1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 600/2634/20-а

адміністративне провадження № К/990/28277/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року (суддя Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2023 року (головуючий суддя Драчук Т.О., судді: Смілянець Е.С., Полотнянко Ю.П.) у справі №600/2634/20-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Чернівецькій області № 571/фп "Про проведення фактичної перевірки" від 1 грудня 2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в наказі відсутні підстави для проведення фактичної перевірки, що суперечить вимогам п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Також вважає, що всупереч мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, установленого пунктом 52-2 розділу ХХ ПК України, посадові особи відповідача провели перевірку фактичну перевірку. Позивач, посилаючись на зазначену відповідачем підставу для проведення фактичної перевірки на наявність інформації щодо невірного програмування РРО, зазначила, що питання попереднього програмування не стосується здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу тютюнових виробів, а стосується правильності застосування РРО.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2023 року позов задоволено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 1 грудня 2020 року прийнято наказ №571/фп "Про проведення фактичної перевірки" суб`єкта господарювання: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в магазині "Сім маркет" за адресою: АДРЕСА_1 за період фінансово-господарської діяльності з 4 вересня 2019 року по 10 грудня 2020 року, з 1 грудня 2020 року тривалістю 10 діб.

Згідно вказаного наказу перевірку призначено з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.20, 20.1.12, 20.1.13, 20.1.14, 20.1.15 пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту наказу перевірку в магазині "Сім маркет" проведено з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні".

На підставі вказаного наказу, відповідачем видано направлення на перевірку від 1 грудня 2020 року №109 та №110.

Позивач від підпису зазначених направлень відмовилась, про що 3 грудня 2020 року відповідачем складено акт про відмову від підпису у направленні про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Позивачем не допущено працівників Головного управління ДПС у Чернівецькій області до проведення фактичної перевірки, згідно наказу від 01.12.2020 №571/фп, оскільки, на думку позивача, такий не відповідає вимогам податкового законодавства.

У зв`язку із цим, відповідачем складено акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 3 грудня 2020 року за №21/24-13-00-04.

Від підписання та отримання зазначеного акту позивач відмовилась, про що відповідачем складено акт про відмову в підписанні та отриманні акта недопуску до проведення фактичної перевірки від 3 грудня 2020 року №23/24-13-09-04.

Не погоджуючись з наказом від 1 грудня 2020 року №571/фп "Про проведення фактичної перевірки", позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що єдиною підставою проведення спірної перевірки була норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Зі змісту оскаржуваного наказу №571/фп від 1 грудня 2020 року вбачається, що перевірку призначено з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, однак спірний наказ не містив посилань на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суди зазначили, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби, не вводився відносно фактичних перевірок щодо обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Здійснюючи висновок щодо відсутності підстав для проведення перевірки, суди вказали, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями податковий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена. Відтак, суди дійшли висновку, що предмет фактичної перевірки обов`язково має відповідати тим підставам, наявність яких зумовила призначення податковим органом такої перевірки.

Не погодившись із судовими рішеннями, Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове про відмову в позові.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Спірним питанням у цій справі, яке складає межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є перевірка правильності висновків судів про дотримання податковим органом процедури проведення фактичної перевірки в аспекті достатності відображення в наказі підстав для її проведення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.3 - письмове звернення покупця (споживача); 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства.

У постановах від 5 квітня 2023 року (справа № 200/1354/21-а), від 11 січня 2023 року (справа №160/2357/21), від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 5 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16), від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.


................
Перейти до повного тексту