ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 343/1489/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4808/450/23
Провадження № 51 - 7257 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
у режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090160000262 від 04 червня 2020 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Долина Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України,
за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
ОСОБА_7 на вирок Калуського районного суду Івано-Франківської області від
22 червня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від
31 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_8 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Калуського районного суду Івано-Франківської області від
22 червня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання з 19 години 05 хвилин 04 червня 2020 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 04 червня 2020 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 817 гривень 45 копійок, 1 961 гривню 40 копійок та 15 102 гривні 40 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 органом досудового розслідування було пред`явлене обвинувачення в умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю. Згідно з обвинувальним актом 03 червня 2020 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_6 за місцем проживання своєї колишньої дружини ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин розпочав словесний конфлікт з батьком ОСОБА_9 - ОСОБА_10, в ході якого обидва чоловіки пройшли до кімнати ОСОБА_10, де у ОСОБА_6 виник умисел на умисне позбавлення життя ОСОБА_10, тобто на його умисне вбивство.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 умисно з метою позбавлення життя ОСОБА_10, діючи на ґрунті неприязних відносин, розуміючи, що ОСОБА_10 є особою похилого віку, враховуючи свою значну перевагу у фізичній силі і те, що останній не матиме змоги належним чином захищатися, завдав йому кулаками обох рук декілька цілеспрямованих ударів у ділянку обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_10 втратив рівновагу та впав на підлогу, а ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс лежачому на підлозі ОСОБА_10 ще ряд цілеспрямованих ударів ногами у життєво важливі частини тіла - голову, грудну клітку та ділянку живота, у результаті чого спричинив останньому особливі фізичні страждання.
Звуки нанесення ударів привернули увагу дочки ОСОБА_10 - ОСОБА_9, яка, перебуваючи у сусідній кімнаті, не маючи змоги через стан свого здоров`я припинити даний конфлікт та фізичні страждання свого батька, почала викрикувати до ОСОБА_6 з проханням, щоб той залишив її батька у спокої.
Проте ОСОБА_6, не звертаючи жодної уваги на прохання колишньої дружини, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 через свій безпорадний стан не зможе перешкодити йому у вчиненні задуманого, а також те, що своїми діями шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень завдав ОСОБА_10 нестерпного фізичного болю, особливих фізичних та моральних страждань, а його доньці - особливих моральних страждань, продовжив наносити ОСОБА_10 цілеспрямовані удари у життєво важливі частини тіла - голову, грудну клітку та ділянку живота, а також по верхніх та нижніх кінцівках, завдавши йому в загальній кількості не менше 28 ударів.
У результаті завдання ОСОБА_6 ударів ОСОБА_10 останньому були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я і не були небезпечним для життя у момент спричинення, а також легкі тілесні ушкодження.
Після спричинення ОСОБА_10 особливих фізичних страждань та нестерпного фізичного болю, що тривало від декількох хвилин до 40 хвилин, ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, умисно здавив обома руками шию ОСОБА_10, від чого той помер на місці події від механічної асфіксії.
Судом першої інстанції дії ОСОБА_6 були перекваліфіковані зі ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України на ст. 115 ч. 1 КК України як умисне вбивство.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_6 та прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду як незаконні і необґрунтовані, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірили та не спростували версію захисту про те, що ОСОБА_10 напав на ОСОБА_6 з ножем і останній захищався від такого нападу, перебуваючи в стані необхідної оборони, не навели мотивів, з яких відкинуто докази захисту про перебування ОСОБА_6 в стані необхідної оборони, а саме показання потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_11 про наявність в руках ОСОБА_10 ножа та погрози на адресу ОСОБА_6, а також висновок судово-психологічної експертизи від 30 березня 2023 року № СЕ-19/114-23/31-ПС про те, що дії ОСОБА_6 були мотивовідповідними та підпорядкованими провідній меті ("ціль знешкодити ніж"), які повністю узгоджують з версією ОСОБА_6 щодо подій. Вважає, що суди нижчих інстанцій застосували закон, який не підлягав застосуванню, - ст. 115 ч. 1 КК України і не застосували закон, який підлягав застосуванню, - ст. 36 ч. 5 КК України. Указує на те, що апеляційний суд не встановив та не усунув порушень, допущених судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив доводів сторони захисту, у тому числі про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, та не надав на них вичерпних відповідей, а також безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисту в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження. Крім того, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на порушення права ОСОБА_6 на захист, оскільки захисники на досудовому розслідуванні схиляли ОСОБА_6 до визнання всього, що казали працівники поліції, у зв`язку з чим він відмовився від їх послуг.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо
ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належної оцінки всім доводам апеляційної скарги прокурора та не спростував їх, обмежившись посиланням на обставини, встановлені судом першої інстанції. Вважає, що спричинені ОСОБА_10 тілесні ушкодження, виходячи з їх характеру, кількості та локалізації, викликали у останнього особливі страждання та нестерпний фізичний біль безпосередньо при їх заподіянні, а також викликали особливі моральні страждання в ОСОБА_9, яка чула звуки завдання ударів та страждання свого батька, проте через стан здоров`я не могла втрутитись і припинити конфлікт. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав недоведеним вчинення ОСОБА_6 . умисного вбивства ОСОБА_10 з особливою жорстокістю та застосував закон про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, що в свою чергу привело до призначення несправедливого м`якого покарання.
Заперечень на касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити, а касаційну скаргу прокурора вважав необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просив її задовольнити, а касаційну скаргу захисника
ОСОБА_7 вважав необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.