ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 235/7133/20
провадження № 51-6569км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055410000363, № 12020050410001676, № 12020055410000702 та № 12021050410000009, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Димитрова Донецької області, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт на строк 100 годин; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи).
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України.
23 серпня 2020 року близько 11:00 ОСОБА_7 у магазині жіночого одягу "Камелія", розташованому на АДРЕСА_2, шляхом обману заволоділа майном, яке належить ФОП ОСОБА_8, на загальну суму 2308,32 грн.
25 серпня 2020 року приблизно о 13:30 та наступного дня близько 13:30 ОСОБА_7 в тому ж магазині, діючи повторно, шляхом обману заволоділа майном, належним ФОП ОСОБА_8, на загальну суму відповідно 2629,85 грн та 3501,03 грн.
02 грудня 2020 року близько 14:00 ОСОБА_7 у магазині "Ларець", розташованому на АДРЕСА_3, діючи повторно, умисно, шляхом обману заволоділа майном, яке належить ФОП ОСОБА_9, на загальну суму 1687,01 грн.
08 грудня 2020 року приблизно о 13:00 ОСОБА_7 у приміщенні магазину жіночої білизни "Intimo" ФОП ОСОБА_10, розташованого на АДРЕСА_4, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу заволоділа майном, яке належить ОСОБА_11, на загальну суму 1647,50 грн за викладених у вироку обставин.
За вироком Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задоволено: скасовано вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 у частині призначеного покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнано вважати засудженою до покарання: за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт на строк 100 годин; ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт на строк 100 годин на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2021 року, більш суворим за цим вироком остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Зараховано ОСОБА_7 в строк остаточно призначеного покарання повністю відбуте покарання за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2021 року у виді громадських робіт на строк 80 годин.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 просить скасувати вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції. Вважає, що на час ухвалення Дніпровським апеляційним судом вироку від 20 вересня 2023 року строки давності за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 190 КК України, не минули, а тому апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність під час звільнення ОСОБА_7 від покарання. Вказує, що відповідно до вимог частин 2 та 3 ст. 49 КК України перебіг давності був перерваний, оскільки ОСОБА_7 було засуджено: за вчинення 23 серпня 2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за вчинення 25, 26 серпня, 02 грудня 2020 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та за вчинення 08 грудня 2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. На його думку, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону рішення суду про необхідність звільнення ОСОБА_7 від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, а не від кримінальної відповідальності, яке суд умотивував відсутністю у сторін кримінального провадження відповідних клопотань, а також згоди потерпілих на таке звільнення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 частково: у частині неправильного застосування статей 49, 74 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
За змістом положень ч. 1 указаної статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.