ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 761/4606/20
провадження № 61-20452св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Яким`як Олег Володимирович, на постанову Київського апеляційного суду
від 17 листопада 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Таргоній Д. О.,
Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказувала, що 9 травня 2014 року вона уклала з Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "Старокиївський банк" договір банківського вкладу № 8102, відповідно до якого відкрито банківський рахунок
клієнта № НОМЕР_1 у доларах США. Згідно з умовами договору у період
з 19 травня 2014 року до 3 червня 2014 року позивачем внесені на поточний
рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 15 304 доларів США.
Рішенням Національного банку України (далі - НБУ) від 17 червня 2014 року
ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних; 18 червня 2014 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ "Старокиївський банк" з 25 вересня 2014 року до 4 листопада 2014 року включно зможуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ "Банк "Київська Русь"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Вказувала, що вона звернулась до ПАТ "Банк "Київська Русь" за виплатою відшкодування, однак гарантовану суму відшкодування не отримала у зв`язку з невключенням її до загального реєстру вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у страві № 826/3369/15 зобов`язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію
ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Л. О. надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно з договором банківського рахунку № 8102 від 19 травня
2014 року в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого
2017 року у справі № 752/3185/17 накладено арешту на банківський рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Старокиївський Банк". Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 та скасовано арешт майна.
13 листопада 2019 року позивач звернулась до Фонду із заявою про відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Старокиївський банк". У відповідь на яку Фонд повідомив про завершення процедури виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Старокиївський банк".
4 грудня 2019 року позивач звернулась до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування, додавши усі необхідні документи, однак у відповідь
отримала повідомлення про припинення повноважень Фонду як ліквідатора
ПАТ "Старокиївський банк" у зв`язку з ліквідацією банку.
Позивач вважає порушеними її права у зв`язку з невиконанням відповідачем рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та невиплаті їй гарантованого відшкодування.
Уточнивши позовні вимоги просила стягнути з Фонду 200 000 грн у відшкодування майнової шкоди та 10 000 - на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року, ухваленим у складі судді Саадулаєва А. І., позов задоволено частково. Стягнено з Фонду на користь ОСОБА_1 200 000 грн на відшкодування майнової шкоди. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав доведеним розмір майнової шкоди, який випливає з розміру невиплаченого гарантованого відшкодування. Також місцевий суд зазначив, що майнова шкода завдана позивачу внаслідок бездіяльності уповноваженої особи Фонду, яким з 2014 року не виконано зобов`язання з виплати позивачу гарантованого відшкодування коштів, розміщених на її рахунках в банку.
Суд першої інстанції зазначив, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки вимоги позивача спрямовані на відшкодування майнової шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року задоволено апеляційну скаргу представника Фонду - адвоката Цуканової С. Г. Скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду про відшкодування майнової та моральної шкоди. Роз`яснено, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що спір у даній справі пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яким`як О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 8 вересня 2021 року у справі № 761/13041/20 (провадження № 61-2980св21) та від 21 вересня 2021 року у справі № 761/13038/20 (провадження № 61-3488св21).
Необхідність відступлення від вказаних висновків Верховного Суду заявник обґрунтовує тим, що у зв`язку з бездіяльністю уповноваженої особи Фонду, яка полягала у невиконанні рішення суду, та подальшою ліквідацією банку позивач втратила право вимоги гарантованої суми відшкодування за вкладом, тому вправі вимагати відшкодування завданої їй невиконанням рішення суду майнової шкоди.
Позиція інших учасників справи
У червні 2022 року представник Фонду - адвокат Цуканова С. Г. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який не підлягає врахуванню під час касаційного перегляду справи, оскільки в порушення частини п`ятої статті 178 ЦПК України до відзиву не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження
у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 8 вересня 2021 року
у справі № 761/13041/20 (провадження № 61-2980св21) та від 29 вересня 2021 року у справі № 761/13038/20 (провадження № 61-3488ск21) (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 травня 2014 року
ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № 8102, відповідно до умов якого позивачу відкрито банківський
рахунок № НОМЕР_1 у доларах США. Згідно з умовами договору у період
з 19 травня 2014 року до 3 червня 2014 року позивач внесла на поточний
рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 15 304 доларів США.
З виписки відділення № 1 ПАТ "Старокиївський банк" суди попередніх інстанцій встановили, що надходження грошових коштів на вказаний рахунок здійснювались наступним чином: 19 травня 2014 року позивачем внесено кошти
у розмірі 1 275 доларів США; 20 травня 2014 року - 1 275 доларів США; 21 травня
2014 року - 1 275 доларів США; 22 травня 2014 року - 1 275 доларів США; 23 травня 2014 року - 1 275 доларів США; 26 травня 2014 року - 1 286 доларів США; 27 травня 2014 року - 1 276 доларів США; 28 травня 2014 року - 1 280 доларів США; 29 травня 2014 року - 1 274 доларів США; 30 травня 2014 року - 1 273 доларів США; 2 червня 2014 року - 1 273 доларів США; 3 червня 2014 року - 1 267 доларів США.
Постановою Правління НБУ від 6 травня 2014 року № 276/БТ
ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії проблемних строком
на 180 днів.
17 червня 2014 року постановою Правління НБУ № 365 віднесено ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних.
Цього ж дня Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 50, яким розпочато з 18 червня 2014 року процедуру виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; вирішено тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 18 червня 2014 року до 18 вересня 2014 року включно; призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію.
24 червня 2014 року уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію банку прийнято наказ № 23 "Про перевірку договорів".
Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію
ПАТ "Старокиївський банк" з 18 вересня 2014 року.
На виконання даної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2014 року № 92 "Про початок процедури ліквідації
ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку". Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації зазначеного банку
з 18 вересня 2014 року та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Пантіну Л. О. строком на один рік з 18 вересня 2014 року до 18 вересня 2015 року включно.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ "Старокиївський банк" з 25 вересня 2014 року до
4 листопада 2014 року включно зможуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Банк "Київська Русь"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Суди встановили, що позивач зверталась до Фонду та Уповноваженої особи із заявами про надання інформації стосовно отримання коштів з банківського рахунку № НОМЕР_3, відкритого згідно з договором від 19 травня 2014 року, та включення її до переліку (реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, і виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом.
Зі змісту довідки № 1080/07-02 від 28 листопада 2014 року суди встановили, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" повідомила позивача про залишок коштів, які обліковуються як заборгованість банка перед нею, у розмірі 205 456,57 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня
2019 року у справі № 826/3369/15 зобов`язано уповноважену особу Фонду
ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Л. О. надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно з договором банківського рахунку № 8102 від 19 травня
2014 року в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і додержання норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Верховний Суд керується тим, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.
Предметом позову у цій справі є відшкодування виплат гарантованого відшкодування та моральної шкоди.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.