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру № 392 від 13 серпня 2021 року "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" у частині, що стосується сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (сертифікат інженера-землевпорядника № 000516 від 03 січня 2013 року).
З моменту анулювання кваліфікаційного сертифікату до моменту відновлення сертифікату інженера-землевпорядника вона була позбавлена заробітку в розмірі 1 580 629,00 грн. До матеріальних збитків додається 6 000,00 грн за договором про надання правничої допомоги.
Вказаними діями відповідача їй також була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 3 000 000,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила позов задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Держгеокадастру про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом як фізична особа, проте має на меті захист своїх прав та інтересів як фізичної особи-підприємця.
Зважаючи на характер правовідносин у справі, правовий статус суб`єкта звернення, суд дійшов висновку, що даний спір має розглядатися у порядку господарського судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від19 грудня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року скасовано, справу направлено до Солом`янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в позовній заяві ОСОБА_1 вказує себе не суб`єктом підприємницької діяльності, а фізичною особою, а тому спір за своїм суб`єктним складом та з урахуванням предмета позову належить до цивільної юрисдикції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12 січня 2024 року Держгеокадастр через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
19 лютого 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
Судом встановлено, що відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 2 від 03 січня 2013 року ОСОБА_1 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000516.
ОСОБА_1 з 15 червня 2015 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, видами її діяльності за КВЕД є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний), 69.10 Діяльність у сфері права.
Держгеокадастром 13 серпня 2021 року на підставі подання Кваліфікаційної комісії прийнято наказ № 392 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", яким анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 січня 2013 року № 000516.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року та постановою Верховного Суду від 16 березня 2023 року (справа № 160/18668/21), за позовом ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру № 392 від 13 серпня 2021 року "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" у частині, що стосується сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (сертифікат інженера-землевпорядника № 000516 від 03 січня 2013 року).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.