ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1122/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми"
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Трофімов І.В.)
від 13.09.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді: Слободін М.М., Шутенко І.А.)
від 21.11.2023
у справі № 922/1122/23
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми"
про стягнення 222 650,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - АТ "Запорізький завод феросплавів") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми" (далі - ТОВ "Завод Укрвентсистеми") про стягнення 149 650,00 грн пені та 73 000,00 штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договору поставки №597 від 17.11.2020 в частині своєчасної поставки товару.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області 13.09.2023 у справі №922/1122/23 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми" на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 149 650,00 грн пені, 73 000,00 грн штрафу.
2.2. Рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної поставки товару.
При цьому, місцевий господарський суд залишив без задоволення заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки дію карантину встановлено з 12.03.2020, тобто до спливу строку, встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України для звернення з даним позов до суду.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 рішення Господарського суду Харківської області 13.09.2023 у справі №922/1122/23 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального права, погодився із наявністю підстав для стягнення штрафних санкцій.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області 13.09.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №922/1122/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми" визначило пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми" підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статей 230, 231 Господарського кодексу України, статей 546, 549 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.6. Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, товариство зазначило, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, статей 256 - 258, 267 Цивільного кодексу України, статей 230 - 231 Господарського кодексу України.
3.7. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
3.8. Крім того, підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання та пункт 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини на підставі недопустимого доказу.
3.9. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Запорізький завод феросплавів" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, мотивуючи його тим, що відповідач був обізнаний про дату та час призначення до розгляду його апеляційної скарги належним чином та у відповідний спосіб, тоді як ухвала суду апеляційної інстанції про задоволення клопотання позивача провести судове засідання в режимі відеоконференції із зазначенням іншої дати не породжує жодних прав та обов`язків для іншої сторони (відповідача) та направляється лише до відома. Також зазначив, що позивачем паперова копія електронного підтвердження про готовність прийняти товар і оплати залишок суми була подана на виконання ухвали місцевого господарського суду, а заява про надання доказів є супровідним листом. Помилковим також вважає твердження відповідача про неправомірність подвійного стягнення пені і штрафу, оскільки обумовлені сторонами спору господарські санкції штраф і пеня не є окремими самостійними видами юридичної відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару у строк, а є виключно різним набором штрафних санкцій в межах одного виду відповідальності. Крім того, вважає помилковими твердження скаржника щодо необхідності поновлення строку позовної давності, оскільки позов подано в межах, встановлених законодавством, строку позовної давності.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрвентсистеми" (постачальник) 17.11.2020 укладено договір поставки № 597 (далі - договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1) постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі - товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угод до цього договору, які є його невід`ємною частиною.
Згідно з пунктом 2.1 договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару мітиться в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.
Відповідно до пункту 2.2 договору у додатку (специфікації) та додаткових угодах до договору зазначаються також такі відомості про товар:
а) повне найменування товару;
б) виробник, країна походження товару;
в) одиниця виміру товару;
г) кількість кожного найменування (сорту, виду) товару;
д) загальна кількість товару;
е) якісні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо);
є) технічні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо);
ж) ціна кожного найменування (сорту, виду) товару;
з) загальна вартість товару;
и) комплектність, фасування товару (при необхідності);
ї) порядок оплати та форма розрахунку;
й) умови поставки товару;
к) код УКТЗЕД товару.
За згодою сторін в додатку (специфікації) до договору можуть бути вказані також інші відомості про товар.
Відповідно до пункту 3.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, визначеними у додатку (специфікації) до договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) (надалі - Правила Інкотермс).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у строки, визначені в додатку та додаткових угодах до цього договору.
Згідно з пунктом 5.1 договору ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікацій) та додаткових угодах до договору.
Як убачається зі змісту пункту 5.6 договору порядок оплати та форми розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2022, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами (пункт 12.1 договору).
Також, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 13.04.2021 до договору, в якій постачальник зобов`язався поставити покупцю на умовах поставки DDP Інкотермс 2010, склад покупця, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, продукцію виробничо-технічного призначення: димосос ДН-26 ГН 2800 у кількості 1 штуки вартістю 730 000,00 грн з ПДВ (20%) впродовж 60 календарних днів від дати здійснення покупцем попередньої оплати від вартості товару.
Відповідно до пункту 5 додаткової угоди № 1 від 13.04.2021 до договору покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок постачальника у розмірі 50% передоплати від суми вартості товару протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку та довідки.
Позивач 17.06.2021 перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 367254 від 17.06.2021 на суму 365 000,00 грн, проведеного банком 18.06.2021.
Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 13.04.2021 до договору відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов`язання з поставки товару позивачу у строк з 19.06.2021 до 17.08.2021 включно.
Відповідач здійснив поставку товару 28.09.2021, що підтверджується видатковою накладною № Р207 від 27.09.2021 та товарно-транспортною накладною № Р207 від 27.09.2021, тобто з простроченням строку поставки товару на 41 календарний день, період прострочення з 18.08.2021 по 27.09.2021.
Позивач виконав свої зобов`язання за договором щодо оплати товару у повному обсязі, сплативши позивачу 28.09.2021 залишок вартості товару у розмірі 365 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 371704 від 28.09.2021.
Позивач вважає, що його права, як покупця порушені, оскільки відповідач поставив товар з порушенням строку поставки на 41 календарний день, що зумовило подання даного позову про стягнення на підставі пункту 10.3 договору пені у розмірі 149 650,00 грн за період з 18.08.2021 по 27.09.2021 та 10 % штрафу від суми не поставленого товару, що становить 73 000,00 грн.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
5.3. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач посилається на те, що він не був присутній у судовому засіданні апеляційного суду, його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання апеляційного суду. Скаржник зазначає, що після отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 про задоволення клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про проведення судового засідання у справі № 922/1122/23 23.11.2023 о 10.30, відповідач був впевнений в тому, що суд апеляційної інстанції призначив нову дату слухання, а саме замість 21.11.2023 датою слухання визначив 23.11.2023. Відповідно, у зв`язку з визначенням іншої дати слухання, відповідач не з`явився у судове засідання 21.11.2023.