ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 903/6/21 (903/610/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Мірчука В.В.,
ОСОБА_1 - Андріяш Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за вх. № 248/2024
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023
у складі колегії суддів: Гудак А.В. (головуюча), Олексюк Г.Є., Філіпової Т.Л.
на рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2023
у складі судді Дем`як В.М.
у справі № 903/6/21 (903/610/22)
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до відповідача 1: ОСОБА_1,
відповідача 2: ОСОБА_2,
про визнання недійсними договорів дарування
в межах справи № 903/6/21
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
На розгляд суду поставлено питання про визнання недійсними договорів дарування, укладених боржником до встановлення факту неплатоспроможності фізичної особи та під час існування заборгованості за кредитними договорами, і відповідно застосування до спірних правовідносин положень законодавства про позовну давність.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
1. 14.06.2007 між AT "Укрексімбанк" і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 86707С12 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 548 000 швейцарських франків з кінцевою датою погашення 12.06.2014. Позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту (т. 1, а.с. 10-15).
2. Сторонами неодноразово укладалися договори про внесення змін до основного кредитного договору, яким сторони узгоджували графік погашення кредиту, вартість кредиту та реальну процентну ставку. Зокрема, договором про внесення змін від 13.08.2010 сторони погодили термін погашення основного боргу у липні 2010 року до 16 серпня 2010 року, а також зобов`язання позичальника сплачувати відсотки за договором та тіло кредиту протягом липня-серпня 2010 року у загальній сумі не менше 70 тис. грн екв., а протягом вересня 2010-січня 2011 року у загальній сумі не менше 80 тис. грн екв. (т. 1, а.с. 16-32).
3. 27.12.2007 між AT "Укрексімбанк" і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 86707С51 зі змінами та доповненнями, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 330 000 євро з кінцевою датою погашення 26.12.2014. Позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки (т. 1, а.с. 33-38).
4. Сторонами неодноразово укладалися договори про внесення змін до основного кредитного договору, яким сторони узгоджували графік погашення кредиту, вартість кредиту та реальну процентну ставку. Зокрема, договором про внесення змін від 13.08.2010 сторони погодили термін погашення основного боргу у липні 2010 року до 16 серпня 2010 року, а також зобов`язання позичальника сплачувати відсотки за договором та тіло кредиту протягом липня-серпня 2010 року у загальній сумі не менше 70 тис. грн екв., а протягом вересня 2010 року-січня 2011 року у загальній сумі не менше 80 тис. грн екв. (т. 1, а.с. 40-52).
5. Відповідно до пунктів 2.8.1 кредитних договорів забезпеченням зобов`язань позичальника за цими договорами є іпотека нерухомого майна.
6. Із метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитними договорами № 86707С12 та № 86707С51 майновим поручителем виступило ТОВ "Норт-експорт", з яким було укладено іпотечний договір № 86707Z60, посвідчений 27.12.2007 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Котенко Л.О.
7. Згідно з іпотечним договором іпотекодавець передав нерухоме майно, що належить йому на праві власності, а саме: цех по виробництву м`якої набивної іграшки (приміщення № 1-2 та з № 2-1 по 2-21) (літер Л) загальною площею 771,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; адміністративний будинок Х-2 площею 257,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; адміністративний будинок з допоміжними приміщеннями Ч-2 площею 137,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлю офісно-виставкового залу із складськими приміщеннями 1-1 площею 1 326,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлю офісно-складських приміщень У-1 площею 461,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1,0738 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
8. Вартість предмету іпотеки визначена сторонами у розмірі 7 728 500 грн (п. 1.3.6 іпотечного договору від 27.12.2007 № 86707Z60).
9. 13.08.2010 між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено два нотаріально посвідчені договори дарування, відповідно до яких дарувальник безоплатно передала у власність своєму синові, обдаровуваному, а обдаровуваний прийняв як дар:
- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (договір зареєстровано в реєстрі за № 1730);
- земельну ділянку загальною площею 0,28 га, яка складається з земельної ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 0722883400:01:001:3243 та земельної ділянки загальною площею 0,03 га, кадастровий номер 0722883400:01:001:3244, що знаходяться на території села Липини Луцького району Волинської області (договір зареєстровано в реєстрі за № 1733) (т. 1, а.с. 108, 123).
10. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.01.2021, зокрема, відкрито провадження у справі № 903/6/21 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.
