ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/592/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 27.03.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023(в частині визнаних вимог кредитора ОСОБА_1 )
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024
у справі №918/592/23
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.07.2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризацію боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_2 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1856 від 06.02.2018 р.), тощо.
2. Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 було здійснено 14.07.2023 р. за номером 70993, тобто, строк, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України, на пред`явлення грошових вимог закінчується 14.08.2023 року.
3. До Господарського суду Рівненської області звернувся із заявою ОСОБА_1 про визнання його кредитором боржника.
3.1. Заява мотивована тим, що 03.02.2014 року ОСОБА_1 було позичено ОСОБА_2 кошти в сумі 50 000 дол. США на підтвердження чого останнім надано розписку. Відповідно до розписки, ОСОБА_2 зобов`язувався повернути позичені кошти в сумі 50 000 дол. США до 31.01.2021 року, однак, вказаний обов`язок зі сторони боржника виконано не було, отримані кошти згідно до розписки не було повернуто у визначений розпискою строк. 18.03.2023 року, боржником було здійснено часткове погашення свого боргу, що зафіксовано в розписці. Погашення відбулось шляхом передачі у власність транспортного засобу - Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, який по домовленості оцінено в 4 500,00 дол. США. Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі заборгованість по наведеній розписці становить 45 500,00 дол. США., що станом на 07.08.2023 року еквівалентно гривні України за курсом НБУ сумі в розмірі 1 663 871,30 грн.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023, яку залишено без змін Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024, окрім іншого, визнано вимоги кредитора ОСОБА_1 до боржника - ОСОБА_2 з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 1 663 871,30 грн (один мільйон шістсот шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят одну гривню 30 копійок) - друга черга реєстру вимог кредиторів; 5 368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) судового збору - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
4.1. Судові рішення у оскаржуваній частині обґрунтовані тим, що факт передачі коштів за розпискою від 03.02.2014 суди визнали підтвердженим. Суди дійшли висновку про реальність вчиненого між кредитором та боржником правочину позики, оформленого у вигляді розписки, відсутності факту повного погашення позики, а тому задовольнили заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника - ОСОБА_2 на суму 1 663 871,30 грн та 5 368,00 грн - судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Укрсиббанк" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023 (в частині визнаних вимог кредитора ОСОБА_1 ) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі №918/592/23, а справу №918/592/23 направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
5.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20, від 01.03.2023 у справі №902/221/22, від 26.04.2022 у справі №753/1349/20, від 17.08.2023 у справі № 911/1856/21, від 17.08.2023 у справі №911/1856/21, від 14.09.2023 у справі № 922/2884/21 (922/157/22), від 24.01.2024 у справі № 921/333/22.
Також, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на п. 4 ч. 2 ст. 287, п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (судами порушені норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме - суди не звернули увагу на позиції Верховного Суду про те, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, дослідити фінансову спроможність кредитора щодо надання позики боржнику, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
6. Відзиву не надано
Провадження у Верховному Суді
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №918/592/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024.
8. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк", яка подана на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023 (в частині визнаних вимог кредитора ОСОБА_1 ) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі №918/592/23.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк" у справі №918/592/23 на 27 березня 2024 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Заслухавши суддю-доповідача, арбітражного керуючого Мельника А.І., дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала попереднього засідання місцевого господарського суду в частині задоволення заяви про визнання грошових вимог кредитора ОСОБА_1 до боржника та прийнята за результатом її апеляційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції.
12. Відтак предметом судового розгляду є питання правомірності задоволення заяви конкурсного кредитора-фізичної особи про визнання грошових вимог до боржника у справі про неплатоспроможність останнього.
13. За частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
14. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
15. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитором, серед іншого, є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
16. Відповідно до частини першої статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
17. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
18. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 КУзПБ).
19. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 КУзПБ).
20. Приписами частини першої статті 46 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
21. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
22. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, у тому числі у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
23. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії слід враховувати таке:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);