ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 760/6513/17
провадження № 51-5496 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Донецька, яка проживає за
адресою: АДРЕСА_1,
звільненої від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі ч. 1 ст. 49 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Солом`янський районний суд м. Києва вироком від 12 грудня 2019 року визнав ОСОБА_7 невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК та виправдав.
Київський апеляційний суд ухвалою від 17 липня 2023 року вирок суду першої інстанції скасував, звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК, та закрив стосовно неї кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалась у тому, що 06 грудня 2016 року приблизно о 14:30 вона, знаходячись у приміщенні зали другого поверху терміналу "А" міжнародного аеропорту " Жуляни", що за адресою: вул. Медова, 2 в м. Києві, таємно викрала жіночу норкову шубу "Ballebay" та шапку "Ultra Leks", заподіявши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 30 238,40 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погодившись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції:
- безпідставно звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК на підставі ст. 49 КК, оскільки обвинувачена під час повторного апеляційного провадження ухилилась від явки до суду;
- не перевірив, чи не вчинила ОСОБА_7 нового злочину до закінчення строків, зазначених у частинах 1, 2 ст. 49 КК;
- не роз`яснив безпосередньо обвинуваченій суті та наслідків звільнення її від кримінальної відповідальності за строками давності;
- не з`ясував думку потерпілої щодо можливості звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності;
- залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони обвинувачення, не перевірив належним чином її доводів та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК;
- скасовуючи виправдувальний вирок та ухвалюючи нереабілітуюче рішення, не дослідив безпосередньо доказів у кримінальному провадженні, надавши їм іншої оцінки, ніж суд першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без зміни.
ОСОБА_7 надіслала клопотання про здійснення касаційного провадження за її відсутності, просила залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У поданій касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, покликається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального законів з огляду на таке.
Доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про застосування судом апеляційної інстанції закону, який не підлягав застосуванню - ч. 1 ст. 49 КК, та безпідставно звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 49 КК визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;