ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 127/28981/23
провадження № 61-1050св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє його представник - адвокат Сільченко Олександр Васильович, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2024 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області), Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - ГУ ДКСУ у Вінницькій області) та просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що постановою серії БАБ № 139972 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340,00 грн. Постанова була оскаржена до суду. Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2023 року (справа № 148/475/23) постанова була скасована, адміністративна справа закрита.
Позивач вважає, що зазначеними протиправними діями позивачу завдано моральної шкоди, яку просив відшкодувати на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, в інтересах якого діє його представник - адвокат Сільченко О. В., оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Сільченком О. В., на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що отримавши 14 грудня 2023 року копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1, який діє через свого представника - адвоката Сільченка О. В., мав усунути недоліки апеляційної скарги з урахуванням положень статей 123, 124 ЦПК України до 25 грудня 2023 року, однак станом на 08 січня 2024 року вимоги вказаної ухвали апеляційного суду ним не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, заяв чи клопотань про неможливість виконати вимоги ухвали апеляційного суду у встановлений судом строк від нього не надходило, а тому суд зазначив, що апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала, відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12 січня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сільченка О. В. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до Вінницького апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постановлена ухвала з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 березня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.