ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа №560/17588/23
адміністративне провадження № К/990/44237/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Смоковича М.І, Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (головуючий суддя - Драчук Т.О., судді - Смілянець Е.С., Полотнянко Ю.П.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Новоушицький ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м. Київ) ), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новоушицького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м. Київ ) Бляхарської І.В. від 24 серпня 2023 року про накладення на нього штрафу у розмірі 1700,00 грн за невиконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у виконавчому провадженні ВП№НОМЕР_2; зобов`язати відповідача повернути йому 1700,00 грн штрафу, сплаченого за указаною постановою ДВС від 24 серпня 2023 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що штраф накладено за відсутності правових підстав, оскільки судовим рішенням зобов`язано знести самочинне будівництво за його рахунок, проте виконання судового рішення потребує значних коштів, яких наразі ОСОБА_1 не має. Крім того, виконання судового рішення триває уже більше 10 років і не виконується ним за поважних причин, оскільки рішення суду апеляційної інстанції від 26 грудня 2012 року є неконкретизованим і не зобов`язує його особисто, як боржника, вчиняти певні дії. За таких обставин, відсутні підстави для притягнення його до відповідальності відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у справі №2212/953/12 скасовано рішення суду першої інстанції та частково задоволено позов прокурора Новоушицького району в інтересах Новоушицької селищної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, про знесення самочинного будівництва. Вирішено знести самочинне будівництво: гаражу, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_1 . У задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
3. На виконання рішення суду. 11 січня 2013 року Новоушицьким районним судом видано виконавчий лист у справі №2212/953/12 про знесення самочинного будівництва: гаражу розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудови до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_1 . Боржником у цьому виконавчому документі зазначено ОСОБА_1, а стягувачем Новоушицьку селищну раду.
Указаний виконавчий лист неодноразово повертався органом ДВС без виконання через те, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.
4. Надалі, у липні 2023 року Новоушицька селищна рада звернулася до відповідача із заявою про примусове виконання рішення суду, відповідно до якої, 11 липня 2023 року державним виконавцем Новоушицького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м.Київ) Бляхарської І.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, в якому ОСОБА_1 зазначено, як боржника, та зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів.
5. У межах процедури примусового виконання судового рішення, 01 серпня 2023 державним виконавцем винесена вимога на адресу боржника про знесення згаданого самочинного будівництва. 24 серпня 2023 року державним виконавцем Бляхарською І.В. був здійснений вихід за місцем виконання виконавчого листа, за указаною в ньому адресою, з метою перевірки самостійного виконання боржником своїх зобов`язань. Однак самочинне будівництво не знесено, і рішення ОСОБА_1 не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця.
6. За невиконання судового рішення у справі №2212/953/12, 24 серпня 2023 року державним виконавцем Новоушицького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м.Київ) винесено постанову, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
7. Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року в позові відмовлено.
9. Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню у встановлений законом строк, а виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень. Ураховуючи те, що будь-яких заяв від боржника щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення останнім не надано, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами, а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за невиконання рішення.
10. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Новоушицького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м. Київ) Бляхарської І.В. від 24 серпня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн за невиконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у виконавчому провадженні ВП№НОМЕР_2. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
11. Переглядаючи рішення суду та скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що резолютивною частиною рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у справі № 2212/953/12 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2023 року ВП№НОМЕР_2 позивача не зобов`язано особисто знести самочинне будівництво, а лише указано про знесення самочинного будівництва за його рахунок. Отож, державним виконавцем передчасно визначено ОСОБА_1, як особу, яка за рішенням суду має вчинити дії щодо його виконання. Ураховуючи те, що стягувач в період з початку 2013 року також мав право на звернення до відповідного суду з заявою/клопотанням про роз`яснення судового рішення, в межах справи №2212/953/12, однак судом не встановлено таких звернень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність постанови про накладення на позивача штрафу.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
12. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанцій, Новоушицький ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м. Київ) подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 10, 15,26, 63 Закону України "Про виконавче провадження" та не врахував вимоги абзацу 2 частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України щодо обов`язку особи, яка вчинила самочинне будівництво відшкодувати усі витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
14. Також Новоушицький ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м. Київ) зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутні правові позиції суду касаційної інстанції щодо застосування частини другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за подібних обставин.
15. У касаційній скарзі заявник наголошує, що Верховний Суд ще не сформував практику у подібних справах.
16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Новоушицького ВДВС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального МРУ МЮ (м. Київ), з тих підстав, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики і наразі є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 15 у взаємозв`язку зі статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
17. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судове рішення без змін, посилаючись на те, що вирішуючи спір та скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що постанова про накладення штрафу є незаконною, оскільки позивач за приписами частини другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" має відшкодувати витрати, пов`язані зі знесенням самочинного будівництва, а не вчиняти безпосередньо такі дії. Також ОСОБА_1 указує про те, що судове рішення виконується більше 11 років, оскільки поза межами уваги державних виконавців залишено факт наявності обставин, що унеможливлюють його виконання. За таких обставин, відсутні підстави для застосування до нього заходів примусу у вигляді штрафу.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
18. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
21. Статтею 129-1 Конституції встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
22. Положення зазначеної норми Конституції України кореспондувались з нормами, закріпленими у процесуальному законодавстві України. Зокрема, згідно з частинами першою, другою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття рішення апеляційним судом 26 грудня 2012 року) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.