ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 750/9745/21
провадження № 61-15373св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Родіон Олександрович, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко Олександр Анатолійович, на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 травня 2023 року у складі судді Маринченко О. А., присяжних Ващенко Т. М., Голуб Н. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року у складі колегії суддів Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2021 року ОСОБА_1, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Р. О., ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулася до суду із заявою про оголошення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлою.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1 .
Деснянський районний суд міста Чернігова рішенням від 22 вересня
2004 року у справі № 2-6918/04 заяву ОСОБА_5 задовольнив. Визнав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку села Купорань Леовського району Республіки Молдова, безвісно відсутньою.
15 квітня 2005 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірваний на підставі пункту 1 частини першої статті 107 СК України
(у редакції, що діяла на момент розірвання шлюбу).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка Р. О. для прийняття спадщини після смерті батька. Також з відповідними заявами щодо спадщини до нотаріуса звернулися мати померлого ОСОБА_2 та друга дружина ОСОБА_3 .
Заявник також зазначала, що у 2002 році її мати поїхала працювати до російської федерації (далі - рф). 10 жовтня 2002 року ОСОБА_4 надіслала телеграму на адресу місця проживання у місті Чернігові, в якій зазначила, що приїде в листопаді 2002 року, проте цього не відбулося. З часу визнання матері заявниці безвісно відсутньою вона жодного разу не дала про себе знати. З метою отримання інформації про її місцезнаходження заявниця та її батько зверталися до правоохоронних органів і засобів масової інформації. До цього часу відомості про місцезнаходження ОСОБА_4 відсутні.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд оголосити померлою її матір ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку села Купорань Леовського району Республіки Молдова.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Деснянський районний суд міста Чернігова рішенням від 04 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою задовольнив.
Оголосив ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку села Купорань Леовського району Республіки Молдова, померлою.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,
ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Чернігівський апеляційний суд постановою від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 травня 2023 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що обставини, з якими закон пов`язує оголошення фізичної особи померлою, суди встановили. Відсутність ОСОБА_4 за місцем постійного проживання у сукупності з даними про те, що вона не отримувала будь-яких доходів, у тому числі й належних їй пенсійних виплат, не мала закордонного паспорту та не перебувала на обліку у в органах Пенсійного фонду України, а також заходами розшуку встановити місце її перебування не виявилось можливим, достовірних доказів про те, що вона є живою немає, щодо неї відсутня будь-яка інформація протягом останніх 20 років, є достатніми підставами для оголошення її померлою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року, ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко О. А., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року
у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18) та від 07 липня
2021 року у справі № 390/1443/19-ц (провадження № 61-6659св21).
Касаційна скарга мотивована тим, що заявниця не надала належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_4 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Також посилається на те, що справи з іноземним елементом не підсудні судам України у відповідності до статей 1, 2, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Доводи інших учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи з Деснянського районного суду міста Чернігова.
У грудні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 14 березня 2023 року призначив справу до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 6-9, т. 1).
Шлюб між батьками заявниці зареєстрований 16 жовтня 1993 року та розірваний 15 квітня 2005 року (а. с. 10, 11, т. 1).
На підставі договору купівлі-продажу від 28 травня 1996 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 216-217, т. 1).
Відповідно до копії довідки від 11 серпня 2004 року ОСОБА_5 звертався із заявою до Чернігівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з приводу розшуку своєї дружини ОСОБА_4, 1971 року народження, яка з жовтня 2002 року не надавала про себе жодних відомостей (а. с. 18, т. 1).
Деснянський районний суд міста Чернігова рішенням від 22 вересня 2004 року у справі № 2-6918/04 заяву ОСОБА_5 задовольнив. Визнав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку села Купорань Леовського району Республіки Молдова, безвісно відсутньою. Суд у цій справі установив, що 23 червня 2002 року ОСОБА_4 поїхала до рф на заробітки і з жовтня 2002 року немає ніяких відомостей про місце її перебування. Засобами розшуку встановити місце її знаходження не видалось можливим (а. с. 5, т. 1).
10 жовтня 2002 року (востаннє) ОСОБА_4 з міста москви надіслала телеграму батькові заявниці, в якій повідомила, що приїде в листопаді 2002 року (а. с. 19, т. 1).
Останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 була адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою/знятою з реєстрації не значиться (а. с. 40, т. 1).
Згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08 вересня 2021 року
№ 91-35044/0/15-21 (а. с. 41, т. 1) та від 27 січня 2023 року № 91-3461/18/23
(а. с. 183, т. 1) відомостей про перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 27 січня 2018 року до 27 січня 2023 року не виявлено (інформація зберігається протягом 5 років).
Відповідно до даних Чернігівського міського центру зайнятості від 10 вересня 2021 року № 02/3312 (а. с. 43, т. 1) та Чернігівської філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 27 січня 2023 року № 16.2/192 (а. с. 185, т. 1) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку як безробітна не перебуває.
Згідно з інформацією Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області Державної податкової служби України від 27 лютого 2023 року № 913/5/25-01-12-02-11 за серією та номером паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку як фізична особа-підприємець відсутня (а. с. 211-212, т. 1).
Відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 13 вересня 2021 року № 3535/5/25-01-12-01-06 та від 07 квітня 2023 року № 1578/5/25-01-12-01-08 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 січня 2000 року до 22 листопада 2007 року перебувала на обліку як фізична особа-підприємець, проте знята з обліку
22 листопада 2007 року на підставі рішення суду про визнання банкрутом
від 30 листопада 2006 року № 4/234Б (а. с. 60, 250 на звороті, т. 1).
Згідно з матеріалами справи № 4/234Б про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, наданих Господарським судом Чернігівської області, Державна податкова інспекція в місті Чернігові подала заяву про визнання цього боржника банкрутом, оскільки остання не здійснює підприємницької діяльності та не сплачує заборгованість перед Державною податковою інспекцією. Розмір узгоджених вимог до боржника становить 600,63 грн станом на 26 травня 2006 року. Боржник не звітує до Державної податкової інспекції з ІІ кварталу 2003 року.
Відповідно до відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 14 вересня 2021 року № 2500-0304-7/46641
та від 06 лютого 2023 року № 2500-0802-7/7615 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку як отримувач пенсії не перебуває
(а. с. 66, 192, т. 1).
Згідно з інформацією Відділу державної реєстрації актів цивільного стану
у місті Чернігові від 11 вересня 2021 року (а. с. 64, т. 1) та від 28 січня
2023 року (а. с. 189, т. 1) актовий запис про смерть щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по відділу відсутній. Перевірку наявності актового запису про смерть проведено по місту Чернігову.
Відповідно до відомостей Головного управління Національної поліції
в Чернігівській області від 31 січня 2023 року № 185/124/05/26-2023
та від 28 лютого 2023 року № 358/124/05/26-2023 ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, за обліками оперативно-довідкових картотек Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України не значиться,
в розшуку не перебуває (а. с. 187, т. 1).
За даними Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 08 лютого 2023 року № 370/124/08/01-2023 в обліках Головного управління Національної поліції в Чернігівські області відсутня інформація про розшук ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в державному або в міжнародному розшуку остання не перебуває (а. с. 191, т. 1).
Під час виконання на території Республіки Молдова судового доручення про надання правової допомоги було встановлено, що в Державному реєстрі населення немає інформації щодо громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі ОСОБА_4 не зареєстрована за адресою місця проживання/тимчасової реєстрації на території Республіки Молдова. Крім того, згідно з даними про перетин державного кордону через пункти пропуску, контрольовані офіційною владою Республіки Молдова, у період з 06 квітня 2017 року до 06 квітня 2022 року ОСОБА_4 не відмітила жодного перетину (а. с. 144-145, т. 1).
Сукупність перелічених доказів підтверджує відсутність відомостей про перебування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в місці її постійного проживання ( АДРЕСА_1 ) понад три роки. Остання не давала про себе знати ні засобами поштового зв`язку, ні телефонного, ні будь-якого іншого. Вказане не заперечується учасниками справи.
Доказів і даних про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є живою, матеріали справи не містять.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Підставою для звернення з вказаною заявою є оформлення спадщини. Батько заявниці помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а мати, якій за законом належить частка в спільному майні, у зв`язку з відсутністю тривалий час відомостей про її місце перебування, не може реалізувати свої права на нього і отримати у нотаріуса відповідне свідоцтво, а також те, що в інший спосіб оформити право матері заявниці на частку в спільному майні неможливо.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.