11. 22.01.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (номер публікації 65796).
12. 02.03.2021 ухвалою Господарського суду Волинської області заяву АТ "Укрексімбанк" від 16.02.2021 № 0860300/5548-21 про грошові вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано вимоги Акціонерного товариства "Укрексімбанк" до ОСОБА_1 у розмірі 166 763 876,96 грн, в тому числі: 26 911 488,69 грн - заборгованість за кредитами, 26 571 249,35 грн - заборгованість за процентами, 113 271 337,92 грн - пені, 5 261 грн судових витрат по справам згідно з кредитними договорами, 4 540 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Подання до суду позовної заяви.
13. Зважаючи на викладене вище, 18.08.2022 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування, згідно з якими ОСОБА_4 безоплатно відчужила своєму синові - ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,28 га, яка складається з земельних ділянок площею 0,25 га, та 0,03 га, котрі знаходились на території села Липини, та житловий будинок у АДРЕСА_2 . Договори дарування були посвідчені нотаріально 13.08.2010 приватним нотаріусом Четверговою А.Д.
14. AT "Укрексімбанк" вважав, що зазначені договори дарування укладалися з метою унеможливлення звернення стягнення на ці об`єкти нерухомості у зв`язку з існуванням на момент їх укладання невиконаного грошового зобов`язання перед Банком.
Розгляд справи судами.
15. 17.01.2023 рішенням Господарського суду Волинської області, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.
16. Судові рішення мотивовано тим, що укладені в 2010 році (задовго до судової процедури неплатоспроможності фізичної особи, до звернення банком до суду із позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості, до звернення стягнення банком кредитної заборгованості на заставне майно, вартість якого покривала надані кредитні кошти) договори дарування, за якими боржниця - ОСОБА_3 подарувала своєму синові - ОСОБА_2 земельну ділянку та житловий будинок, не є фраудаторними, а тому не підлягають визнанню недійсним на підставі статей 3, 13 ЦК України.
17. 06.07.2023 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2023 у справі № 903/6/21 (903/610/22), а справу № 903/6/21 (903/610/22) передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
18. 11.10.2023 рішенням Господарського суду Волинської області в позові АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування від 13.08.2010 відмовлено.
19. 07.12.2023 постановою Північно-західного апеляційного господарського рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2023 залишено без змін.
20. Судові рішення мотивовані фраудаторністю вчинених ОСОБА_1 правочинів, однак у задоволенні позову було відмовлено з огляду на сплив позовної давності. Судами було встановлено, що суду не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності на звернення з позовом.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
21. 02.01.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського від 07.12.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2023 у справі № 903/6/21 (903/610/22); прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
22. В якості підстави касаційного оскарження скаржник зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та вказує, що судами не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм статей 3, 13, 16, 261 ЦК України, які викладені у постановах:
- від 18.05.2022 у справі № 643/15604/17, від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18 - застосування інституту позовної давності пов`язується саме із моментом отримання позивачем, який не є стороною договору, інформації про порушення його права, а не з фактом укладення між відповідачами оспорюваного договору;
- від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21) - застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії (постанова Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 758/10761/13-ц), включаючи й загальні положення щодо справедливості, добросовісності та розумності як загального стандарту поведінки учасників цивільних правовідносин.
23. Скаржник вважає, що при визначенні моменту початку перебігу строку позовної давності у даній справі необхідно визначити момент, коли позивач дізнався або мав об`єктивну можливість дізнатися про те, що ОСОБА_1 вчинила саме фраудаторні правочини, а не про сам факт відсутності майна.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
24. 20.02.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України", де з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання залишити без змін оскаржені судові рішення у цій справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
26. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
27. Тобто, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги про застосування строків позовної давності стосовно позовних вимог у цій справі.
28. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про відмову у позові з огляду на пропуск строку позовної давності.
29. Судова колегія погоджується з цим висновком з огляду на таке.
30. Аналізуючи правильність застосування місцевим господарським судом наслідків спливу позовної давності за заявою ОСОБА_1 (за вимогами про визнання недійсними договорів дарування від 13.08.2010) колегія суддів зазначає наступне.
31. Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 57 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
32. Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелюватись із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
33. Отже, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності. Відтак, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.
34. Як унормовано статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
35. Згідно з частинами третьою-четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.