ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9234/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Котков О.В.)
від 15.08.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.)
від 30.10.2023
у справі № 910/9234/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про визнання недійсним правочину та зобов`язання виконувати зобов`язання,
за участю представників учасників справи:
позивача - Балясний Р.Р., Іорданов К.І., Микита Я.Б.
відповідача - Могилян Л.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" (далі - ТОВ "Дизельний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту"), в якій просить:
- визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від умов договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022 року вчинений Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до листа № 15/424 від 16.05.2023;
- зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця" виконувати свої зобов`язання передбачені умовами договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2023 відповідач (виконавець) надіслав на електронну адресу позивача (замовника) лист № 15/424 від 16.05.2023 про припинення дії договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022 у зв`язку із запровадженням до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Дизельний завод" персональних спеціальних економічних санкцій введених в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023. Позивач вважає, що застосування персональних санкцій до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Дизельний завод" не є підставою для одностороннього припинення договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022. У зв`язку із зазначеним позивач просить суд визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від умов договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022 вчинений Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до листа № 15/424 від 16.05.2023 та зобов`язати відповідача виконувати зобов`язання за вказаним правочином.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі № 910/9234/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Рішення мотивоване тим, що сторонами в пункті 8.8 договору погоджено можливість припинення дії договору в односторонньому порядку у разі застосування санкцій, зокрема, до фізичної особи, пов`язаної із замовником відносинами контролю, і якщо застосування таких санкцій суперечить законодавству.
Враховуючи застосування персональних спеціальних економічних санкцій до кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" Лебедєвої А.П., а також пов`язаність останньої з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" відносинами контролю (наявність прямого та непрямого вирішального впливу щодо юридичної особи), суд дійшов висновку, що подальше виконання умов договору № 5/349-22Н від 05.12.2022 суперечить законодавству України, а також нівелює мету застосування санкцій, яка визначена у статті 1 Закону України "Про санкції".
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі №910/9234/23 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції, виходячи із буквального тлумачення умов договору, погодився із висновком суду першої інстанції, що сторонами на підставі положень статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України у пункті 8.8 договору погоджено можливість припинення дії договору в односторонньому порядку у разі застосування санкцій, зокрема, до фізичної особи, пов`язаної із замовником відносинами контролю, і якщо у випадку застосування цих санкцій виконання договору виконавцем стає протиправним або суперечить будь-якому законодавству в будь-якій застосованій юрисдикції.
При цьому, суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що подальше прийняття згідно умов названого договору інспекційним контролем відповідача рішень про придатність залізничної продукції до використання, що була виготовлена позивачем за управлінських рішень підсанкційної особи, безпосередньо може впливати на національні інтереси та безпеку держави, що в умовах військової агресії проти територіальної цілісності України набуває пріоритетного значення в усіх сферах життєдіяльності суспільства та функціонування країни. Тоді як, відповідач не наділений повноваженнями з перевірки контрагентів позивача, яким за результатами інспекції буде поставлена означена залізнична продукція.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі №910/9234/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.
3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.4. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 3, пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частини третьої статті 96, пункту 1 частини третьої статті 96-1, статті 97 та пункту 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України у співвідношенні з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про санкції", у сфері відносин:
- які виникають між товариством та його кінцевим бенефіціарним власником до якого було застосовано санкцію у вигляді блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
- поширення санкції у вигляді блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними передбаченої частиною першою статті 5 Закону України "Про санкції" на юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником, якої являється фізична особа до якої було застосовано санкції.
3.5. Скаржником подано до суду додаткові пояснення у справі, якими останній підтримав вимоги, викладені у касаційній скарзі.
3.6. У відзиві на касаційну скаргу та відповіді на додаткові пояснення скаржника АТ "Укрзалізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, мотивуючи його тим, що сторони при укладенні договору погодили Антикорупційне застереження (пункт 8.8 договору), а тому за умовами договору відповідач мав право на одностороннє розірвання договору.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" Акціонерного товариства "Українська залізниця", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод", як замовником, 05.12.2022 було укладено договір № 5/349-22Н про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів, ДКПП 71.20.19-99.00.
Договір набирає чинності з 1 січня 2023 року і діє до 31 березня 2023 року (пункт 9.8 договору).
Додатковою угодою № 2 від 20.03.2023 до договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н пункт 9.8 викладено у новій редакції та продовжено дію договору до 31.12.2023.
17.05.2023 відповідач (виконавець) надіслав на електронну адресу позивача (замовника) лист № 15/424 від 16.05.2023 про припинення дії договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022 у зв`язку із запровадженням до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Дизельний завод" Лебедєвої А.П. персональних спеціальних економічних санкцій введених в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023.
Листом № 01-362 від 17.05.2023 позивач повідомив відповідача, що застосування персональних санкцій до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Дизельний завод" не є підставою для одностороннього припинення договору про надання послуг з інспекторського контролю продукції та виробничих процесів № 5/349-22Н від 05.12.2022, у зв`язку з чим просив продовжити надання послуг за договором № 5/349-22Н від 05.12.2022.
На думку позивача, лист № 15/424 від 16.05.2023 порушує встановлений законом порядок припинення правовідносин, що є підставою для визнання правочину щодо односторонньої відмови від умов договору недійсним.
Отже причиною виникнення спору стало припинення з ініціативи відповідача договору № 5/349-22Н від 05.12.2022 у зв`язку із застосуванням до кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" Лебедєвої А.П. персональних спеціальних економічних санкцій.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі № 910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
5.4. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
5.5. Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
5.6. Підстави для зміни або розірвання договору унормовані в статті 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
5.7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в укладеному на підставі власного волевиявлення та вільного визначення умов сторонами договорі про надання послуг узгоджено таку умову (пункт 8.8 договору):
"Сторони гарантують повну конфіденційність з питань виконання антикорупційних умов договору, а також відсутність негативних наслідків як для сторони, що звернулась в цілому, так і для конкретних працівників/посередників сторони, що звернулась, які повідомили про факт порушень.
Замовник цим засвідчує та гарантує, що (як на момент підписання сторонами цього договору, так і на майбутнє (на період чинності та виконання договору): (а) до замовника та його посадових осіб не застосовані санкції Ради безпеки ООН, Відділу контролю за іноземними активами Державного казначейства США, Департаменту торгівлі Бюро промисловості та безпеки США, Державного департаменту США, Європейського Союзу, Швейцарії, України, Великобританії, Канади, Австралії, Японії та будь-якої іншої держави чи організації, рішення та акти які є юридично обов`язковими (далі - "санкції"); (б) замовник не співпрацює (прямо чи опосередковано) та не пов`язаний відносинами контролю з особами, до яких застосовані санкції; (в) замовник підтверджує: - відсутність (безпосередніх чи опосередкованих) відносин контролю та учасників/акціонерів, бенефіціарів, які (безпосередньо чи опосередковано) володіють корпоративними правами у розмірі 10% і більше відсотків статутного капіталу замовника, які зареєстровані/є резидентами російської федерації та республіки білорусь; - відсутність обмежень щодо співпраці (у тому числі, укладення договорів, проведення розрахунків тощо) із замовником, його пов`язаними особами, учасниками/акціонерами, бенефіціарами, або - наявність належних дозвільних документів, які надають право, дозвіл на співпрацю із замовником (у тому числі, шляхом укладення договорів, проведення розрахунків тощо із замовником), незважаючи на існуючі обмеження, заборони, санкції тощо. Всі ризики, збитки та відповідальність, пов`язані з порушенням обмежень, заборон, санкцій, у тому числі, у зв`язку з наявністю у корпоративній структурі замовника (серед безпосередніх чи опосередкованих акціонерів/учасників, бенефіціарів, а також осіб, пов`язаних відносинами контролю із замовником, які зареєстровані/ є резидентами російської федерації та республіки білорусь), правомірністю вищезазначеного підтвердження та належністю дозвільних документів, а також співпрацею виконавця із замовником (у розумінні даного розділу), несе замовник; (г) замовник не проводить та не приймає участь у будь-яких відносинах, пов`язаних з реалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.